- •Методичнi вказівки з мiкробiологiчної дiагностики менiнгококової iнфекцiї та гнійних бактерiальних менiнгiтiв вступ
- •1. Показання до лабораторного бактеріологічного обстеження.
- •2.Характеристика основних збудників менінгітів
- •2.1.Мікроорганізми роду Neisseriа
- •2.2.Мікроорганізми роду Haemophilus
- •2.3.Пневмококи
- •3. Взяття і доставка матеріалу для лабораторного дослідження
- •Первинні середовища, необхідні для первинного посіву матеріалу
- •4. Порядок проведення досліджень
- •Властивості основних збудників гбм, якi враховуються через 24 години вiд початку бактерiологiчного дослiдження ліквору або крові
- •Диференцiальні властивостi стрептококiв та ентерококів якi викликають менiнгiт
- •Біотипування h.Influenzae
- •5.Методи бактеріологічного та біохімічного вивчення менінгококів, пневмококів та гемофілів
- •5.1.Створення пiдвищеної концентрацiї вуглекислого газу для культивування посiвiв
- •5.2.Проба на каталазу
- •5.3.Проба на оксидазу
- •5.4.Визначення сахаролітичної активності
- •5.8.Застосування дискiв з жовчу для iдентифiкацiї збудників менінгітів
- •5.9.Оптохіновий тест
- •5.10.Визначення ферменту уреази
- •5.11.Визначення індолоутворення
- •5.12.Визначення наявності орнітиндекарбоксилази
- •5.13.Визначення наявності β-галактозидази у штамів h.Influenzae
- •6.Методи серологiчної дІагностики та типування збудників гнійних бактеріальних менінгітів
- •6.1.Реакція латекс-аглютинації.
- •6.2.Реакцiя аглютинацiї на склi
- •Реакцiя аглютинацiї в полiстиролових панелях
- •7. Визначення чутливості до антибіотиків
- •8. Термiни видачi вiдповiдi та її формулювання
- •10. Зберiгання та транспортування видiлених культур
- •11.Організаційно-методична робота бактеріологічних лабораторій
- •12.Обов’язки спеціалістів лабораторій, що проводять дослідження з метою діагностики гнійних бактеріальних менінгітів.
- •13. Штами для контролю якості поживних середовищ та постановки тестів ідентифікації
- •Зони інгібіції тест-штамів на середовищі Мюллер-Хінтон.
- •14. Вимоги безпеки
- •Культуральнi та бiохiмiчнi властивостi нейсерiй I m.(b.) catarrhalis
- •Приготування поживних середовищ та індикаторів
- •1.Сироватковий агар
- •1.1.Сироватковий агар з ристомiцином
- •1.2.Сироватковий агар з лiнкомiцином
- •2.Кров'яний агар
- •3."Шоколадний" агар (кип’ячений)
- •3.1.Шоколадний бульйон
- •3.2.Середовище Левінталя
- •4.Жовчно - сироватковий агар
- •5. Середовища з вуглеводами для визначення сахаролітичних властивостей нейсерій
- •6.Середовище для визначення продукції полісахаридів на агарі з 5% сахарози
- •7.Середовище для тесту відновлення нітратів в нітрити
- •8.Нтм агар (Середовище для тестування гемофілів)
- •9.Реактиви для визначення ферменту уреази за методом Заксе Готується 2 реактиви: а і в.
- •10.Реактив Грісса
- •11.Реактив Касаткіна
- •12.Індикатор феноловий червоний (фенолрот)
- •13.Водний розчин Люголя
- •Застосування реакцiї непрямої гемаглютинацiї для виявлення протименiнгококових антитiл
- •Показання до проведення серологiчних дослiджень
- •2. Реакцiя непрямої гемаглютинацiї (рнга) з еритроцитарними менiнгококовими дiагностикумами
- •Забiр кровi
- •Рекомендованi терміни, кратнiсть обстеження та трактування результатiв серологiчних досліджень
- •4.1. Рнга при генералiзованих формах менiнгококової iнфекцiї
- •4.1.1. Рнга з дiагностикумами а I с
- •4.1.2. Рнга з дiагностикумом серогрупи в
- •4.1.3.Групова специфiчнiсть рнга
- •4.2. Рнга при локалiзованих формах менiнгококової
- •Iнфекцiї (назофарингiт I бактерiоносiйство)
- •4.3.Рнга при iмуно-епiдемiологiчних дослiдженнях
- •4.4. Застосування рнга для оцiнки ефективностi вакцинопрофiлактики менiнгококової iнфекцiї
6.Середовище для визначення продукції полісахаридів на агарі з 5% сахарози
До розплавленого і охолодженого до 50о С поживного агару з 5 % сахарози додають 20% сироватки і розливають в чашки Петрі.
7.Середовище для тесту відновлення нітратів в нітрити
До 100 см3 поживного бульйону pH 7,3-7,5, вільному від нітритів (перевірити реактивом Грісса або Касаткіна), додають 0,1% вільної від нітритів калійної селітри (0,1г KNO3), перевіривши ще раз на вміст нітритів, розливають по 5см3 в промиті дистильованою водою не менше як 5 разів пробірки. Стерилізують 15 хвилин при (1211)С.
8.Нтм агар (Середовище для тестування гемофілів)
НТМ агар краще використовувати комерційний, оскільки його проиготування трудоємке.
До розчиненої наважки (вказаної на етикетці) агару Мюллер-Хінтона додають дріжджовий екстракт до кінцевої концентрації 5 мг/ см3 і розчину гематину до кінцевої концентрації 15 мг/ дм3.
Для приготування основного розчину гематину до 50 г порошку додають 100 см3 0,01N NaOH (0,01 моль/ дм3) і нагрівають при ретельному перемішуванні до повного розчинення.
В підготовлене до автоклавування середовище на 1 дм3 вносять 30 см3 основного розчину гематину.
Після автоклавування і охолодження основи на водяній бані до температури 45-50оС в неї асептично вносять 3 см3 матричного розчину НАД (нікотинамідаденіндинуклеотид) на 1 дм3 агару до кінцевої концентрації 15 мг/ дм3.
Для приготування матричного розчину 50 мг НАД розчиняють в 10 см3 дистильованої води і стерилізують фільтрацією через мембранні фільтри з розміром пор 0,45 мкм.
При тестуванні триметоприму або ко-тримоксазолу слід додатково асептично внести 0,2 МО/ см3 тімідинфосфорилази.
Приготований агар розливають в стерильні чашки. На чашку діаметром 100 мм необхідно 25 см3 агару, діаметром 90 мм – 20 см3 для того, щоб товщина агару у чашці була 4±0,5 мм.
Агар застигає при кімнатній температурі. Чашки з застиглим агаром необхідно підсушити з прокритими кришками в термостаті при температурі 35оС протягом 10-30 хвилин для видалення надлишку конденсату.
9.Реактиви для визначення ферменту уреази за методом Заксе Готується 2 реактиви: а і в.
РЕАКТИВ А: |
РЕАКТИВ В: |
Сечовина - 2 г. 96 етиловий спирт - 2 см3. Дистильована вода - 4 см3. |
0,2% розчин фенолрот - 1 см3, Однозаміщений фосфат калію (КН2Р04) 0,1 г. Двозаміщений фосфат калію (К2НР04) 0,1 г. Хлористий натрій (NaCl) - 0,5 г. Дистильована вода - 100 см3. |
Реактив А не стерилізують і зберігають при температурі від (62)С. Реактив В стерилізують в автоклаві текучою парою.
10.Реактив Грісса
Розчин №1 - 0,8% сульфанілової кислоти в 5 N оцтовій кислоті.
Розчин №2 - 0,6% диметилальфанафтаміну в 5 N оцтовій кислоті. Перед проведенням реакції змішують рівні об’єми розчинів №1 і №2.
Зберігати розчини слід в темному посуді з притертими кришками.
Пам’ятати! Реактив придатний для користування протягом 15 хв., безколірний, при появі рожевого забарвлення не використовувати.