- •Методичнi вказівки з мiкробiологiчної дiагностики менiнгококової iнфекцiї та гнійних бактерiальних менiнгiтiв вступ
- •1. Показання до лабораторного бактеріологічного обстеження.
- •2.Характеристика основних збудників менінгітів
- •2.1.Мікроорганізми роду Neisseriа
- •2.2.Мікроорганізми роду Haemophilus
- •2.3.Пневмококи
- •3. Взяття і доставка матеріалу для лабораторного дослідження
- •Первинні середовища, необхідні для первинного посіву матеріалу
- •4. Порядок проведення досліджень
- •Властивості основних збудників гбм, якi враховуються через 24 години вiд початку бактерiологiчного дослiдження ліквору або крові
- •Диференцiальні властивостi стрептококiв та ентерококів якi викликають менiнгiт
- •Біотипування h.Influenzae
- •5.Методи бактеріологічного та біохімічного вивчення менінгококів, пневмококів та гемофілів
- •5.1.Створення пiдвищеної концентрацiї вуглекислого газу для культивування посiвiв
- •5.2.Проба на каталазу
- •5.3.Проба на оксидазу
- •5.4.Визначення сахаролітичної активності
- •5.8.Застосування дискiв з жовчу для iдентифiкацiї збудників менінгітів
- •5.9.Оптохіновий тест
- •5.10.Визначення ферменту уреази
- •5.11.Визначення індолоутворення
- •5.12.Визначення наявності орнітиндекарбоксилази
- •5.13.Визначення наявності β-галактозидази у штамів h.Influenzae
- •6.Методи серологiчної дІагностики та типування збудників гнійних бактеріальних менінгітів
- •6.1.Реакція латекс-аглютинації.
- •6.2.Реакцiя аглютинацiї на склi
- •Реакцiя аглютинацiї в полiстиролових панелях
- •7. Визначення чутливості до антибіотиків
- •8. Термiни видачi вiдповiдi та її формулювання
- •10. Зберiгання та транспортування видiлених культур
- •11.Організаційно-методична робота бактеріологічних лабораторій
- •12.Обов’язки спеціалістів лабораторій, що проводять дослідження з метою діагностики гнійних бактеріальних менінгітів.
- •13. Штами для контролю якості поживних середовищ та постановки тестів ідентифікації
- •Зони інгібіції тест-штамів на середовищі Мюллер-Хінтон.
- •14. Вимоги безпеки
- •Культуральнi та бiохiмiчнi властивостi нейсерiй I m.(b.) catarrhalis
- •Приготування поживних середовищ та індикаторів
- •1.Сироватковий агар
- •1.1.Сироватковий агар з ристомiцином
- •1.2.Сироватковий агар з лiнкомiцином
- •2.Кров'яний агар
- •3."Шоколадний" агар (кип’ячений)
- •3.1.Шоколадний бульйон
- •3.2.Середовище Левінталя
- •4.Жовчно - сироватковий агар
- •5. Середовища з вуглеводами для визначення сахаролітичних властивостей нейсерій
- •6.Середовище для визначення продукції полісахаридів на агарі з 5% сахарози
- •7.Середовище для тесту відновлення нітратів в нітрити
- •8.Нтм агар (Середовище для тестування гемофілів)
- •9.Реактиви для визначення ферменту уреази за методом Заксе Готується 2 реактиви: а і в.
- •10.Реактив Грісса
- •11.Реактив Касаткіна
- •12.Індикатор феноловий червоний (фенолрот)
- •13.Водний розчин Люголя
- •Застосування реакцiї непрямої гемаглютинацiї для виявлення протименiнгококових антитiл
- •Показання до проведення серологiчних дослiджень
- •2. Реакцiя непрямої гемаглютинацiї (рнга) з еритроцитарними менiнгококовими дiагностикумами
- •Забiр кровi
- •Рекомендованi терміни, кратнiсть обстеження та трактування результатiв серологiчних досліджень
- •4.1. Рнга при генералiзованих формах менiнгококової iнфекцiї
- •4.1.1. Рнга з дiагностикумами а I с
- •4.1.2. Рнга з дiагностикумом серогрупи в
- •4.1.3.Групова специфiчнiсть рнга
- •4.2. Рнга при локалiзованих формах менiнгококової
- •Iнфекцiї (назофарингiт I бактерiоносiйство)
- •4.3.Рнга при iмуно-епiдемiологiчних дослiдженнях
- •4.4. Застосування рнга для оцiнки ефективностi вакцинопрофiлактики менiнгококової iнфекцiї
3."Шоколадний" агар (кип’ячений)
Для приготування може бути використана кров барана, кролика або коня. Кров iнших тварин може мiстити Н-антифактор, який необхiдно iнактивувати шляхом кип'ятiння. Кров людини для приготування середовища не придатна!
Це середовище можна готувати декількома способами:
1). Поживний агар з рН 7,3 - 7,4 розплавляють, охолоджують до температури 500С. Стерильно додають 10 - 15% нативної або дефiбринованої кровi. Ретельно перемішують i ставлять на водяну баню при температурі 1000С на 5 хвилин. Вдруге перемішують i ставлять на водяну баню при температурi 1000С на 2 - 3 хвилини. Знову ретельно перемiшують i залишають у водяній бані при 70 - 800С на одну годину. Після цього охолоджують до 45-500С , додають 5% дріжджового екстракту або стимулятор росту типу “Полівітекс”, “Ізовіталекс”, ретельно розмішують і розливають в чашки Петрi.
2) Поживний агар з рН 7,3 - 7,4 розплавляють, охолоджують до температури 500С. Стерильно додають 5% нативної або дефiбринованої кровi. Ретельно перемішують i ставлять на водяну баню при температурі 1000С на 3 хвилини. Вдруге додають 5% крові, перемішують i ставлять на водяну баню при температурi 1000С на 3 хвилини. Після цього охолоджують до 45-500С , додають 5% дріжджового екстракту або стимулятор росту типу “Полівітекс”, “Ізовіталекс”, ретельно розмішують і розливають в чашки Петрi.
3.1.Шоколадний бульйон
Приготування середовища аналогічне такому для шоколадного агару, але основою його служить поживний бульйон.
За прописом на етикетці готують поживний бульйон. До нього додають 10% крові і 5% дріжджового екстракту. Прогрівають так як і в попередньому рецепті.
3.2.Середовище Левінталя
До розплавленої та охолодженої до 700 С агарової основи, виготовленої на комерційному МПА, додають 10% дефібринованої крові. Ретельно перемішують і ставлять на вогонь увесь час струшуючи. При появі піни агар знімають з вогню. Повторюють таке кип’ятіння 3 рази. Відстоюють, прозору частину розливають стерильно у чашки Петрі або флакони.
Інший спосіб приготування цього середовища запропонував А.В.Шапіро. Після внесення крові середовище фільтрують через 4 шари марлі у сушильній шафі при 80оС протягом 30 хв. та розливають у чашки Петрі (пробірки).
4.Жовчно - сироватковий агар
При відсутності дисків з жовчу можна користуватись жовчно-сироватковим агаром.
5,0 г сухої бичачої жовчi розчиняють в 100 см3 дистильованої води, фiльтрують через ватно-марлевий фiльтр, доводять рН до 7,2-7,4, стерилiзують при (1122)0С - 30 хв. До 80 см3 розплавленого та охолодженого до температури 500С поживного агару додають 4 см3 стерильного розчину жовчi, перемiшують, додають 20 см3 сироватки тварин, знову добре перемiшують i розливають у чашки Петрi. Залишкова концентрацiя жовчi в середовищi - 0,2%. Посiв культур нейсерiй проводять штрихами на сектори чашки.
5. Середовища з вуглеводами для визначення сахаролітичних властивостей нейсерій
До 75 см3 агарової основи, якою може служити МПА, додають 0,9 г одного з вуглеводів (глюкоза, мальтоза, сахароза, левульоза або D-фруктоза) і 3,9 см3 розчину індикатора фенолового червоного. Агар стерилізують при (1122)0С - 30 хв. однократно. Перед вживанням середовище, що містить вуглеводи, розтоплюють на водяній бані, охолоджують до температури 48-500С, додають 20% сироватки крові великої рогатої худоби і розливають у чашки. На одну чашку можна висіяти 6-8 культур (секторами). Таким чином, кожна культура засівається на 4 чашки з різноманітними вуглеводами.
Можна приготовані середовища розлити у пробірки по 6 см3 і скосити їх. Посів робити на скошену поверхню.
Облік результатів проводять через 24 години інкубації в термостаті. При розкладанні вуглеводу з утворенням кислоти, червоний колір середовища в секторі цієї культури змінюється на яскраво жовтий. Із вказаних вуглеводів менінгокок розщеплює з утворенням кислоти глюкозу та мальтозу. При відсутності розщеплення зберігається вихідний червоний колір середовища.
