- •3.142 .Сучасні підходи до класифікації порушень мовлення. Загальна характеристика форм.
- •3.143 .Класифікація дислалії. Загальна характеристика форм.
- •3.144. Етапи формування правильної вимови звука. Загальна характеристика.
- •3.145. Порушення вимов свитячих звуків. Методика колекційної роботи.
- •3.148..Порушення вимови звуків [р], [р']. Методика корекційної роботи.
- •3.149..Психолого-педагогічна характеристика дітей із ффнм.
- •3.150..Методика логопедичного обстеження дошкільників молодших школярів із ффнм (мета, провідні завдання, принципи, етапи, зміст).
- •3.151..Особливості організації корекційно-розвивальної роботи з дітьми дошкільного віку із ффнм
- •3.152. .Класифікація ринолалїї. Етіологія та патогенез виникнення різних форм ринолалії.
- •3.153. Особливості прояву рінолалії в різні вікові періоди.
- •3.154. .Система логопедичної роботи при вродженій відкритій ринолалії (за і.Єрмаковою).
- •3.155.. Методика логопедичного обстеження дітей із ринолалалією (мета, провідні завдання, принципи, етапи, зміст).
- •3.156.. Класифікація порушень голосу. Загальна характеристика форм . Профілактика порушеннях голосу у дітей.
- •3.157.Етіологія , патогенез та синдромокомплекс дізартрії .
- •3.158.. Класифікація дізартрії . Загальна характеристика форм .
- •3.159.. Комплексний підхід до подолання дізартрії у дітей .
- •3.161. Стерта дизартрія. Загальна характеристика. Методика логопедичної роботи при стертій дизартрії.
- •3.162.. Етіологія алалії. Класифікація форм.
- •3.164.. Порівняльна характеристика моторної алалії з іншими мовленнєвими порушеннями (дислалією, дизартрією, сенсорною алалією). Основні діагностичні показники моторної алалії.
- •Диференційна діагностика моторної алалії та дизартрії.
- •3.167.Рівні знм за р.Є.Лєвіною. Загальна характеристика
- •3.168. Комплексний підхід до подолання знм у дітей дошкільного віку.
- •3.171. Методика подолання нерізко вираженого знм у молодших школярів
- •3.177. Класифікація дислексії. Критерії виділення форм дислексії, загальна характеристика форм.
- •3.178.Методика логопедичної роботи при дислексії.
- •3.181.Методика логопедичного обстеження дітей із порушеннями читання і письма (мета, провідні завдання, принципи, етапи, зміст).
- •3.182.Профілактика порушень писемного мовлення у дітей дошкільного віку.
- •3.184.Класифікація заїкання. Загальна характеристика форм.
- •3.186.Психолого-педагогічна характеристика дітей із неврозоподібної формою заїкання
- •3.188..Комплексні системи подолання заїкання у дітей дошкільного віку (н.А. Власової; є.Ф. Рау; н.А. Чевелєвої, с.А.Миронової).
- •3.190. Особливості організації надання логопедичної допомоги в Україні.
3.150..Методика логопедичного обстеження дошкільників молодших школярів із ффнм (мета, провідні завдання, принципи, етапи, зміст).
Обстеження дітей у групі ФФНМ здійснює логопед. З результатами логопедичного обстеження знайомиться вихователь, аналізує їх, заповнює відповідні сторінки в «Журналі вихователя». Вихователь повинен вміти аналізувати стан мовної функції дітей з ФФНМ і володіти деякими прийомами мовного обстеження.
1. Стан звуковимови перевіряється логопедом.
2. Стан фонематичного слуху визначається логопедом.
3. Результати логопедичного обстеження вихователь відзначає в зошиті.
Ось деякі прийоми перевірки стану звуковимови і фонематичного слуху. Дитину просять:
почути різницю між правильним і неправильним вимовою звуку у власній і чужій мові (нерозрізнення може відбуватися через ослаблений слухового контролю);
відтворити за дорослим складові поєднання з легких для вимовляння звуків: [па-ба-па] і т. п. (утруднення при відтворенні викликається неправильним сприйняттям складів з опозиційними звуками);
виділити певний звук з ланцюжка звуків, наприклад [с] серед звуків [т], [ц], [ч], [з], [з], [ш], [р] і т. п. (дитина, почувши заданий звук, піднімає руку (символ) або подає знак, як це заздалегідь обумовлене);
виділити склад з ряду складів, наприклад [са] з ряду [за], [ша], [са], [ша] і т. п. (дитина, почувши заданий склад, піднімає руку (символ) або подає знак інакше);
визначити наявність звука [с] у словах: санки, парасолька, ніс, щука і т. п. (дитина, як і раніше, подає знак, якщо почує потрібний звук);
повторити в заданій послідовності складу 2 типу [са-ша], якщо дитині немає 5 років; якщо дитині 6 років, можна запропонувати послідовність з 3 складів (промовляючи склади, педагог екраном закриває рот);
розкласти на столі в довільному порядку кілька картинок, назви яких відрізняються один від одного тільки одним з диференціюється звуків; попросити дитину показати названі дорослим картинки: наприклад, кит і кіт, кіт і ком;
ускладнюючи умови, можна запропонувати дитині повторити 3-4 простих складу, що включають різні приголосні чи голосні звуки, наприклад [на-та-ка], так і акустично близькі: [са-ша-за]. Цей прийом виявляє не тільки порушення диференціації звуків мови, але і особливості речеслуховой пам'яті (удержа!,ге послідовності звуків або складів, їхньої кількості).
Діти, що мають відхилення в розвитку фонематичного сприйняття, не можуть ні чітко повторити ці звуки, ні правильна показати картинки з певним звуком. Можливі часткові порушення, пов'язані з недостатнім розрізненням однієї групи звуків або однієї пари звуків при хорошому розрізненні звуків. Однак навіть невеликі відхилення можуть стати причиною труднощів при здійсненні дитиною дій звукового аналізу. Виявити такі відхилення можна тільки при ретельному обстеженні стану фонематичного слуху.
За результатами обстеження фонематичного сприйняття логопед робить висновки:
про взаємозв'язок і взаємовплив фонематичного сприйняття та артикуляції звуку; про умови прояви порушеної фонематичного сприйняття: у складних фонетичних позиціях, у складах, словах, пропозиціях, словах-паронимах;
про характер помилок, які можуть виникати у дошкільнят з ФФНМ при навчанні їх читання та письма.
Обстеження складової структури слова включає наступні прийоми. Дитину просять:
повторити: килим, двері, регулювальник та інші слова складної складової структури і різного звуконаповнення;
повторити речення слова складної складової структури, наприклад «Мотоциклісти їдуть на мотоциклі»;
самостійно назвати дії, зображені на картинках.
Порушення складової структури слова (складового контуру) і порушення звукової наповнюваності складів у структурі складних слів фіксуються логопедом у мовній картці дитини, а вихователем - в журналі.
