- •Методичнi вказівки з мiкробiологiчної дiагностики менiнгококової iнфекцiї та гнійних бактерiальних менiнгiтiв вступ
- •1. Показання до лабораторного бактеріологічного обстеження.
- •2.Характеристика основних збудників менінгітів
- •2.1.Мікроорганізми роду Neisseriа
- •2.2.Мікроорганізми роду Haemophilus
- •2.3.Пневмококи
- •3. Взяття і доставка матеріалу для лабораторного дослідження
- •Первинні середовища, необхідні для первинного посіву матеріалу
- •4. Порядок проведення досліджень
- •Властивості основних збудників гбм, якi враховуються через 24 години вiд початку бактерiологiчного дослiдження ліквору або крові
- •Диференцiальні властивостi стрептококiв та ентерококів якi викликають менiнгiт
- •Біотипування h.Influenzae
- •5.Методи бактеріологічного та біохімічного вивчення менінгококів, пневмококів та гемофілів
- •5.1.Створення пiдвищеної концентрацiї вуглекислого газу для культивування посiвiв
- •5.2.Проба на каталазу
- •5.3.Проба на оксидазу
- •5.4.Визначення сахаролітичної активності
- •5.8.Застосування дискiв з жовчу для iдентифiкацiї збудників менінгітів
- •5.9.Оптохіновий тест
- •5.10.Визначення ферменту уреази
- •5.11.Визначення індолоутворення
- •5.12.Визначення наявності орнітиндекарбоксилази
- •5.13.Визначення наявності β-галактозидази у штамів h.Influenzae
- •6.Методи серологiчної дІагностики та типування збудників гнійних бактеріальних менінгітів
- •6.1.Реакція латекс-аглютинації.
- •6.2.Реакцiя аглютинацiї на склi
- •Реакцiя аглютинацiї в полiстиролових панелях
- •7. Визначення чутливості до антибіотиків
- •8. Термiни видачi вiдповiдi та її формулювання
- •10. Зберiгання та транспортування видiлених культур
- •11.Організаційно-методична робота бактеріологічних лабораторій
- •12.Обов’язки спеціалістів лабораторій, що проводять дослідження з метою діагностики гнійних бактеріальних менінгітів.
- •13. Штами для контролю якості поживних середовищ та постановки тестів ідентифікації
- •Зони інгібіції тест-штамів на середовищі Мюллер-Хінтон.
- •14. Вимоги безпеки
- •Культуральнi та бiохiмiчнi властивостi нейсерiй I m.(b.) catarrhalis
- •Приготування поживних середовищ та індикаторів
- •1.Сироватковий агар
- •1.1.Сироватковий агар з ристомiцином
- •1.2.Сироватковий агар з лiнкомiцином
- •2.Кров'яний агар
- •3."Шоколадний" агар (кип’ячений)
- •3.1.Шоколадний бульйон
- •3.2.Середовище Левінталя
- •4.Жовчно - сироватковий агар
- •5. Середовища з вуглеводами для визначення сахаролітичних властивостей нейсерій
- •6.Середовище для визначення продукції полісахаридів на агарі з 5% сахарози
- •7.Середовище для тесту відновлення нітратів в нітрити
- •8.Нтм агар (Середовище для тестування гемофілів)
- •9.Реактиви для визначення ферменту уреази за методом Заксе Готується 2 реактиви: а і в.
- •10.Реактив Грісса
- •11.Реактив Касаткіна
- •12.Індикатор феноловий червоний (фенолрот)
- •13.Водний розчин Люголя
- •Застосування реакцiї непрямої гемаглютинацiї для виявлення протименiнгококових антитiл
- •Показання до проведення серологiчних дослiджень
- •2. Реакцiя непрямої гемаглютинацiї (рнга) з еритроцитарними менiнгококовими дiагностикумами
- •Забiр кровi
- •Рекомендованi терміни, кратнiсть обстеження та трактування результатiв серологiчних досліджень
- •4.1. Рнга при генералiзованих формах менiнгококової iнфекцiї
- •4.1.1. Рнга з дiагностикумами а I с
- •4.1.2. Рнга з дiагностикумом серогрупи в
- •4.1.3.Групова специфiчнiсть рнга
- •4.2. Рнга при локалiзованих формах менiнгококової
- •Iнфекцiї (назофарингiт I бактерiоносiйство)
- •4.3.Рнга при iмуно-епiдемiологiчних дослiдженнях
- •4.4. Застосування рнга для оцiнки ефективностi вакцинопрофiлактики менiнгококової iнфекцiї
Застосування реакцiї непрямої гемаглютинацiї для виявлення протименiнгококових антитiл
Показання до проведення серологiчних дослiджень
Реакцію непрямої гемаглютинацiї (РНГА) з менiнгококовими еритроцитарними дiагностикумами серогруп А, В, С використовують у таких випадках:
а)як додатковий метод дiагностики менiнгококової iнфекцiї. Обов’язковою вимогою є дослiдження сироваток кровi хворих, якi взято у рiзнi терміни вiд початку захворювання, тобто у динаміці. Оптимальним варiантом є обстеження усiх осiб (скринiнг) з пiдозрою на генералiзованi форми менiнгококової iнфекцiї (ГФМI), що дозволить iстотно збiльшити вiдсоток лабораторного пiдтвердження ГФМI (у дорослих - до 80%, у дiтей до 60% випадкiв);
б)для ретроспективного виявлення локалiзованих форм менiнгококової iнфекцiї в осередках захворювання;
в)при здiйсненнi iмуно-епiдемiологiчних дослiджень серед населення з метою визначення серонегативних контингентiв ;
г)при оцiнцi iмунологiчної ефективностi протименiнгококової вакцинацiї.
2. Реакцiя непрямої гемаглютинацiї (рнга) з еритроцитарними менiнгококовими дiагностикумами
РНГА ставлять як макро- так i мiкро-методом; в останньому випадку використовують мiкротитратори "Такачi" або багатоканальні дозатори. Вiдмiнностi мiж цими методами полягають лише в об’ємах використовуваних iнгредiєнтiв та термінах облiку результатiв реакцiї. При макрометодi реагуюча сумiш у кожнiй лунці складається iз 0,5см3 вiдповiдного розведення сироватки кровi та 0,25см3 дiагностикуму. При мікрометоді об’єми зменшуються: 0,05см3 та 0,025см3 відповідно.
Облiк результатiв дослiдження у мікрометоді здiйснюють через 2 години iнкубацiї у термостатi, при макрометодi iнколи необхiдна додаткова експозицiя протягом 1-2 години при кiмнатнiй температурi.
Постановка здійснюється згідно інструкції до застосування діагностикумів.
Забiр кровi
Для серологiчних дослiджень кров вiд хворого на МI або пiдозрiлого на цю iнфекцiю забирають iз лiктьової вени з додержанням звичайних правил асептики, при масових серологiчних дослiдженнях кров беруть iз пальця.
Пiсля утворення згустку одержану сироватку вiдсмоктують стерильною пiпеткою у стерильний посуд (пробiрки, ампули). Зберiгають у холодильнику при (62)0 С. У реакцiї дослiджують сироватки без ознак проростання.
Перед постановою РНГА сироватки розводять у спiввiдношеннi 1:5 вихiдним буфером (ЗФР). Титрування сироваток кровi здiйснюють у стабiлiзуючому буферi.
Робота з сироваткою проводиться з дотриманням вимог біологічної безпеки.
Рекомендованi терміни, кратнiсть обстеження та трактування результатiв серологiчних досліджень
При виборi оптимальних термінів та кратностi обстеження хворих на ГФМI i для правильного трактування результатiв серологiчних досліджень потрiбно взяти до уваги ряд факторiв, що впливають на рiвень антитiл: вiк хворого, преморбiдний фон, клiнiчна форма, тяжкiсть i перiод хвороби, супутнi захворювання, серологiчнi особливостi збудника. При менiнгококовiй iнфекцiї, як i при iнших iнфекцiйних захворюваннях, правильна оцiнка серологiчних дослiджень можлива тiльки при їх співставленнi з епiдемiологiчними та клiнiчними даними.
Оптимальнi терміни взяття кровi у хворих - першi днi хвороби (1-3 дні), другий, третiй та наступнi тижнi хвороби. Першу сироватку кровi потрiбно брати вiдразу при госпiталiзацiї хворого, наступнi - через 7-10 днiв.
