34. Опишіть спектр реакцій, які вирізняють стан фрустрації.

Фрустрація— психогенна реакція організму, пов'язана з емоційним розладом, спричинена перешкодою, яка зненацька виникла; психогенна напруга, що накопичується людиною, необхідна для подолання цієї перешкоди. Така напруга може бути знята на двох рівнях: у поведінці й в організмі.

Людину, яка відчуває фрустрацію, може вирізняти цілий спектр реакцій, не враховувати які у процесі спілкування просто неможливо.

Розрізняють наступні реакції:

1. Агресивна реакція — реакція, які спрямована не на причину, а на наслідки перешкоди, що раптово виникла. Людина, за зви­чай, шукає «козла відпущення» і зриває на ньому всю свою досаду.

2. Екстрапунітивна реакція — це агресивна реакція, спрямована на предмети і на сторонніх людей, які нібито є відповідальними за збій, невдачу, перешкоду. Така реакція, за звичай, супроводжується подразненням, гнівом, обуренням.

3. Інтрапунітивна реакція — виникає тоді, коли суб'єкт може визнати, що він сам є причиною фрустрації. Тоді його агресивність супроводжується соромом, розкаянням, почуттям провини.

4. Неагресивна реакція — відмова від досягнення цілі, від подолання перешкоди. «Втеча» може бути суто психологічною: людина відмовляється читати листи від певних осіб, уникає бра­ти участь у якійсь діяльності, читати газети, цікавитися політикою тощо.

5. Реакція виправдання— варіант реакції «втечі», пов'язаний зі словесним виправданням, самопоясненням.

6. Реакція фіксації виникає тоді, коли людина, яка не досягла мети, не подолала перешкоди, наче фіксує свій наявний стан, зовнішньо задовольняючись ним і знаходячи слова, пояснення і виправдання для інтерпретації своєї відмови: «Мені і так добре...», «Не дуже і хотілося...», «Вівчина вичинки не варта...», тощо. Реакція фіксації залишає психологічну напругу, що може проявитися в іншій формі і з іншого приводу.

7. Реакція регресії— характеризується поверненням до старих засобів дії в аналогічних ситуаціях. Зіштовхнувшись із перешкодами, у своїх скаргах близьким доросла людина може звернутися до інфантильної поведінки. Часткова або повна (загальна) регре­сія — це завжди повернення назад.

38.Охарактеризуйте основні симптоми хронічного стресу та можливості запобігання стресу.

Стрес — це явище, із яким людина стикається постійно. Незначні стресові ситуації нешкідливі для людини. Шкідливим є надмірний стрес, який характеризується надмірним психологіч­ним чи фізіологічним напруженням.

• Психологічні прояви стресу включають роздратованість, утрату апетиту, депресію і знижений інтерес до міжособистісних стосунків.

• Фізіологічні прояви стресу— це виразки, мігрень, гіпертонія, біль у серці, астма, артрит.

Стрес може бути спричинений чинниками, які пов'язані і з працею, і з діяльністю організації, і з подіями в особистому житті індивідуума.

Зростання інтенсивності праці, скорочення часу на спілкування, заміна людського спілкування «комп'ютерним», підвищення відповідальності працівників за наслідки ухвалених рішень та інші подібні явища створюють умови для розвитку хронічних форм стресу. Кількість чинників, які призводять до стану стресу, сьогодні досить велика.

Основні симптоми хронічного стресу:

• безсоння,

• біль у грудях,

• кашіль,

• сексуальна незадоволеність,

• емоційний дисбаланс.

• хронічна втома

• надмірна маса тіла (у стресових ситуаціях люди починають постійно вживати їжу).

Причини стресу:

• перевантаження або, навіть, надмірно мала завантаженість роботою,

• конфлікт ролей, який виникає, коли до працівника висуваються суперечливі вимоги, або порушується принцип єдиноначальності (працівники одержують розпорядження, що суперечать одне одному),

• невизначеність ролей, тобто ситуація, коли працівникові важко зрозуміти, що від нього вимагається,

• наукова робота,

• незадовільні «фізичні» умови праці, що можуть виявлятися у відхиленні температури приміщення, поганому освітленні чи надмірному шумі.

Причини багатьох стресових ситуацій доволі часто виникають поза роботою— в родині чи в ширшому соціальному середовищі.

До таких причин належать:

• смерть близьких,

• розлучення з дружиною (чоловіком),

• хвороба чи серйозне тілесне ушкодження, укладення шлюбу, звільнення з роботи,

• відновлення стосунків із дружиною (чоловіком),

• передпенсійний вік,

• вагітність,

• сексуальні проблеми,

• ремонт житла,

• народження дитини,

• фінансові проблеми,

• перегляд особистих звичок,

• зміна місця проживання тощо.