3. Особливості розслідування виготовлення чи збуту підроблених грошей або державних цінних паперів

Аналіз судово-слідчої практики та наукових праць дав можливість систематизувати такі основні обставини, які необхідно встановлювати у справах цієї категорії.

1. Чи справді мали місце виготовлення та збут фальшивих грошових знаків або цінних паперів?

2. Які саме грошові знаки чи цінні папери підроблено, де, коли, скільки?

3. Який спосіб підроблення та які інструменти, матеріали та інформаційні джерела використовувалися при цьому?

4. Де зберігаються інструменти та матеріали, що використовувалися для підроблення, чи не введено в обіг підроблені грошові знаки або цінні папери, а також їхні заготування?

5. Де злочинці придбали інструменти та матеріали для виготовлення підроблених знаків чи цінних паперів, хто виготовив ці пристосування?

6. Яким чином здійснювався збут підроблених грошових знаків чи цінних паперів?

7. Хто був безпосереднім виконавцем підроблення і хто здійснював збут?

9. Хто знав, але не повідомив про підготовлення або вчинення фальшивомонетництва?

10. Яку матеріальну шкоду і кому заподіяно?

11. Які умови сприяли вчиненню злочину?

Початковий етап розслідування залежить від слідчої ситуації, яка склалася, проте загальна видова окрема методика розслідування фальшивомонетництва передбачає проведення на початковому етапі розслідування такі слідчі та інші дії: допит потерпілого, огляд місця події, огляд предметів і документів, допит свідків, проведення попередніх досліджень спеціалістів-криміналістів (дактилоскопічних, трасологічних тощо), проведення оперативно-розшукових заходів для розкриття злочину по «гарячих слідах», затримання злочинця, пред’явлення особи для впізнання, призначення судових експертиз речових доказів і матеріалів, вилучених із місця події.

Подальший (основний) етап розслідування відповідно до загальних положень криміналістичної методики може мати два напрями розвитку:

1) якщо злочин не вдалося розкрити по «гарячих слідах», типовими є такі слідчі дії та заходи: доручення органам дізнання встановити особу злочинця, встановити свідків, повторні огляди місця події, речових доказів, скерування запитів до органів та організацій, проведення повторних і додаткових допитів, судових експертиз тощо;

2) якщо злочин розкрито, типовими є такі слідчі дії та заходи: затримання і допит підозрюваного, обрання запобіжного заходу, обшук підозрюваного за місцем проживання, за місцем роботи з метою виявлення слідів злочину, зокрема обладнання, яке використовувалося для виготовлення підроблених грошових купюр і цінних паперів, пред’явлення підозрюваного для впізнання потерпілим і свідкам, очні ставки, призначення ідентифікаційних та інших видів судових експертиз, відтворення обстановки та обставин події, пред’явлення обвинувачення.

Завершальний етап розслідування також відповідно до загальних положень криміналістичної методики може мати два напрямки розвитку:

1) якщо злочин не розкрито, типовими є такі слідчі дії та заходи: проведення повторних і додаткових оглядів, призначення повторних і додаткових судових експертиз, допити експертів, скерування повторних доручень органам дізнання встановити особу злочинця та свідків події, скерування запитів до органів державної влади, установ та організацій з метою отримання криміналістично значущої інформації, прийняття рішення про зупинення розслідування кримінальної справи відповідно до кримінально-процесуального законодавства;

2) якщо злочин розкрито, типовими є такі слідчі дії та заходи: проведення повторних і додаткових слідчих дій, збір даних, що характеризують особу злочинця, ознайомлення обвинуваченого із матеріалами кримінальної справи, складання обвинувального акта, прийняття рішення про скерування обвинувального акта з матеріалами кримінальної справи відповідно до кримінально-процесуального законодавства до прокурора і судових органів.

Особливі зусилля слідчих і оперативних працівників в огляді місця події у справах про фальшивомонетництво повинні бути спрямовані на пошук комп’ютерної та копіювально-розмножувальної техніки. Такий вид огляду проводиться за участі спеціаліста-криміналіста, який добре знає способи підроблення грошових знаків і цінних паперів, або спеціалістів у галузі інформатики та обчислювальної техніки, які обізнані з сучасною комп’ютерною і копіювальною технікою та відповідно володіють нею.

Огляд місця події та об’єктів, що є на ньому, не заміняє проведення обшуку у справах про фальшивомонетництво. Проте, зважаючи на специфіку цього виду злочинів, обшук часто проводиться як невідкладна першочергова слідча дія, а після нього – огляд місця події.

Особливостями проведення відтворення обстановки та обставин події у справах про фальшивомонетництво є перевірка експериментальним способом слідчих версій, вірності показань підозрюваного (обвинуваченого) та свідків, установлення причин та умов, які сприяли вчиненню фальшивомонетництва, отримання зразків для проведення подальших експертних досліджень. У ході реалізації вказаної мети слідчий повинен перевірити: наявність у підозрюваного (обвинуваченого) певних навичок виготовлення підроблених грошових знаків чи цінних паперів відповідно до встановленого способу підроблення; можливості вчинення окремих дій у певних умовах; достовірність інформації щодо використання для виготовлення підроблених грошових знаків чи цінних паперів саме того обладнання, інструментів і матеріалів, які було вилучено в розслідуванні; кількість підроблених грошових знаків чи цінних паперів, виготовлення яких можливе за певний час і в певних умовах із використанням спеціального обладнання, інструментів і матеріалів.

У розслідуванні фальшивомонетництва проводиться і пред’явлення для впізнання потерпілим або свідкам-очевидцям осіб, підозрюваних у збуті фальшивих грошових знаків чи цінних паперів.

Саме така слідча дія є доцільною у випадку, якщо підозрюваного не було затримано під час збуту підроблених грошових знаків.