- •Методичнi вказівки з мiкробiологiчної дiагностики менiнгококової iнфекцiї та гнійних бактерiальних менiнгiтiв вступ
- •1. Показання до лабораторного бактеріологічного обстеження.
- •2.Характеристика основних збудників менінгітів
- •2.1.Мікроорганізми роду Neisseriа
- •2.2.Мікроорганізми роду Haemophilus
- •2.3.Пневмококи
- •3. Взяття і доставка матеріалу для лабораторного дослідження
- •Первинні середовища, необхідні для первинного посіву матеріалу
- •4. Порядок проведення досліджень
- •Властивості основних збудників гбм, якi враховуються через 24 години вiд початку бактерiологiчного дослiдження ліквору або крові
- •Диференцiальні властивостi стрептококiв та ентерококів якi викликають менiнгiт
- •Біотипування h.Influenzae
- •5.Методи бактеріологічного та біохімічного вивчення менінгококів, пневмококів та гемофілів
- •5.1.Створення пiдвищеної концентрацiї вуглекислого газу для культивування посiвiв
- •5.2.Проба на каталазу
- •5.3.Проба на оксидазу
- •5.4.Визначення сахаролітичної активності
- •5.8.Застосування дискiв з жовчу для iдентифiкацiї збудників менінгітів
- •5.9.Оптохіновий тест
- •5.10.Визначення ферменту уреази
- •5.11.Визначення індолоутворення
- •5.12.Визначення наявності орнітиндекарбоксилази
- •5.13.Визначення наявності β-галактозидази у штамів h.Influenzae
- •6.Методи серологiчної дІагностики та типування збудників гнійних бактеріальних менінгітів
- •6.1.Реакція латекс-аглютинації.
- •6.2.Реакцiя аглютинацiї на склi
- •Реакцiя аглютинацiї в полiстиролових панелях
- •7. Визначення чутливості до антибіотиків
- •8. Термiни видачi вiдповiдi та її формулювання
- •10. Зберiгання та транспортування видiлених культур
- •11.Організаційно-методична робота бактеріологічних лабораторій
- •12.Обов’язки спеціалістів лабораторій, що проводять дослідження з метою діагностики гнійних бактеріальних менінгітів.
- •13. Штами для контролю якості поживних середовищ та постановки тестів ідентифікації
- •Зони інгібіції тест-штамів на середовищі Мюллер-Хінтон.
- •14. Вимоги безпеки
- •Культуральнi та бiохiмiчнi властивостi нейсерiй I m.(b.) catarrhalis
- •Приготування поживних середовищ та індикаторів
- •1.Сироватковий агар
- •1.1.Сироватковий агар з ристомiцином
- •1.2.Сироватковий агар з лiнкомiцином
- •2.Кров'яний агар
- •3."Шоколадний" агар (кип’ячений)
- •3.1.Шоколадний бульйон
- •3.2.Середовище Левінталя
- •4.Жовчно - сироватковий агар
- •5. Середовища з вуглеводами для визначення сахаролітичних властивостей нейсерій
- •6.Середовище для визначення продукції полісахаридів на агарі з 5% сахарози
- •7.Середовище для тесту відновлення нітратів в нітрити
- •8.Нтм агар (Середовище для тестування гемофілів)
- •9.Реактиви для визначення ферменту уреази за методом Заксе Готується 2 реактиви: а і в.
- •10.Реактив Грісса
- •11.Реактив Касаткіна
- •12.Індикатор феноловий червоний (фенолрот)
- •13.Водний розчин Люголя
- •Застосування реакцiї непрямої гемаглютинацiї для виявлення протименiнгококових антитiл
- •Показання до проведення серологiчних дослiджень
- •2. Реакцiя непрямої гемаглютинацiї (рнга) з еритроцитарними менiнгококовими дiагностикумами
- •Забiр кровi
- •Рекомендованi терміни, кратнiсть обстеження та трактування результатiв серологiчних досліджень
- •4.1. Рнга при генералiзованих формах менiнгококової iнфекцiї
- •4.1.1. Рнга з дiагностикумами а I с
- •4.1.2. Рнга з дiагностикумом серогрупи в
- •4.1.3.Групова специфiчнiсть рнга
- •4.2. Рнга при локалiзованих формах менiнгококової
- •Iнфекцiї (назофарингiт I бактерiоносiйство)
- •4.3.Рнга при iмуно-епiдемiологiчних дослiдженнях
- •4.4. Застосування рнга для оцiнки ефективностi вакцинопрофiлактики менiнгококової iнфекцiї
6.2.Реакцiя аглютинацiї на склi
(див. iнструкцiю по застосуванню сироваток)
Реакцiя аглютинацiї в полiстиролових панелях
При серологiчному групуваннi штамiв менiнгококів, особливо з носоглотки, часто спостерiгається ауто- або полiаглютинацiя. Щоб зняти це явище, необхiдно при постановцi РА використовувати мiкробну суспензiю. Для цього рекомендуються полiстироловi панелі або велике скло, на якому краплi обмежують олiвцем по склу. Для кожної дослiджуваної культури менiнгококiв використовують 1 ряд лунок панелі. Число горизонтальних лунок вiдповiдає числу аглютинуючих групоспецифiчних сироваток. Рiдку сироватку кожної серогрупи у лунці розводять вдвiчi (до 1 краплi сироватки додають 1 краплю суспензiї культури). В окремiй лунцi кожного ряду готують суспензiю дослiджуваної культури. Необхiдна густина суспензiї досягається зливним ростом колонiй на 1/8-1/10 частинi чашки Петрi. Запаяною зiгнутою пастерiвською пiпеткою бактерiальну масу знiмають, ретельно емульгують, спочатку в 2-х краплях фізіологічного розчину, внесеного ранiше в лунку. Потiм для одержання оптимальної робочої густини до суспензiї додають до 1,0 см3 фiзiологiчного розчину. Суспензiю розносять по однiй краплi в горизонтальнi лунки. Панелі струшують протягом 1 хвилини руками або на апаратi для струшування.
Специфiчну реакцiю виявляють та враховують протягом 3 хвилин. Пiзнiший облiк не виключає наявностi реакцiї за рахунок перехресно реагуючих антигенiв. Контролем служить лунка, в якiй готують початкову суспензiю бактерiй у фiзiологiчному розчинi.
Висновок про належнiсть культури до тiєї або iншої серогрупи роблять на основi позитивної реакцiї аглютинацiї з вiдповiдною сироваткою по 4 - хрестовiй шкалi (при вiдсутностi аглютинацiї в фiзiологiчному розчинi).
При наявностi реакцiї аглютинацiї з декiлькома сироватками тест повторюють. Для цього беруть культуру з iншого сектору зливного росту колонiй, ставлять реакцiю з сироватками, що взятi в розведеннi 1 : 2; 1 : 4 i, в разi пiдтвердження попереднiх результатiв, дослiджуваний штам визнають як полiаглютинабельний. У вiдповiдi вказують з якими сироватками спостерігалась позитивна реакцiя i в яких титрах.
Якщо повторення реакцiї аглютинацiї дало iншi результати, тобто культура реагувала тiльки з однiєю сироваткою, роблять висновок про наявнiсть клітин, що чiтко групуються, i полiаглютинабельних клiтин.
Визначення належності пневмококів до того чи іншого серотипу проводять за допомогою РА в пробірках з бульйонною культурою і сироваткою в розведенні 1 : 5 (див. “Інструкцію по використанню сироваток…”)
В цій же реакції або в реакції аглютинації на склі з полі- та монотиповими сироватками визначають належність до певного серотипу H.influenzae.
7. Визначення чутливості до антибіотиків
Для визначення чутливості до антибіотиків використовують стандартний дискодифузійний метод. Можна використовувати для визначення мінімальної подавляючої концентрації метод серійних розведень у середовищі та метод Е-тестів. Крім того, чутливість виділених культур можна вивчати за допомогою автоматичних аналізаторів (наприклад, Vitek) або молекулярно-генетичними методами.
Визначення чутливостi ентеробактерiй та стафiлококiв до антибiотикiв проводять на середовищi АГВ або Мюллер-Хінтона. Ці середовища служать основою для визначення чутливостi до антибiотикiв менiнгококiв при додаванні 20% сироватки або 5% кровi, та пневмококiв - при додаванні 5% кровi, чутливість до антибіотиків гемофілів слід вивчати на НТМ-агарі (Haemophylus Test Medium). Якщо кiлькiсть колонiй, що виросла, мала (1-2), їх вiдсiвають на чашку з відповідним поживним середовищем (кров'яним, сироватковим або “шоколадним” агаром) для накопичення мiкробної маси.
При проведенні досліджень чітко дотримуються вимог стандартної методики внутрішнього контролю постановки тесту (табл.6).
Слід зазначити, що визначення чутливості до S.pneumoniae має деякі особливості:
Визначати чутливість їх до -лактамних антибіотиків (пеніциліну, амінопеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів) не можна методом дисків, використовувати слід метод розведення в бульйоні або Е-тестів;
Неможливо визначити чутливість пневмококів до антибіотиків методом розведення в агарі.
Вивчення чутливості до антибіотиків штамів H.influenzae має свої особливості.
Для дослідження чутливості до антибіотиків H.influenzae не можна використовувати АГВ, в тому числі і як основу для приготування “шоколадного агару”.
Посів на чашки необхідно проводити протягом 15 хвилин після приготування інокулюму. Для інокуляції використовують стерильний ватний тампон, який занурюють у суспензію, відтискають надлишок об стінки пробірки і наносять на поверхню агару штрихами у трьох напрямках під кутом 60о.
Засіяні чашки термостатують при 371оС в умовах підвищеної концентрації СО2 (5-10%).
