- •Перелік питань до іспиту з історії держави і права зарубіжних країн 2
- •Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людської цивілізації
- •Основні тенденції розвитку буржуазної держави.
- •Форми буржуазної держави.
- •Загальна характеристика буржуазного права.
- •Принципи буржуазного права.
- •Риси буржуазного права.
- •Передумови та особливості англійської буржуазної революції.
- •Індепендентська республіка і Англії.
- •«Петиція про права», 1628 р., Англія.
- •Протекторат Кромвеля.
- •Формування конституційної монархії в Англії в післяреволюційний період.
- •«Hateas corpus actта» його роль у захисті прав та свобод громадянина.
- •«Славна революція в Англії».
- •«Білль про права» і «Закон про престолоспадкування» як складові частини неписаної англійської конституції.
- •Становлення парламентської монархії в Англії.
- •Війна за незалежність у північноамериканських колоніях як своєрідна американська революція.
- •«Декларація незалежності», 4 липня 1776 р.
- •«Статті конфедерації і вічного союзу» та їх роль у розбудові державності сша.
- •Підготовка, прийняття та загальна характеристика Конституції сша.
- •Основні положення Конституції сша.
- •Принципи Конституції сша.
- •Механізм стримувань і противаг гілок влади у Конституції сша.
- •«Білль про права» - перший цикл конституційних поправок сша.
- •Громадянська війна в сша та її вплив на розвиток законодавства.
- •«Чорні кодекси» сша.
- •Особливості права сша.
- •Сутність «правового дуалізму» в сша.
- •Буржуазна революція у Франції: передумови, причини та основні етапи.
- •«Декларація прав людини і громадянина» 1789 р., Франція.
- •Конституція Франції 1791 р.
- •Перша республіка у Франції.
- •Якобінська диктатура у Франції.
- •Декларація прав людини і громадянина1793 р. Та Конституція 1793 р., Франція
- •Механізм якобінської диктатури та її законодавство.
- •Директоріальна та консульська республіки у Франції.
- •Державно-правовий розвиток Франції у хіх ст. Друга республіка.
- •Паризька Комуна 1871 р. У Франції.
- •Третя республіка у Франції. Конституція 1875 р.
- •Ліквідація Священної Римської імперії германської нації та утворення Німецького.
- •Підготовка та прийняття Конституції Пруссії 1850 року.
- •Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.
- •Цивільне уложення Німеччини 1900 р.
- •Кримінальне уложення Німеччини 1870 р.
- •Становлення буржуазного права та формування національних правових систем.
- •Цивільний кодекс Франції 1804 р.
- •Кримінальний кодекс Франції 1810р.
- •Англійське буржуазне цивільне право.
- •Кримінальне право буржуазної Англії.
- •Передумови буржуазних реформ в Росії II половини хіх ст.
- •Селянська реформа в Росії 1861 року.
- •Формування органів місцевого самоуправління в Росії в II половині хіх ст.
- •Судова реформа 1864 року в Росії.
- •Військова та поліцейська реформи в Росії у II пол. Хіх ст.
- •Право Росії II половини хіх ст.
- •Столипінська аграрна реформа в Росії.
- •Зміни в державному устрої Росії на початку хх ст.
- •Формування буржуазної держави в Росії після Лютневої буржуазно-демократичної революції.
- •Встановлення та законодавче закріплення більшовицького режиму в Росії.
- •Проблема Установчих зборів у більшовицькій Росії.
- •Конституція рфсрр 1918 року: передумови прийняття та зміст.
- •Державне будівництво у більшовицькій Росії в перші післяреволюційні роки.
- •Становлення основ радянського права в перші післяреволюційні роки.
- •Постанова Раднаркому Росії Про червоний терор 5 вересня 1918 року.
- •Створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік.
- •Загальні закономірності державно-правового розвитку провідних країн світу у хх
- •Якісні зміни у правових системах країн світу в новітній час.
- •Державно-правові наслідки Першої світової війни.
- •Веймарська республіка в Німеччині та її конституція.
- •Встановлення та правове затвердження нацистської диктатури в Німеччині.
- •Сутність фашистської політичної доктрини.
- •Формування нацистської держави в Німеччині та механізм фашистської диктатури.
- •Післявоєнний розвиток Німеччини.
- •Об'єднання Німеччини в єдину державу.
- •Четверта республіка у Франції. Конституція 1946 р.
- •П’ята республіка у Франції. Конституція 1958 р.
- •Фашистська диктатура в Італії.
- •Воєнно-монархічна диктатура в Японії.
- •Державність і право сша новітнього періоду.
Основні положення Конституції сша.
- Законодавча влада належить двопалатному конгресу. Нижня палата (Палата депутатів) формується відповідно до кількості населення у штаті, верхня (Сенат) представлена двома депутатами від кожного штату незалежно від кількості населення.
- Будь-який законопроект приймається і обговорюється обома палатами Конгресу і після схвалення подається Президентові на підпис, після чого набирає чинності. Відхилений Президентом законопроект шляхом застосування ним відкладального вето може набрати чинності після повторного Його схвалення двома третинами голосів Конгресу.
- Виконавчу владу Конституція вручила Президенту.
- Судова влада належить Верховному Суду і місцевим федеральним судам.
Конституція проголошувала Сполучені Штати Америки президентською республікою, особливостями якої є: поєднання повноважень глави держави і глави уряду в особі президента; позапарламентський метод обрання президента і формування уряду; відсутність у президента права розпуску найвищого законодавчого органу; відсутність у конгресу права приймати вотум недовіри до уряду; заборона членам уряду бути депутатами конгресу і навпаки.
Принципи Конституції сша.
У фундамент конституційної системи США закладено три принципи: а) розподілу державної влади; б) федералізму; в) судового конституційного нагляду.
Принцип розподілу влади у державі реалізовується через систему "стримувань і противаг" гілок влади, котра передбачає організаційну незалежність трьох гілок державної влади і розмежування між ними відповідних функцій. На федеральному рівні три гілки влади представлені Конгресом, Президентом і Верховним Судом.
Принцип федералізму передбачає відносно жорстке розмежування сфер компетенції федеральної влади і влади штатів. При цьому значна питома вага прав "суверенних" штатів делегувалася федеральному урядові. Маючи статус суверенних державних утворень, штати насправді не володіють усіма атрибутами суверенітету:
- позбавлені зовнішньополітичних повноважень;
- обмежена їх влада у фінансовій сфері;
- жоден штат не має права змінити у себе форму правління, закріплену Конституцією США;
- штати абсолютно позбавлені права на вихід з федерації.
Третім принципом політичної системи США є судовий конституційний нагляд. Його суть полягає у тому, що судді Верховного Суду мають право визначати як такі, що не відповідають Конституції держави і тим самими визнавати недійсними, закони конгресу і акти виконавчої влади. Такі рішення Верховного Суду є остаточними і обов'язковими для всіх державних органів. Конституційний нагляд перетворився на могутній засіб пристосування Конституції до зміни соціально-економічних умов життя суспільства. З іншого боку, це - знаряддя, за допомогою якого судова влада може впливати на законодавчу владу, виконавчі органи і політичний процес у цілому.
Механізм стримувань і противаг гілок влади у Конституції сша.
Принцип розподілу влади у державі реалізовується через систему "стримувань і противаг" гілок влади, котра передбачає організаційну незалежність трьох гілок державної влади і розмежування між ними відповідних функцій. На федеральному рівні три гілки влади представлені Конгресом, Президентом і Верховним Судом. Суть системи "стримувань і противаг" має певні характерні риси.
По-перше, всі три гілки влади мають різні джерела формування. Носій законодавчої влади - конгрес - є двопалатним, в якому кожна з палат формується певним чином. Палата представників обирається виборчим корпусом, до складу якого на час прийняття Конституції входили лише білі чоловіки - власники з віковим цензом у 25 років. Сенат обирався легіслатурами штатів. Носій виконавчої влади - президент - обирався непрямим голосуванням колегією виборщиків, котрі обиралися населенням штатів. Верховний Суд формується спільно президентом і сенатом.
По-друге, всі органи державної влади мають різні терміни повноважень. Палата представників обирається на два роки. Сенат не має терміну повноважень, але кожні два роки відбувається ротація його складу на одну третину. Президент обирається на 4 роки. Члени Верховного Суду обіймають свої посади довічно, за умови "бездоганної поведінки". Такий порядок забезпечував кожній з гілок влади певну самостійність і не допускав одночасного поновлення їх складу. Таким чином, створювалася стійкість і стабільність верхнього ешелону державної машини.
По-третє, Конституція передбачила кожній з гілок влади можливість нейтралізувати узурпаторські спроби іншої гілки. Мається на увазі те, що конгрес як суверенний законодавчий орган одержав право відхилити будь-які законопроекти президента. Сенат може відхилити будь-яку кандидатуру, запропоновану президентом для обіймання державної посади (для її затвердження необхідна згода двох третин сенату). Конгрес може притягнути президента до відповідальності в порядку імпічменту і звільнити його з посади1. Важливим конституційним засобом впливу президента на конгрес стало його відкладальне вето. Його можна було подолати повторним голосуванням не менше двох третин голосів обох палат конгресу. Члени Верховного Суду призначаються президентом за порадою і згодою сенату. Це означає, що запропоновані президентом кандидатури повинні дістати схвалення двома третинами голосів у сенаті. Федеральні судді могли бути звільнені з посади відповідно до процедури імпічменту з боку конгресу.