Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екзамен з ІДПЗК.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
232 Кб
Скачать
☆
  1. Паризька Комуна 1871 р. У Франції.

Зі встановленням Другої імперії справжнім господарем Франції стала фінансова і промислова буржуазія. Відбувається концентрація капіталу і створення монополій. Виникнення великих заводів та фабрик спричинило зростання чисельності і концентрації найманих робітників, у середовищі яких поширювалися ідеї рівноправності, справедливості, демократії, республіканської форми правління. Намагаючись приборкати робітничий рух, уряд організував над його лідерами низку гучних судових процесів. Це ще більше загострило відносини між підприємцями і робітниками. Антиурядові виступи проходили один за одним. На їх придушення уряд Наполеона III був змушений кинути війська.

Політична недалекоглядність та авантюризм уряду призвели до втягнення Франції у війну з Пруссією (1870 р.). Французька армія зазнавала поразки за поразкою аж поки не відбулася Суданська катастрофа, котра завершилася повним розгромом французької армії і полоном Луї Наполеона.

4 вересня 1870 р. збройні загони Національної гвардії проголосили Францію республікою. Скориставшись політичним хаосом, до влади прийшли діячі буржуазно-ліберальної опозиції із Законодавчого корпусу, які перебували у Версалі. А тим часом у Парижі створюється Центральний комітет національної гвардії, який став діяти незалежно від уряду, набувши статусу військово-революційного комітету.

У січні 1871 р. уряд укладає з Пруссією перемир'я, призначає вибори до Національних зборів з тим, щоб домогтися від парламенту згоди на підписання принизливого миру з німцями. Одночасно з цим військова рада на чолі з новим прем'єр-міністром Тьєром прийняла рішення силою зброї придушити бунтівний Париж. 18 березня 1871 р. розпочався наступ урядових військ на столицю, однак більша їх частина перейшла на бік повсталих. У результаті влада перейшла до рук ЦК Національної гвардії, який негайно оголосив вибори до Ради Паризької Комуни.

18 березня 1871 р. Рада Паризької Комуни була проголошена найвищою державною владою. У прийнятій наступного дня декларації "До французького народу" держава проголошувалася республікою. Комуна відкинула принцип поділу влади і створила своєрідний тип державної організації - Раду Комуни, яка зосередила в своїх руках як законодавчу, так і виконавчу владу. її декрети і розпорядження виконували комісії, кожна з яких відала функціями колишніх міністерств. Однак така структура державного апарату мала серйозні недоліки. Була відсутня централізація управління, в комісіях не існувало постійного голови чи робочої групи, відповідальної за прийняті рішення (рис. 11).

Паризькою комуною було скасовано поліцію, знищено жандармерію, а порядок підтримували пролетарські батальйони Національної гвардії. Зазнала ліквідації стара судова система, і був створений новий судовий апарат з виборними суддями. Проголошувалося демократичне судочинство, прилюдний, рівний для всіх суд, свобода захисту. Одночасно застосовувалися заходи репресивного характеру, наслідком яких став терор щодо безвинних осіб.

Паризька Комуна проіснувала всього 72 дні. Вона зробила свій внесок в історичний досвід розвитку демократії, збагативши його новими державницькими і правовими інститутами. Разом з тим, Комуну не можна розглядати як певну еталонну модель самоуправління народу, як це нерідко робилося у радянській історіографії. Слід взяти до уваги короткочасність її існування, особливі екстремальні умови перебування її при владі, невелику територію, на якій виборював своє майбутнє революційний Париж.