4.3 . Концепції міжнародної регіональної політики

Майже всі західні дослідження ототожнюють поява концептуальних підстав регіональної політики з тією її моделлю , яка виникла у Великобританії в кінці 20 -х рр. . XX ст . Ця модель , названа « невідкладною допомогою кризовим регіонам» , домінувала з кінця 20 -х по 40 -і рр. . XX в . і зводилася до слабо продуманих спроб центрального уряду полегшити становище окремих регіонів , що опинилися в глибокій економічній і соціальній кризі . Базою цієї концепції стали кейнсіанська ідеологія , яка визначає пряме втручання держави в економіку ( в кризових регіонах ) , соціальні орієнтири (пом'якшення наслідків безробіття ) і порівняно прості , орієнтовані на населення методи ( виплата соціальних допомог , підтримка відтоку населення з кризових районів) .

У період стабільного економічного розвитку 50 -х - початку 70 -х рр. . XX ст . на зміну цій концепції прийшла модель « міжрегіонального перерозподілу економічного зростання» , з якою досі пов'язують «золотий вік» регіональної політики в більшості європейських країн. Її сутність становило прагнення до більш рівномірного регіонального розвитку , а також розквіт орієнтованих на бізнес методів .

З середини 70 -х рр. . XX ст . традиційна регіональна політика стала об'єктом критики з боку багатьох політиків і вчених -регіоналістів . Вступ західного суспільства в період кризового розвитку , принципові зміни в механізмах территоріальної організації господарства , посилення правої політичної ідеології зумовили перехід до моделі « реструктуризації регіонів» , пануючої на Заході впродовж 80 -х рр. . XX ст .

Її основні риси:

♦ орієнтація на економічні підстави (наприклад , посилення конкурентоспроможності регіонів у новому міжнародному розподілі праці);

♦ максимальне використання внутрішнього потенціалу кожного регіону ;

♦ розвиток « інноваційної » інфраструктури , підготовка кваліфікованим персоналу , підтримка середнього та малого бізнесу.

З початку 90 -х рр. . XX ст . з'явилися ознаки формування нової моделі регіональної політики - « регіонального саморозвитку » , орієнтованої на більш повний облік інтересів територіальних співтовариств , покладання відповідальності за розвиток регіонів на місцеву владу , опору переважно на місцеву ініціативу , а не на спущені згори програми , взаємну координацію діяльності центральних і місцевих властей.

Однак , дозволяючи вирішувати певні проблеми на рівнях взаємодії всередині країн , такого роду програми консервують відносини відтворюваної нерівності на рівні глобальних взаемодії .

У сучасних умовах слід говорити про ймовірність здійснювання тих чи інших сценаріїв регіональних і міждержавних відносин . Одну з цікавих моделей , що базуються на ступені включеності Росії у відносини інноваційного суспільства , представив сучасний російський дослідник з Санкт -Петербурга С; . Переслєгін .

Істотні риси його концепції представлені у ряді розділів табл. 4.3.1 .

Як можна бачити , в таблиці представлені три сценарії розвитку Росії на перші десятиліття XXI в . У першому - ринково - ліберальний з частковою втратою суверенітету.

Втрата частини суверенітету в цілях успіху спільної справи - ​​це ефективна технологія, яку активно застосовує Євросоюз , в істотно меншій мірі Ліга Арабських держав. Однак у Росії немає групи країн , які горіли б бажанням об'єднатися з нею. СНД є малопридатною для цього базою. Країни Євросоюзу також не вважають відносини з Росією першорядними за значимістю завданням.

У цьому зв'язку втрата частини суверенітету і мережеве управління не зможуть принести бажаних вигод , в першу чергу з модернізації економіки країни і поліпшення життєвого рівня широких верств населення. Елементи такого шляху , пов'язані з реформуванням країни без участі її населення , для Росії вже були випробувані в період реформ Б. Єльцина і поставили країну на грань національної катастрофи.

Другий сценарій , представлений в третьому стовпці таблиці , в деякій мірі реалізується під керівництвом екс –президента В. Путіна. Однак стратегія реалізується частково , бо реальний поворот країни у бік співпраці з АТР неможливий без таких істотних реформ , пов'язаних з переорієнтацією европоцентричної економіки Росії , на які у Росії при самих сприятливих умовах ніколи не буде коштів . Слід сказати , що й країни АТР , і в першу чергу Китай і Японія завжди розглядали відносини з Росією на третьому місці в плані пріоритетів. Вони ставали актуальними після вибудовування пріоритетних відносин з США і Євросоюзом , державами ЮВА.

Таблиця 4.3.1

Можливі сценарії включення Росії в глобальне інноваційне середовище¹.

Мир геоэкономически открыт	Мир геоэкономически «прозрачен»	Мир геоэкономически замкнут
1	2	3
Россия ориентиру­ется на ЕС, США	Россия ориентируется на свои внутренние интересы	Россия ориенти­руется на Китай, Иран
Российские грани­цы открыты, высо­кий «инновацион­ный антропоток»	Российские границы полу­прозрачны для «критиче­ских технологий» и «кри­тических специалистов» в зависимости от конъюнк­туры рынка	Российские гра­ницы заперты по «критическим технологиям» и «критическим специалистам»
Российские инно­вации потребляют­ся глобальной ми­ровой экономикой	Российские инновации отчасти потребляются глобальной мировой экономикой, отчасти российской армией и промышленностью	Российские инно­вации потребля­ются российской армией и про­мышленностью
В России развива­ются, прежде все­го, инновации «предметного» и «информацион­ного» типов	В России развиваются инновации в частях сфер «информационного», «предметного», и «техноло­гического» типов	В России развива­ются, прежде все­го, инновации «технологическо­го» типа

Россия разделяет­ся на «инноваци­онный Запад» и «сырьевой Восток»	Россия разделяется на ин­новационные виртуальные регионы «информационно­го», «предметного» и «тех­нологического» типов	В России создает­ся единая иннова­ционная инфра­структура
Россия получает часть мировой гео- экономической ренты	Россия получает как часть, но меньшую чем в первом случае, мировой геоэконо- мической ренты, так и часть «ренты развития», но в сумме это существенно выгоднее первого и третье­го вариантов	Россия получает причитающуюся ей «ренту разви­тия»
Дешевый рубль, высокое социаль­ное расслоение, низкий средне­взвешенный уро­вень жизни	Средний по относительной стоимости рубль, социаль­ное государство, средний уровень жизни населения	Сравнительно дорогой рубль, социальное парт­нерство, низкий уровень жизни при обеспечении «гарантированно­го минимума»
Экспортная эконо­мика	Взаимодополняющая эко­номика	«Импортная эко­номика»
Приоритеты стра­ны — развитие и права человека	Приоритеты страны — раз­витие и безопасная конку­рентноспособность	Приоритеты стра­ны — безопас­ность и конку­рентноспособ­ность
Страна управляет­ся извне, сетевым способом (ТНК)	Страна управляется изнут­ри, оперативно реагируя на «вызовы» мировых центров силы	Страна управля­ется изнутри, цен­трализованно
Российские элиты включены в миро­вую «управляю­щую корпорацию»	Российские элиты создают управляющую корпорацию, учитывающую интересы глобальных и других ре­гиональных центров силы	Российские элиты создают альтерна­тивную управляю­щую корпорацию
России угрожает постепенная утра­та суверенитета	Россия играет роль эффективно управляющего своей территорией госу­дарства, являясь одним из полюсов в рамках общей стратегии многопо­лярного мира	России угрожает экономическая блокада и военное вторжение

На нашу думку , виходячи зі сформованого положення справ і представленої критики проектів , два сценарії , запропонованих С. Переслегіним , один з яких близький позиціям СПС на політичному полі сучасної Росії , другий - партії « Батьківщина », що не можуть бути визнані як базові для реалізації .

Автор пропонує власний проект , основні характеристики якого представлені у другому стовпці розглянутої таблиці. Його базовою характеристикою є висновок про те , що після багатьох десятиліть авантюристичної і часом безвідповідальною політики , у Росії не буде довготривалих союзників , вона попросту випрацювала ресурс кредиту довіри з боку тих чи інших держав . У зв'язку з цим єдино доцільною регіональною політикою на тривалу перспективу є політика рівновіддаленості від основних центрів сили при можливості укладення тактичних зближень і союзів.

Контрольні питання і завдання