Тема 3 методика розслідування контрабанди

1. Криміналістична характеристика контрабанди.

2. Типові слідчі ситуації, версії та планування розслідування.

3. Особливості виконання окремих слідчих дій у справах про контрабанду.

З побудовою демократичного правового суспільства та інтеграції України в різні міжнародні співтовариства, встановлюються різного роду політичні, культурні та економічні зв’язки як на загальнодержавному, так і на регіональному, місцевому рівнях. Щодня державний кордон України перетинають сотні тисяч людей, як громадяни нашої держави так і іноземні громадяни.

Державний кордон України, як правило, збігається з митним кордоном України, але поняття «митний кордон України» дещо ширше.

Так, розрізняють зовнішній і внутрішній митний кордон. Зовнішній митний кордон є межею митної території та фактично збігається з державним кордоном України. Внутрішній митний кордон виникає у разі створення спеціальних митних зон, проходить у глибині території України і за правовим статусом прирівнюється до зовнішнього митного кордону.

Митний кордон встановлюється для захисту економічних інтересів країни, забезпечення державного контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами встановленого порядку переміщення через кордон товарів, речей та інших предметів, стягнення мита і митних зборів, митного обліку, митної статистики, звітності тощо (Юридична енциклопедія, т.3, с. 635-636).

У Кримінальному кодексі України передбачена кримінальна відповідальність лише за контрабанду культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ст. 201 КК).

У Кримінальному кодексі України встановлена також кримінальна відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (ст. 305 КК). Так як цей злочин має своїм об’єктом суспільні відносини щодо забезпечення здоров’я населення, то він розміщений у розділі ХІІІ КК «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

Контрабанда всіх інших товарів, предметів та речовин, незалежно від їх кількості та вартості є адміністративним правопорушенням і тягне за собою, відповідно, заходи адміністративної відповідальності.

Вказане положення встановлене Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 р., який набув чинності 17 січня 2012 р.

Метою даної лекції є дослідження криміналістичної характеристики контрабанди, типових слідчих ситуацій, версій та планування розслідування, особливостей виконання окремих слідчих дій у справах про контрабанду.

1. Криміналістична характеристика контрабанди

Методика розслідування контрабанди – це система наукових положень, технічних прийомів, методичних правил і рекомендацій, які застосовують під час розкриття і розслідування цього злочину.

Контрабанда – це переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (окрім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ст. 201 КК).

У Кримінальному кодексі України встановлена також кримінальна відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (ст. 305 КК). Так як цей злочин має своїм об’єктом суспільні відносини щодо забезпечення здоров’я населення, то він розміщений у розділі ХІІІ КК «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

Контрабанда вказаних предметів та речовин становить загрозу як економічній, так і суспільній безпеці України.

Криміналістична характеристика контрабанди – це система взаємозалежних узагальнених даних щодо найхарактерніших ознак способу, механізму, обстановки протиправних дій та їхніх наслідків, об’єктів, взаємодіючих у процесі здійснення контрабанди, особливостей винного, часу і місця, типових матеріальних та ідеальних слідів, а також інших сторін цього злочину, відомості про які мають практичне значення для вирішення завдань боротьби з контрабандою.

В основі елементів криміналістичної характеристики контрабанди лежать об’єктивні процеси здійснення і приховання цього злочину, що визначають закономірності відображення його ознак в реальній дійсності.

Типовими елементами криміналістичної характеристики контрабанди є:

1. Узагальнені дані щодо способу незаконного переміщення визначених кримінальним законом предметів та речовин через митний кордон України (контрабанда).

2. Узагальнені дані про предмет злочинного посягання.

3. Відомості про типові особисті характеристики злочинців.

4. Типові сліди контрабанди.

5. Типові відомості щодо обстановки вчинення контрабанди.

І. Узагальнені дані щодо способу незаконного переміщення визначених кримінальним законом предметів та речовин через митний кордон України (контрабанди).

Найпоширенішими способами вчинення контрабанди, як свідчить слідча практика, є:

1. Переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто:

а) з використанням схованок та інших засобів, що утруднюють виявлення предметів;

б) шляхом надання одним предметам вигляду інших;

в) подання митному органу як підстави для переміщення предметів сфальсифікованих документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або документів, що містять неправдиві дані, а також документів, що є підставою для переміщення інших предметів.

Практиці відомі такі способи приховування предметів контрабанди, у тому числі з використанням схованок:

а) заповнення предметами контрабанди порожнин транспортних засобів, ємкостей багажу;

б) розташування предметів злочинного посягання за внутрішню обшивку салонів тощо вагонів, літаків, вертольотів;

в) заховування в шинах коліс і між колесами автомобілів;

г) маскування у тюки вовни та бавовни, у порожнечі, спеціально створені під час складування лісоматеріалів, металопрокату і контейнерів;

д) розміщення в природні порожнини людини та ін.

2. Переміщення предметів через митний кордон України поза митним контролем, тобто переміщення предметів через митний контроль поза місцем розташування митниці, поза часом здійснення митного оформлення або з незаконним звільненням від митного контролю.

3. Завідомо неправдиве використання документів або засобів ідентифікації – тобто надання митному органу документів: підроблених, недійсних, отриманих незаконним шляхом, що містять недостовірні дані чи таких, що належать іншим товарам і транспортним засобам, а також використання підробленого або належного іншому товарові чи об’єкту засобу ідентифікації.

4. Недекларування і недостовірне декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України – це незаявлення за установленою формою достовірних відомостей або заявлення недостовірних даних щодо товарів, транспортних засобів та їхнього митного режиму.

5. Перевезення предметів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від такого контролю, а так само предметів, щодо яких надано митні пільги з митного обкладення, та використаних без дозволу митних органів України в інших цілях, ніж ті, щодо яких було надано такі пільги.

Зауважимо, що митному огляду не підлягає особистий багаж Президента України і членів його родини, що з ним перетинають кордон; особистий багаж депутатів українського парламенту і членів уряду, якщо вони перетинають митний кордон у зв’язку з виконанням своїх депутатських чи службових обов’язків; іноземні військові кораблі, бойові і військово-транспортні повітряні судна, а також військова техніка, що рухаються своїм ходом.

Отже, кваліфікація дій за ст.201 КК України залежить від характеру застосованого способу переміщення (протиправний він чи ні), а не від наявності в особи, що переміщає товари, права на звільнення від відповідних форм митного контролю.

ІІ. Узагальнені дані про предмет злочинного посягання Наступний елемент криміналістичної характеристики контрабанди – предмет злочинного посягання.

Ним можуть бути тільки предмети та речовини, прямо вказані в диспозиції статей 201 та 305 КК.

Такими предметами є:

а) культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, вибухові речовини, радіоактивні матеріали, зброя та боєприпаси (окрім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), а також спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації (ст. 201 КК);

б) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби (ст. 305 КК)

ІІІ. Відомості про типові особисті характеристики злочинців – наступний основний елемент криміналістичної характеристики контрабанди. Її суб’єктом може бути будь-яка особа (громадянин України, іноземець чи особа без громадянства; посадова чи приватна особа), яка досягла 16-річного віку.

Слідчою практикою виявлено два головних типи контрабандистів: ситуативний і злісний.

Ситуативний контрабандист відзначається тимчасовими відхиленнями у загальній позитивній установці особистості. Він вчиняє злочин унаслідок ситуації, що створилася, під дією спокуси одержати матеріальні блага або має за мету зробити комусь послугу.

Злісний контрабандист є суспільно небезпечнішим, оскільки відрізняється яскраво вираженою протиправною орієнтацією корисливого характеру. Він діє тільки з прямим умислом, за ретельно розробленим планом, глибоко аналізує і враховує об’єктивні та суб’єктивні чинники й умови на кордоні, переслідуючи мету одержати від контрабанди максимальний прибуток.

Аналіз слідчої практики засвідчує, що понад 75% злісних контрабандистів вчиняли злочин у складі організованих груп і протягом тривалого часу. Ці контрабандисти беруть участь у корупції органів влади та управління, правоохоронних органів.

На шляху до збагачення і досягнення бажаних результатів вони не зупиняються ні перед чим.

IV. Типові сліди контрабанди. Контрабанда, зазвичай, складається з її підготовки (вибору предмета посягання, способу злочину, каналу переміщення товарів і т.д.) і приховання незаконного переміщення товарів через митний кордон України. На всіх її стадіях залишаються типові сліди (насамперед, матеріальні, що з’явилися на товарі, на транспортному засобі, на документах, устаткуванні) і сам товар тощо.

Виникають і ідеальні сліди у свідомості очевидців унаслідок сприйняття ними обставин здійснення контрабанди.

V. Типові відомості щодо обстановки вчинення контрабанди. До структури криміналістичної характеристики контрабанди зачислено типові відомості про обстановку її вчинення та виявлення, а саме:

1) про канали незаконного переміщення товарів чи інших предметів через кордон України;

2) про типову обстановку виявлення злочину;

3) про можливі зв’язки контрабандиста або контрабанди з іншими злочинами (наприклад, зловживання своїми службовими повноваженнями посадової особи держави, з якої контрабандний товар імпортувався чи куди експортувався).

Ці елементи криміналістичної характеристики, зазвичай, мають безпосереднє відношення до завдань, що вирішуються під час провадження будь-якої кримінальної справи про контрабанду.

Установлюючи конкретний факт контрабанди, працівник відділу дізнання чи слідчий вивчає й оцінює сліди та зібрану в справі інформацію.

Аналізуючи отримані дані, він співвідносить їх із сукупністю елементів криміналістичної характеристики контрабанди й оцінює вичерпність і значимість зібраних доказів.

Наприклад, відомості, що характеризують деякі типи контрабандистів, сліди, залишені ними в конкретних кримінальних ситуаціях, дають змогу на початковому етапі розслідування визначити коло осіб, серед яких необхідно шукати злочинця, а якщо контрабандиста виявлено - правильно вибрати тактику здійснення слідчих дій, вирішити інші завдання розслідування контрабанди.