Формула конфлікту. Правила формулювання конфлікту.
Формула конфлікту:
К онфліктна ситуація (суперечності, що містять справжню причину конфлікту) |
Інцидент (збіг обставин, що став приводом для конфлікту)
|
|
Конфлікт
(відкрите протиборство як наслідок
взаємовиключних інтересів та позицій).
ПРАВИЛА:
Підлягає ліквідації сама К.С. Тому не годиться формулювання «К.С. – у цій людині».
К.С. завжди передує інциденту і конфлікту.
Формула має підказувати, що треба робити.
Ставте собі питання «чому?», доки не докопаєтеся до першопричини.
Сформулюйте К С, по можливості не повторюючи слів з опису конфлікту. – Зазвичай говорять про зовнішні сторони конфлікту, а потрібний аналіз та узагальнення.
У формулюванні обійдіться мінімумом слів.
Дії в конфліктній ситуації: де, що, коли, як?.
Основні питання: де, що, коли, як?
Де знаходяться справжні причини конфлікту?
Що робити?
Коли приступати до дій?
Як поводитися?
Якщо залишити конфлікт без уваги, відбувається його ескалація за схемою:
міжособистісний – міжгруповий – загальноколективний,
адже кожен з учасників вербує собі прибічників і намагається перетягти на свій бік керівника. Конфлікт розростається, напруженість наростає.
1 Етап – визначити, де знаходяться справжні причини конфлікту.
Їх часто не усвідомлюють або ж приховують. Так, під принциповістю маскують бажання прибрати небажаного – бо ніхто не бажає виглядати скандалістом. Підміна мотивів спочатку розрахована на інших, а потім ініціатор і сам у них починає вірити.
Ключове питання: кому вигідно?
Зовнішні ознаки включеності людини в конфлікт – поведінка: багатослівність, емоційність, небажання слухати зустрічні аргументи.
2 Етап. Що робити?
Чи бачить керівник свою провину? Найскладніший момент – не піддатися спокусі шукати в першу чергу чужі помилки.
Якщо керуватися близькими цілями – треба зробити конкретні дії : прийняти або відмінити своє рішення, перепросити, якщо є за що, зробити конкретні кроки. Якщо немає реальних шляхів задовольнити претензії – обґрунтувати відмову.
Якщо керуватися далекими цілями – реорганізувати роботу і т.д. –потрібний довгий процес, але треба без зволікання зробити перший крок: хай бачать, що «крига скресла».
КОЛИ – треба визначити конкретно, бо інколи вичікувальна позиція допомагає, а в інших ситуаціях призводить до ескалації.
ЯК ПОВОДИТИСЯ –
Виявляти витримку, вести справу з максимальним тактом, щоб не дати втягти себе
Уважно вислуховувати, давати виговоритися, це має терапевтичний ефект
Не поспішати з висновками та обіцянками, перевірити всі факти, осмислити ситуацію – лише після цього вживати відповідних заходів
Не переоцінювати ступінь своєї інформованості: ефективність комунікації «знизу вгору» = 10 %.
68 Конфліктні особистості, типологія та характеристика.
Демонстративні – конфліктують, щоб привернути увагу
Ригідні – честолюбство, завищена самооцінка, небажання рахуватися з думкою інших. Нездатні змінювати свою позицію у відповідності до нових ситуацій. Безцеремонність, що переходить у грубощі.
Некеровані – імпульсивність, непродуманість і непередбачуваність поведінки, відсутність самоконтролю, агресивність.
Суперточні – дуже сумлінні, підходять до всього з завищеними вимогами, хто не відповідає – того різко критикують
Раціоналісти – готові на конфлікт завжди, коли з цього можна мати особисту вигоду. Можуть довго поводитися як суперлояльні, поки не «захитається крісло» під керівником.
Безвольні – не маючи твердих принципів, стають знаряддям у чужих руках. Небезпечні тим, що від них не чекають підступів. Також ситуативний тип.
Перші 5 типів: хворобливе честолюбство, нездатність стримати свої пориви. Часто страждають комплексами неповноцінності. Не можна вестися на виклики, які йдуть від цих людей.