- •Методичнi вказівки з мiкробiологiчної дiагностики менiнгококової iнфекцiї та гнійних бактерiальних менiнгiтiв вступ
- •1. Показання до лабораторного бактеріологічного обстеження.
- •2.Характеристика основних збудників менінгітів
- •2.1.Мікроорганізми роду Neisseriа
- •2.2.Мікроорганізми роду Haemophilus
- •2.3.Пневмококи
- •3. Взяття і доставка матеріалу для лабораторного дослідження
- •Первинні середовища, необхідні для первинного посіву матеріалу
- •4. Порядок проведення досліджень
- •Властивості основних збудників гбм, якi враховуються через 24 години вiд початку бактерiологiчного дослiдження ліквору або крові
- •Диференцiальні властивостi стрептококiв та ентерококів якi викликають менiнгiт
- •Біотипування h.Influenzae
- •5.Методи бактеріологічного та біохімічного вивчення менінгококів, пневмококів та гемофілів
- •5.1.Створення пiдвищеної концентрацiї вуглекислого газу для культивування посiвiв
- •5.2.Проба на каталазу
- •5.3.Проба на оксидазу
- •5.4.Визначення сахаролітичної активності
- •5.8.Застосування дискiв з жовчу для iдентифiкацiї збудників менінгітів
- •5.9.Оптохіновий тест
- •5.10.Визначення ферменту уреази
- •5.11.Визначення індолоутворення
- •5.12.Визначення наявності орнітиндекарбоксилази
- •5.13.Визначення наявності β-галактозидази у штамів h.Influenzae
- •6.Методи серологiчної дІагностики та типування збудників гнійних бактеріальних менінгітів
- •6.1.Реакція латекс-аглютинації.
- •6.2.Реакцiя аглютинацiї на склi
- •Реакцiя аглютинацiї в полiстиролових панелях
- •7. Визначення чутливості до антибіотиків
- •8. Термiни видачi вiдповiдi та її формулювання
- •10. Зберiгання та транспортування видiлених культур
- •11.Організаційно-методична робота бактеріологічних лабораторій
- •12.Обов’язки спеціалістів лабораторій, що проводять дослідження з метою діагностики гнійних бактеріальних менінгітів.
- •13. Штами для контролю якості поживних середовищ та постановки тестів ідентифікації
- •Зони інгібіції тест-штамів на середовищі Мюллер-Хінтон.
- •14. Вимоги безпеки
- •Культуральнi та бiохiмiчнi властивостi нейсерiй I m.(b.) catarrhalis
- •Приготування поживних середовищ та індикаторів
- •1.Сироватковий агар
- •1.1.Сироватковий агар з ристомiцином
- •1.2.Сироватковий агар з лiнкомiцином
- •2.Кров'яний агар
- •3."Шоколадний" агар (кип’ячений)
- •3.1.Шоколадний бульйон
- •3.2.Середовище Левінталя
- •4.Жовчно - сироватковий агар
- •5. Середовища з вуглеводами для визначення сахаролітичних властивостей нейсерій
- •6.Середовище для визначення продукції полісахаридів на агарі з 5% сахарози
- •7.Середовище для тесту відновлення нітратів в нітрити
- •8.Нтм агар (Середовище для тестування гемофілів)
- •9.Реактиви для визначення ферменту уреази за методом Заксе Готується 2 реактиви: а і в.
- •10.Реактив Грісса
- •11.Реактив Касаткіна
- •12.Індикатор феноловий червоний (фенолрот)
- •13.Водний розчин Люголя
- •Застосування реакцiї непрямої гемаглютинацiї для виявлення протименiнгококових антитiл
- •Показання до проведення серологiчних дослiджень
- •2. Реакцiя непрямої гемаглютинацiї (рнга) з еритроцитарними менiнгококовими дiагностикумами
- •Забiр кровi
- •Рекомендованi терміни, кратнiсть обстеження та трактування результатiв серологiчних досліджень
- •4.1. Рнга при генералiзованих формах менiнгококової iнфекцiї
- •4.1.1. Рнга з дiагностикумами а I с
- •4.1.2. Рнга з дiагностикумом серогрупи в
- •4.1.3.Групова специфiчнiсть рнга
- •4.2. Рнга при локалiзованих формах менiнгококової
- •Iнфекцiї (назофарингiт I бактерiоносiйство)
- •4.3.Рнга при iмуно-епiдемiологiчних дослiдженнях
- •4.4. Застосування рнга для оцiнки ефективностi вакцинопрофiлактики менiнгококової iнфекцiї
Біотипування h.Influenzae
Біотип |
Індол |
Уреаза |
Орнітиндекарбок-силаза |
H.influenzae I |
+ |
+ |
+ |
H.influenzae II |
+ |
+ |
- |
H.influenzae III |
- |
+ |
- |
H.influenzae IV |
- |
+ |
+ |
H.influenzae V |
+ |
- |
+ |
H.influenzae VI |
- |
- |
+ |
H.influenzae VII |
+ |
- |
- |
H.influenzae VIII |
- |
- |
- |
При пiдозрi на ентеробактерiї, синьогнiйну паличку, пiогенний стрептокок, стафiлокок та ацинетобактер проводять дослiдження згiдно з відповідними нормативними документами.
При пiдозрi на лiстерiї, якщо дозволяє кількість колонiй, проводять низку досліджень, а також тест на чутливiсть до антибiотикiв. Для L.monocytogenes, крiм ознак, вказаних в табл.2, є характерним: рухливiсть при кiмнатнiй температурi, здатність розкладати мальтозу, глюкозу, не активнiсть у вiдношенні до дульциту, манiту, сорбiту та арабiнози. Сахарозу та глiцерин розкладає повiльно. L.monocytogenes утворює крайову зону гемолiзу на агарi з 5%-ним вмістом баранячої кровi.
Для iдентифiкацiї Candida albicans роблять посiв з пiдозрiлих бiлих випуклих колонiй на середовище Сабуро та картопляну воду для визначення філаментації.
Якщо прямий посiв на чашки з поживним середовищем не дав росту колонiй, то слід зробити висiв на чашки з КА та ША iз збагачувального середовища, що iнкубувалося в термостатi.
При менінгіті в СМР виявляється, як правило, один вид мікроорганізмів, мікст-інфекція мозкових оболонок зустрічається вкрай рідко. Тому, з метою прискорення видачі результату, на другий день одночасно можна робити висіви з однотипних колоній на середовище для отримання чистої культури та на диференційно-діагностичні середовища, вивчення культури за низкою ознак та на чутливiсть до антибiотикiв.
Кров. Засіяні флакони з кров’ю поміщають в термостат при температурі (371)о С на 24 години.
При наявності росту у поживних середовищах первинного посіву - мікроскопують. В залежності від результатів бактеріоскопії висівають із флаконів на СА, КА чи ША. Чашки інкубують при температурі (371)оС в ексикаторах зі свічкою. Облік результатів посіву на СА, КА чи ША проводять так, як описано у розділі щодо дослідження ліквору.
Переглядають чашки з посівами. При відсутності росту висівають щодня або через день із флаконів з відібраним матеріалом, що інкубується, протягом тижня. При наявності підозрілих колоній відсівають їх для отримання чистої культури. Подальшу ідентифікацію гемокультури проводять як і при дослідженні СМР. Вивчають чутливість виділених мікроорганізмів до антибіотиків.
Слиз носоглотки. Доставлені засіяні чашки та тампони, занурені в напіврідке середовище, поміщають в термостат при температурі (371)о С.
Змочені тампони або тампони в транспортному середовищі (попередньо відтиснувши об стінки пробірки) засівають на чашку з СА, ША та КА. Засіяні чашки переносять на 24 години у термостат з температурою (371)оС, створивши для них умови підвищеного вмісту СО2. На другий день переглядають чашки, засіяні напередодні, візуально та під стереоскопічним мікроскопом. При наявності росту мікроскопують підозрілі колонії і відсівають для отримання чистої культури і в подальшому ідентифікують її. При відсутності росту на чашках проводять повторний перегляд їх через 40-48 годин від посіву, і роблять висів з напіврідкого середовища збагачення.
Подальшу ідентифікацію проводять як і при дослідженні СМР. Вивчають чутливість виділених мікроорганізмів до антибіотиків.
Ексудат із петехій. Відібраний матеріал засівають на чашки Петрі з СА, що містить антибіотики (ристоміцин або лінкоміцин) для пригнічення росту мікрофлори шкіри. Із залишку ексудату готують мазки для мікроскопії. Крім того, мазки із вмісту петехій можна приготувати у вигляді відбитків. Для цього стерильною петлею обережно скарифiкують поверхню петехiй, потiм прикладають кiлькома мiсцями стерильне предметне скло; вiдбитки фiксують полум'ям пальника, фарбують. На підставі даних мiкроскопiї можлива видача попередньої вiдповiдi.
Засiянi чашки iнкубують при температурi (371)0С 24 години (при вiдсутностi росту - 48 годин), пiдозрiлi на менiнгокок колонiї вiдсiвають i вивчають за описаною схемою. Вивчають чутливість виділених мікроорганізмів до антибіотиків.
