9.2. Управління страховим портфелем страхової компанії

Страховий портфель - цефактична кількість застрахованих осіб та об'єктів або сукупність договорів страхування на певній території, на підприємстві, в органі­зації.

В практиці страхування, під поняттям страхового портфелю розуміють наявну структуру наданих страховою компанією послуг, закріп­лених страховими полісами, термін дії яких на звітну дату (на да­ту складання балансу) ще не витік.

Збалансований страховий портфель досягається поєднанням в ньому більш безпечних і небезпечних видів страхування, які характеризуються частотою настання подій і величиною збит­ку. Більш небезпечні ризики генерують великі, потенційно мож­ливі збитки, але і приносять більші за обсягами премії. Наприк­лад, страхування пасажирів на транспорті є безпечним видом страхування, але норма прибутку по ньому буде незначною, в той час як страхування ядерних об'єктів є більш небезпечним ви­дом страхування і здатне приносити страховику більшу норму прибутку.

Як система економічного управління, страховий портфель представляє собою ряд рішень щодо розвитку тих чи інших видів страхування в компанії. При цьому, як і в теорії портфельного інвестування, застосовується підхід до оптимального поєднання ризику і доходності.

Завданням менеджменту страхової компанії є формування такого страхового портфелю, який би забез­печив їй нормальний (ринковий) рівень доходності за по­мірного ризику (рис. 9.1).

Управління передбачає формування стратегічних і тактичних завдань. Стратегічні і тактичні задачі управління страховим порт­фелем можуть бути представлені таким чином (рис. 9.2).

Формування політики управління страховим портфелем почи­нається зі встановлення довгострокових маркетингових цілей страховика. Саме маркетинговий підрозділ повинен надати інфор­мацію про потребу ринку в тих чи інших страхових послугах і оцінити можливості щодо діяльності компанії в обраному сегменті ринку. Відділ маркетингу має спрогнозувати надходження стра­хових премій за напрямками діяльності страхової компанії і сфор­мувати прогнозний страховий портфель (при цьому робиться висновок про його збалансованість або незбалансованість).

Рис. 9.1. Оптимальне співвідношення між видами страхування

як елемент збалансованого страхового портфелю

До стратегічних цілей страхової компанії в управлінні стра­ховим портфелем належить і формування політики перестраху­вання. Так, жодна страхова компанія не може починати працю­вати з розміщенням того чи іншого ризику, не маючи для цього відповідного перестрахового покриття. Тому переговори з забез­печення перестрахування мають проводитися на етапі, що пере­дує виведенню страхової послуги на ринок.

Рис. 9.2. Стратегічні і тактичні задачі управління страховим портфелем

В тактичному плані управління страховим портфелем перед­бачає організацію постійного моніторингу за виконанням плану надходження страхових премій і здійснення страхових виплат (при цьому головним тут має бути, щоб сума виплат за визначеним видом страхування не перевищувала суму отриманих за ним страхових премій).