1.2. Цілі і завдання страхового менеджменту

Цілі страхового менеджменту обумовлені цілями функціонування акціонерної страхової компанії в умовах певного економічного середовища (страхового ринку). Можна виділити загальні (економічні) і специфічні (соціальні) цілі страхового менеджменту.

Ці цілі визначено у статуті страхувальника. Вони формулюються як захист майнових інтересів юридичних і фізичних осіб шляхом здійснення страхової діяльності, направленої на отримання| прибутку на вкладений капітал на користь акціонерів акціонерної страхової компанії.

Суть страхового менеджменту розкривається в його функціях. Функції страхового менеджменту – це конкретні види управлінської діяльності, які здійснюються спеціальними прийомами і способами, а також відповідна організація роботи та контроль діяльності страхової компанії.

Найбільш загальними функціями є планування, організація, мотивація і контроль. Реалізація сукупності цих функцій представляє суть процесу управління страховою компанією. Функції забезпечуються двома типами процесів – інформаційними комунікаціями і прийняттям управлінських рішень. Планування є початковим етапом процесу управління. Його реалізація передбачає прийняття рішення про те, що, як, коли і кому потрібно зробити. За допомогою функції планування досягається єдність і координація зусиль персоналу страхової компанії. Решта функцій забезпечує реалізацію встановленого плану.

Функція організації полягає в підготовці всього необхідного для реалізації плану. Організація роботи передбачає поєднання в єдине ціле матеріально-технічної і фінансової бази з трудовими ресурсами страхової компанії.

Функція мотивації означає чітко сформоване у страхових працівників бажання виконати встановлені вимоги керівництва страхової компанії в повному обсязі з потрібною якістю. Забезпечується оптимізацією процесу дії: підтримка якнайкращого співвідношення між результатом і витратами на його досягнення. Основний засіб мотивації — це накази і розпорядження, що стосуються виконання роботи.

Функція контролю забезпечує зіставлення запланованого і реально отриманого результату. Під поняттям контролю розуміють процес управління, направлений на виявлення кількісних і якісних відхилень від запланованих показників. Найважливішими компонентами контролю служать встановлення стандартів, зіставлення досягнутого за деякий період з тим, що було заплановане, а також вказівка на способи виправлення помилок.

Специфіка страхового менеджменту обґрунтовується особливостями страхової діяльності. Процес продажу страхових полісів завжди припускає безпосередній контакт з майбутнім страхувальником, унаслідок чого операційні технології насилу піддаються стандартизації. Робота страхового агента, на якого, в основному, лягає навантаження по укладанню договорів вимагає творчого підходу, а її результативність багато в чому визначається його особистими якостями, знаннями страхової справи, а також психології спілкування з потенційними страхувальниками. Страхові посередники виступають ланкою, що зв'язує страхувальника і страховика відповідним договором страхування, і тому володіють найбільшим об'ємом інформації про страхові інтереси і переваги клієнтури. Це зумовлює можливість виникнення нових організаційних форм продажу страхових полісів, сприяє формуванню страхової пропозиції, що відповідає наявним запитам клієнтури і привабливого для потенційних страхувальників.

Цілі страхового менеджменту обумовлені цілями функціонування страхової організації. Ці цілі акціонерної страхової компанії можна поділити на економічні і соціальні.

Є думка, що найважливішою економічною метою страхової компанії є забезпечення максимального прибутку. Такий підхід до економічної мети витікає з самої природи будь-якого бізнесу.

Максимізація прибутку акціонерної страхової компанії часто розуміється однозначно: збільшення об'ємів надходження страхових платежів за рахунок зростання продажів страхових полісів і одночасне зниження витрат, пов'язаних із діяльністю страхової компанії і процесом обслуговування укладених договорів страхування.

У розгорнотому плані економічна мета страхового менеджменту повинна полягати не в орієнтації на максимізацію поточного прибутку акціонерної страхової компанії, а на максимізацію його вартості, що включає отримання довгострокового прибутку, потенційне зростання обсягів страхових операцій, допустимій величині страхових ризиків відносно оцінених об'єктів страхування, підвищення ринкової вартості акцій акціонерної страхової компанії і стабільні дивіденди.

Акціонерна страхова компанія є особливим комерційним підприємством, яка акумулює крупні грошові кошти своєї клієнтури у фінансові ресурси страхового фонду, призначені для забезпечення узятих перед клієнтами зобов'язань за укладеними договорами страхування. Зважаючи на специфіку страхового фонду, страховий менеджмент повинен бути орієнтований на забезпечення збереження ресурсної бази страхового фонду, маючи на увазі повне забезпечення зобов'язань перед страхувальниками, передбачених умовами укладених договорів страхування. Реалізація даної мети передбачає створення акціонерною страховою компанією системи управління поточною ліквідністю, збалансованістю активів і зобов'язань по термінах і сумах, наявністю відповідних страхових резервів і системи оцінки страхових ризиків.

Соціальні цілі страхового менеджменту передусім пов'язані з необхідністю якнайповнішого задоволення страхових потреб клієнтури страхової компанії, а також створення оптимального набору страхових продуктів, що відповідають наявним страховим інтересам. Одночасно повинен бути забезпечений відповідний страховий захист вказаних майнових інтересів, а також належний рівень обслуговування клієнтури акціонерної страхової компанії. Для цього система управління повинна мати в своєму розпорядженні маркетингові дослідження продуктового і цінового страхового ринку, відповідні інформаційні розробки, учбові програми, що дозволяють розвивати навики фахівців в спілкуванні з потенційними клієнтами акціонерної страхової компанії.

Соціальний аспект цілей страхового менеджменту полягає також в конкретних економічних гарантіях малому і середньому бізнесу, а також створенні нових робочих місць у сфері страхування (страхова експертиза, страховий маркетинг, аквізиція тощо). У широкому економічному контексті акціонерна страхова компанія є суспільним інститутом, який покликаний тісно пов'язувати свою діяльність із загальним господарським розвитком і тим самим зміцнювати ресурсну основу подальшого розширення власних операцій.

Економічні і соціальні цілі акціонерної страхової компанії визначають завдання страхового менеджменту. Серед основних завдань страхового менеджменту можна виділити наступні:

- створення економічного механізму управління прибутковістю акціонерної страхової компанії, маючи на увазі управління об'ємом і структурою активних і пасивних операцій страхової компанії, вартістю акцій, а також доходами і витратами страхувальника;

- управління ліквідністю при оптимізації прибутку, маючи на увазі управління грошовими потоками, організація контролю за станом високоліквідних активів, прогнозування ліквідної позиції страхової компанії;

- управління ризиками, властивими конкретним об'єктам страхування, відносно яких відбувається укладення відповідних договорів страхування. Мається на увазі розробка методології оцінки різних страхових ризиків, ведення статистики страхових випадків та ризикових обставин що їх спровокували, стандартизація управлінських процедур відносно наявних страхових ризиків;

- управління персоналом акціонерної страхової компанії, маючи на увазі добитися забезпечення максимальної реалізації його потенційних можливостей. Передбачається організація внутрішньо-фірмового навчання впровадження ефективної системи оплати праці і моральних стимулів, внутрішнього контролю (аудиту) і т. д.