Тема 9. Управління фінансовою надійністю страхової компанії План

9.1 Визначення фінансової надійності страхової компанії та фактори, що її забезпечують

9.2 Управління страховим портфелем страхової компанії

9.3 Управління формуванням і розміщенням страхових резервів

9.3.1 Економічна сутність страхових резервів

9.3.2 Управління формуванням обов'язкових резервів з ризикових видів страхування

9.3.3 Управління формуванням додаткових резервів з ризикових видів страхування

9.3.4 Формування резервів зі страхування життя

4. Управління розміщенням страхових резервів

9.1. Визначення фінансової надійності страхової компанії та фактори, що її забезпечують

В Україні проблему фінансової надійності (стійкості) страхо­вої компанії найбільш детально розглядав авторський колектив під керівництвом Осадця С. С.

За їх визначенням, фінансовою стійкістю (надійністю) страховика є спроможність страховика виконати стра­хові зобов'язання, прийняті за договорами страхування і перестрахування у випадку впливу несприятливих чинників.

Перелік факторів, що забезпечують фінансову стійкість (надійність) страховика, при цьому є таким (табл. 9.1).

Наведений перелік чинників, що забезпечують фінансову стій­кість страховика, є достатньо вичерпним. До нього можна дода­ти лише фактори, які мають непрямий вплив на фінансову стій­кість і є суб'єктивними. До таких факторів слід віднести можли­вий низький рівень професіоналізму в роботі з фінансами, фінансові зловживання, неякісну конкуренцію, промисловий шпіонаж, інші дії, що можуть привести до незапланованих фінансових втрат і викликати порушення фінансової стійкості.

Таблиця 9.1

Фактори, що забезпечують фінансову стійкість (надійність)

страхової компанії

Фактор	Характеристика
1	2
Розмір власних коштів	В Україні, згідно з обліковими стандартами, до розміру власних коштів страховика належать ста­тутний капітал, інший додатковий капітал; додат­ково вкладений капітал, резервний капітал, гаран­тійний капітал. При цьому нормативи встанов­люються до величини лише статутного капіталу (1 млн. євро для ризикових компаній та 1,5 млн. євро до компаній зі страхування життя)
Збачансова-ний страховий портфель	Збалансований страховий портфель досягається поєднанням в ньому більш безпечних і небезпеч­них видів страхування, які характеризуються ча­стотою настання подій і величиною збитку. Більш небезпечні ризики генерують великі, потенційно можливі збитки, але і приносять більші за обся­гами премії
Правильно розраховані тарифні ставки	Тарифна ставка є ціною за страхову послугу. В цьому випадку враховується реальна ціна ризику, забезпечується однорідність та стабільність стра­хових операцій. Таким чином, при обрахуванні тарифної ставки необхідно брати до уваги: - сформований страховий портфель; - статистичну інформацію про настання стра­хових випадків у минулих періодах; - динамічні зміни означених вище показників
Достатність страхових резервів	Розмір страхових резервів повинен бути адекват­ним узятим страховим зобов'язанням. Премії, що акумульовані у страхові резерви, певний час зна­ходяться у страховика і можуть бути інвестовані з метою одержання додаткового доходу
Розміщення страхових резервів	Розміщення страхових резервів в різних активах забезпечує інвестиційну діяльність страховика. Інвестиції повинні бути ліквідні і прибуткові. В окремих періодах за рахунок інвестиційної діяль­ності можуть покриватися збитки страховика за основною діяльністю. В практиці українського страхування цей елемент фінансової стійкості викликає найбільші проблеми, оскільки фінансові ринки в Україні поки що розвинуті недостатньо, що викликає проблеми з пошуком ліквідних і прибуткових фінансових інструментів для забез­печення розміщення страхових резервів
Пере­страхування	Перестрахування є дуже важливим елементом забезпечення фінансової стійкості страховика. Необхідність перестрахування може бути викли­кана незбалансованістю страхового портфелю, коливанням результатів діяльності страховика. Без використання такого інструменту як перестра­хування фінансова надійність страхової компанії не може вважатися нормальною. Нормальним вважається такий стан, коли в перестрахування компанією надається від 5 до 50 % усіх ризиків

Слід зазначити, що в усіх країнах фінансова надійність стра­ховиків є об'єктом державного контролю. Так, в країнах ЄС, Україні, Росії та Балтії страховим компаніям не можна одночасно займатися страхуванням життя і ризиковими видами страхуван­ня. Ці види страхування є різними за своїм економічним змістом, передбачають формування зовсім різних фінансових механізмів і тому цілком справедливо вважати, що поєднання цих двох видів діяльності в одній компанії загрожуватиме її фінансовій стійкості (найбільш поширеним при цьому видом порушення є використан­ня коштів резервів зі страхування життя для здійснення страхо­вих виплат за іншими видами страхування).

Окрім того в кожній більш-менш розвинутій країні є органи державного нагляду за страховою діяльністю, які контролюють фінансову стійкість страхових компаній за допомогою встанов­лених законодавчо-економічних нормативів. Недотримання того чи іншого нормативу може означати загрозу фінансової стійкості страхової компанії, а значить і її клієнтам-страхувальникам і тому може бути підставою для скасування ліцензії на проведен­ня тих чи інших видів страхування.