23. «Білль про права» - перший цикл конституційних поправок сша.

Оригінальний та добре відпрацьований текст Конституції США не містив у собі жодної статті, присвяченої громадянським правам і свободам. Тому ще в період її ратифікації окремі штати висували вимогу включити до федеральної конституції декларацію громадянських прав за зразком тих, які були у конституціях штатів.

Першому конгресові, скликаному на основі нової Конституції, довелося зайнятися поправками до неї. У червні 1789 р. було внесено перші 10 поправок, які до грудня 1791 р. були ратифіковані штатами і вступили в силу. Вони одержали назву Білля про права, оскільки так чи інакше торкалися політичних та особистих прав і свобод громадян. Перша поправка забороняла конгресові США видавати закони, спрямовані на обмеження свободи слова, друку, зборів, петицій, релігійних сповідань. Друга - дозволяла громадянам держави носити зброю. Третя-четверта поправки встановлювали недоторканність житла, забороняли довільні обшуки, визнавали таємницю листування. П'ята - стверджувала, що справа доказу вини покладається в усіх випадках на обвинувача і що ніхто не може бути позбавлений життя, свободи, власності інакше ніж через суд. Шоста-восьма поправки присвячені процесуальним принципам і гарантіям, визначалося коло цивільних та кримінальних справ, які повинні розглядатися за участі присяжних засідателів. Заборонялися надзвичайні податки і штрафи, а також жорстокі й нехарактерні покарання. Дев'ята-десята поправки вказували, що перераховані у цьому документі громадянські права і свободи не виключають і не применшують інших прав. Вони є невід'ємними для всіх громадян штатів.

Прийняття Білля про права було безперечною перемогою американської демократії. Короткі, стислі приписи, зафіксовані в цьому документі, одержали детальне тлумачення в багатьох рішеннях Верховного Суду, деталізовані в сотнях актів конгресу. І все ж Конституція США, конституції штатів, Білль про права залишили осторонь як автохтонне населення американського континенту, так і вимушених іммігрантів до Сполучених Штатів (рабів-негрів).

24. Громадянська війна в сша та її вплив на розвиток законодавства.

З часу завоювання незалежності та утворення федеративної держави в країні були усунені перешкоди на шляху до бурхливого розвитку буржуазних відносин. У кінці XVIII ст. тут відбувається промисловий переворот. Однак він охопив лише північні штати. Південь продовжував залишатися сільськогосподарським і рабовласницьким (в 1860 р. тут нараховувалося близько 4 млн рабів).

Усередині американського суспільства, у конгресі точилася постійна боротьба капіталізованої системи Півночі й рабовласницького Півдня. На певний час конфлікт між прихильниками і противниками рабства був вирішений шляхом штучного розмежування: північніше 36 градусів північної широти і західніше ріки Міссурі рабство заборонялося.

Республіканська партія, яка ставила за мету скасування рабства, на президентських виборах у листопаді І 860 р. одержала перемогу.

Президентом був обраний категоричний противник рабства Авраам Лінкольн. Співвідношення сил різко зсунулося в бік промислової Півночі. Розуміючи, що питання скасування рабства із риторичного перейшло у практичну площину, південні штати вирішили діяти рішучіше. На початку 1861 р. 11 південних рабовласницьких штатів оголосили про свій вихід зі складу США. Вони утворили союз "Конфедерація американських штатів", обрали свого президента Д. Девіса, прийняли конституцію, проголосили столицею м. Річмонд. Заколот розділив країну на дві частини зі своїми президентами, парламентами і столицями.

У квітні 1861 р. південні штати розпочали воєнні дії проти північних. Тоді ж відповідно до Конституції А. Лінкольн оголосив південні штати заколотниками. Розпочалася громадянська війна, яка закінчилася 26 травня 1865 р. перемогою Півночі. Конфедерація південних штатів припинила своє існування. На президентських виборах у листопаді 1864 р. Лінкольна було переобрано, а 14 квітня гад час святкування з нагоди перемоги у громадянській війні президент А. Лінкольн був смертельно поранений.

Громадянська війна призвела до серйозних змін в економічній, політичній і правовій системі Сполучених Штатів. Вона знищила рабовласництво, ліквідувала залишки докапіталістичних соціальних структур, завдяки Гомстед-акту1 остаточно вирішила аграрне питання шляхом передачі раніше націоналізованих земель Північного Заходу у власність фермерів. Остаточно утвердився так званий американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві, де основною фігурою стає капіталістичний фермер. У цьому відношенні війна Півночі з Півднем може вважатися продовженням і завершенням буржуазної революції, що була розпочата війною за незалежність.

Наслідки для державно-правового розвитку США громадянської війни:

По-перше, було скасоване таке ганебне для XIX ст. явище, як рабство. На перших порах рабовласництво було скасоване Прокламацією президента Лінкольна (1863 р.) на територіях бунтівних штатів. А згодом, із завершенням громадянської війни, у 1865 р., було прийнято XIII поправку до Конституції, яка проголосила скасування рабства. Відповідно до неї в Сполучених Штатах "не повинні існувати ані рабство, ані підневільне слугування, крім тих випадків, коли це є покаранням за злочини".

Однак негри і після цього землю не отримали. Більше того, щоб забезпечити плантації робочою силою, парламенти південних штатів видали постанови, які отримали назву "Чорних кодексів.

Конгрес під приводом запобігання зіткненням чорного і білого населення запропонував законопроект про низку обмежень для негрів: проїзд у спеціальних вагонах, поселення у відведених кварталах, навчання у визначених школах тощо. Цим було покладено початок політики сегрегації'.

По-друге, громадянська війна призвела до серйозних змін у правовій і політичній системі США. У 1865 р. конгрес за відсутності депутатів південних штатів приймає знамениту XIV поправку до Конституції, якою встановлювалося, що "особи, народжені чи натуралізовані у Сполучених Штатах і підлеглі їх владі, є громадянами Сполучених Штатів і того штату, в якому вони проживають". Штатам було заборонено видання законів, що обмежують привілеї та вольності громадян держави. Жоден штат не може позбавити будь-яку особу життя, свободи чи власності "без належної судової процедури".

XIII та XIV поправки до Конституції створювали юридичні основи не тільки для звільнення негрів, а і зрівняння їх у правах з білими громадянами. Наслідком громадянської війни стало прийняття у 1870 р. XV поправки, котрою заборонялася дискримінація на виборах за ознакою раси чи кольору шкіри.

По-третє, важливим наслідком громадянської війни стало значне посилення президентської влади. Президентом США після убивства Лінкольна став віце-президент Джонсон, який був прихильником південних штатів. Він оголосив амністію учасникам Конфедерації, допоміг уникнути відповідальності її президенту Девісу. За його порадою південні штати відмовилися від ратифікації XIV поправки. У відповідь на це конгрес у березні 1867 р. прийняв закон "Про реконструкцію Півдня", а слідом за ним - ще три законодавчі акти, що деталізували процедуру проведення радикальної перебудови у південних штатах.

Штати розгромленої Конфедерації були поставлені під контроль федеральних військ, їх територія поділялася на п'ять військових округів на чолі з генералами, котрі наділялися не лише військовими повноваженнями, а й перебирали на себе усю повноту влади. Місце загальних судів зайняли військові трибунали. З обох палат конгресу були виключені представники Півдня. Особам, що брали участь у заколоті, заборонялася політична діяльність, а лідерів заколотників взагалі позбавили права голосу.

Такі надзвичайні заходи, як було заявлено на засіданні конгресу, були розраховані на повернення до конституційного порядку в усій державі. Південні штати були змушені погодитися на відновлення довоєнних порядків і ратифікацію поправок до Конституції. Рішенням Верховного Суду у 1868 р. федерація була проголошена непорушним союзом, право штатів на сецесію (вихід зі складу держави) було скасоване. Перемога Півночі призвела до зміцнення американської федерації, посилилася президентська влада, зріс авторитет Верховного Суду.

Незважаючи на такі кардинальні заходи, до фактичної рівноправності в суспільному житті держави було ще далеко. Ігноруючи XIV і XV поправки до американської Конституції, південні штати блокували участь негрів у виборах посадових осіб не лише у своїх штатах, але й до конгресу США. З цією метою запроваджувалися цензи грамотності та різноманітні принизливі іспити для чорношкірих. Негрів, які бажали участі у політичному житті, піддавали так званому "суду Лінча", що було незаконною саморозправою. За законами південних штатів, які згодом поширилися на всю країну, негри повинні були поселятися в особливих кварталах, їздити в спеціальних вагонах, навчатися в окремих школах. Шлюби між білими і чорними заборонялися під страхом кримінального покарання. Звернення до Верховного Суду за захистом принципу "рівних гарантій", декларованих XIV поправкою, не приносило очікуваних результатів1. А в 1898 р. Верховний Суд визнав конституційними обмеження виборчих прав нефів.