Четвертий етап

... Зіна стала ще більш активною, розширився її контакт з оточуючими, вона стала цікавитись усіма доступними їй видами діяльності...

... На кінець 7-го року навчання могла встанови­ти смислові зв'язки і сутність змісту [сюжетного ма­люнка]... пов'язати єдиним сюжетом ряд послідовних малюнків. Недоступним для дівчинки виявилось ро­зуміння метафор і прислів'їв.

Зрушення у рівні розвитку її зорових сприй­мань, просторових синтезів і рухових вмінь стати настільки значними, що Зіна виконувала всі запро­поновані їй завдання.

Клініко-динамічний аналіз випадку

Основним етіологічним фактором описаного стану слід вважати тривалу важку пологову асфік­сію. Додатковим фактором було важке захворювання нез'ясованої етіології, перенесене дівчинкою в 1,5 рі­чному віці, яке супроводжувалось втратою свідомос­ті і судомними нападами... Розвиток ... протікав своєрідно: на 1-му етапі грубий недорозвиток пізна­вальної діяльності поєднувався із специфічними особливостями емоційно-вольової сфери... Лікуваль­ні і корекційно-виховні заходи призвели до знижен­ня загальмованості..., що в свою чергу сприяло роз­витку пізнавальної діяльності.

Особливість цього випадку полягає в тому, що на початкових етапах дослідження ступінь інтелек­туального дефекту був настільки грубим, що були підстави передбачати імбецильність. Тим більш ра­зючі результати, яких досягли в процесі індивіду­альної корекційно-виховної і лікувальної роботи...

Основні етапи розвитку дітей-олігофренів з переважанням гальмування

В усіх вивчених нами історіях розвитку дітей основними етіологічними факторами є зовнішні, ек­зогенні шкідливості. Особливо велику роль у цих випадках відіграє гідроцефалія...

Особливість патогенезу даної форми олігофренії виявляється у ряді загальномозкових симптомів. До таких симптомів відносяться головний біль, який може супроводжуватись нудотою та запамороченням...

Дослідження електричної активності мозку ді­тей даної групи виявило поряд із загальними особ­ливостями, властивими усім дітям-олігофренам, спе­цифічні риси..., які проявляються у зниженні рівня електричної активності мозку, в переважанні на ен­цефалограмі низьковольтних повільних коливань... При дослідженні реактивності кори методом ритмічних подразників виявлено сповільнене входження коркових клітин у процес перебудови і тривалу депресію альфа ритму після подразнення. У деяких дітей цієї групи пе­ребудова кіркової ритміки була відсутня...

Дослідження вищої нервової діяльності дітей-олігофренів з переважанням гальмування також ви­явило своєрідні особливості...

Яскравою своєрідністю відрізнялись вже прості рухові реакції цих дітей... Реакція на наказ проявля­лась лише після декількох його повторень. З'явив­шись, рухова реакція довго зберігає тонічний харак­тер... При цьому величина рухових реакцій у даної групи дітей порівняно з іншими групами нижча, а їх тривалість та латентний період, навпаки, більші...

Стабілізація умовних реакцій сповільнена..., що свідчить про сильну іррадіацію нервових процесів. Міжсигнальні реакції у цих дітей майже відсутні. Майже не спостерігаються у них зайві рухи персеве-ративного характеру...

Швидкість утворення умовної реакції у дітей даної групи нижча, ніж у дітей інших груп... Після перерви у дослідах умовні реакції виявляються зага­льмованими... Нові подразники, які адресовані тому ж самому аналізатору, що й позитивний сигнал, ге­нералізуються з останнім. Проте генералізація у ді­тей даної групи проявляється своєрідно: при першо­му пред'явленні нового сигналу реакція на нього відсутня і має місце лише при повторному його пред'явленні... У більшості дітей даної групи генера­лізуються подразники, які за своїми фізичними ха­рактеристиками близькі до умовного сигналу... Реак­ція на словесне позначення безпосередніх умовних сигналів у цих дітей зазвичай відсутня, що зумовле­но слабкою іррадіацією збудження в корі головного мозку і низьким рівнем збудливості коркових клі­тин. Своєрідний вплив викликали сильні сторонні подразники: вони призводили до тривалого гальму­вання умовних реакцій і не викликали розгальмову­вання диференціацій...

Таким чином, у загальмованих олігофренів при низькому рівні збудливості і слабкості іррадіації проце­су збудження гальмівний процес, навпаки, легко вини­кає і широко іррадіює по корі головного мозку...

Прості диференціації у дітей даної групи фор­мувались після 1-2 повторень. Диференціація одразу ставала міцною і не розгальмовувалась. Порівняно складні диференціації формуються з такою ж швид­кістю, як в олігофренів неускладненої форми. Виро­блення складних диференціацій у загальмованих олі­гофренів йде своєрідним шляхом: негативне підкріп­лення реакції на диференційний сигнал призводить до гальмування умовних реакцій на наступні пози-

тивні сигнали... Ця особливість свідчить про схиль­ність процесу гальмування до широкої іррадіації. Ще однією особливістю, що спостерігається у дітей цієї! групи, є зниження величини умовних реакцій в про-І цесі вироблення складних диференціацій...

При формуванні складних диференціацій спо­стерігаються також спільні для всіх дітей-олігофре­нів грубі порушення вербального звіту... Інертність старих словесних зв'язків у загальмованих олігофре­нів є більш грубою і стійкою, через що одержати від них адекватний звіт ще складніше, ніж від дітей ос­новної форми олігофренії... У загальмованих олігоф­ренів відмічається виразне збільшення латентного періоду відповідей на запитання... В окремих випад­ках вони взагалі не відповідали на запитання, і тому його доводилось повторювати двічі... Відповіді дітей були дуже короткими, часто обмежувались одним словом ("вогники"... "червоний")...

Перебудова позитивного сигналу на гальмівний здійснюється у них значно легше, ніж зворотна змі­на умовного значення сигналу...

Істотно порушене у дітей цієї групи на даному етапі розвитку утворення умовних зв'язків за слове­сною інструкцією. Грубі порушення виявлені вже при відтворенні простих інструкцій, які не виклика­ли труднощів у дітей основної форми олігофренії... Латентні періоди відтворення були дуже великими, а саме відтворення вкрай скороченим. При цьому час­то спостерігались контамінації відтворюваних еле­ментів інструкції... Навіть після правильного повто­рення інструкції, діти цієї групи не завжди відпові­дають умовними реакціями на сигнали... Неможли­вим виявилось формування за інструкцією конфлік­тних зв'язків.

Результати дослідження виявляють, таким чи­ном, поруч з наявністю порушень нейродинаміки, спільних для усіх груп дітей-олігофренів на даному етапі розвитку, ряд специфічних особливостей, які вказують на різке зниження рівня збудження кори, тонусу кіркових клітин і виразну тенденцію гальмів­ного процесу до широкої іррадіації в корі.

Вже на самих ранніх етапах розвитку у цих ді­тей виявилось переважання гальмівного стану кори півкуль головного мозку. В ранньому дитинстві у них були відсутні реакції на звуки, на яскраві пред­мети. Вони не цікавились іграшками. Діти багато спали і слабко реагували на оточення. В дошкільно­му віці поряд із спільними для всіх дітей-оліго­френів особливостями відмічаються млявість, пасив­ність, сповільненість. Діти не цікавляться ігровою діяльністю... У шкільному віці вони вперті, замкнуті, негативі стичні... Дослідження цих дітей було можли­вим тільки після психотерапевтичної роботи і меди­чної стимуляції...

На початковому етапі дослідження ... виявилось різке зниження рівня пізнавальної діяльності. Діти мали ряд елементарних уявлень, впізнавали при до­датковій стимуляції і підбадьорюванні зображення окремих предметів, могли визначити ознаки знайо­мих їм об'єктів, проте як тільки їм ставилось смис­лове завдання з включенням знайомих об'єктів, яке вимагало певного рівня розвитку абстрактного мис­лення, зразу ж виникали значні труднощі. Так, у до­сліді з класифікацією предметних малюнків вони не усвідомлювали сутності завдання...

При вилученні 4-ї зайвої картинки... діти впіз­навали зображені предмети, розкладали їх в ряд, але смисл самого завдання залишався їм недоступним... При описі малюнків, на яких зображені дії тварин діти не в змозі виділити ці дії як основний зміст малюнка. Вони також неспроможні навіть перерахувати окремі елементи сюжетного малюнка.

Недорозвиток пізнавальної діяльності проявля­ється і в клінічній бесіді. Проведення самої ... кліні­чної бесіди ускладнене через млявість [дітей], пасив­ність, загальну загальмованість, а іноді й негати­візм... Бесіда виявила відсутність елементарної орі­єнтації в оточуючому середовищі: діти не можуть назвати членів своєї сім'ї, не знають своєї адреси, ... не орієнтуються у часі і місці.

Недорозвиток мислення яскраво проявляється і при дослідженні зорових сприймань... Вони не впіз­нають перевернутих, пунктирних зображень предметів, геометричних фігур та перекреслених малюнків. При щонайменшому наростанні загальної загальмованості реакції зникали, а в окремих випадках виникав симп­том псевдооптичної агнозії... Виразно проявлялась інер­тність психічних процесів. Наприклад, дитина правиль­но назвала зображений на малюнку олівець, але після цього усі наступні зображення (жаби, ляльки, квітки) також називала словом "олівець"...

Вже на першому етапі можна було виявити на­явність самих елементарних просторових уявлень. Діти могли орієнтуватися у просторі, знаходили своє місце у класі, їдальні, роздягальні, але разом з тим не могли показати у себе і свого співрозмовника праву та ліву руки, часто виконували це завдання дзеркально; не могли скласти найпростіших фігур з паличок...

Також у цих дітей спостерігались грубі пору­шення моторики... Міміка їх обличчя бідна... Пози і рухи одноманітні і вкрай уповільнені. Хода важка., помітний розлад складних рухових координацій...

Мовлення цих дітей часом скандоване. Через млявість і пасивність воно стає змазаним, незрозумі­лим, невиразним, уповільненим. Розуміння побуто­вого мовлення збережене...

Розвиток емоційно-вольової сфери протікав своєрідно. На ранньому етапі дослідження характер­ні пасивність, загальмованість, а часом і відсутність реакції на оточуючу обстановку. Ці діти заходили до класу мовчки, не вітаючись, сідали на своє місце, і якщо їх не активізували, не спонукали, вони могли тривалий час залишатись нерухомими, бездіяльними. Усе це дає підстави говорити про зниження емоційно­го тонусу, а в деяких випадках і про емоційну тупість.

Специфічним для цих дітей був одноманітний характер реакцій на зовнішні несприятливі для них умови. Так, своє невдоволення вони виражали зрос­танням загальмованості, замкнутості, напруженості і негативістичними реакціями... У досліджуваних чіт­ко виявлялось зниження працездатності і невміння виконувати цілеспрямовані дії...

У роботі з цими дітьми в першу чергу були використані всі прийоми, які сприяли підвищенню активності дитини. В процесі виконання окремих за­вдань їх підбадьорювали, стимулювали. Іноді вчи­тель виконував завдання спільно з учнем ... Дитина супроводжувала виконання даного завдання своїм мовленням. [Це] підвищувало активність і покра­щувало її працездатність... Організовувалась індивіду­альна робота, під час якої навчальний матеріал опра­цьовувався заздалегідь... Педагог враховував їхні псев-донегативістичні реакції і порівняно легко виводив їх з цих станів. Вчитель допомагав їм включатись у колек­тив, давав окремі доручення... Зверталась увага на розширення словника, поглиблення розуміння смис­лу окремих слів... Корекційно-виховна робота поєд­нувалась з лікувальними заходами...

***

На другому етапі намітились незначні зрушення в їх загальному соматичному стані... Діти зміцніли, дещо згладились їхні диспластичні ознаки.

З боку нервової системи особливих змін не від­мічалось.

... У цих дітей, як і у дітей інших груп, відбувся на цьому етапі перехід від повної нездатності сприйняти смислове завдання до можливості виділи­ти загальний принцип, класифікувати предмети. Од­нак сама класифікація здійснювалася ними за несут­тєвими ознаками. Так, діти могли об'єднати в одну групу предмети однакового кольору... У деяких дітей на цьому етапі можна було спостерігати класифіка­цію за ситуативними ознаками... Так, наприклад, хлопчик відмовився приєднувати ялину до інших дерев на тій підставі, що для ялини потрібна кімната і новорічні іграшки.

На цьому етапі дуже чітко і грубо виступає інертність нервових процесів. Так, при вилученні 4-ї зайвої картинки дівчинка правильно відокремила ложку від тварин, пояснюючи це тим, що "Всі біга­ють, а ложка стоїть". Цей зв'язок стереотипно відт­ворювався дівчинкою в усіх наступних дослідах. Так, відокремивши від овочів мишу, вона пояснила це таким чином: "Морква стоїть, капуста стоїть, огірок стоїть... Лежить він, спить... А миша не потрібна"... Подібна інертність проявлялась і в описі сюжетних малюнків. На цьому етапі діти могли виявити лише зовнішні зв'язки між елементами малюнка... Внутрі­шній смисл малюнка був для них недоступним... Малюнки, об'єднані одним сюжетом, ці діти розгля­дали незалежно один від одного...

Дуже незначне зрушення виявилось у звичайній клінічній бесіді. Діти могли повідомити свою адресу, розказати з ким вони живуть, назвати число, рік...

...Дуже незначними були і зміни у розвитку зоро­вих сприймань... Діти впізнавали і правильно називали пред'явлені малюнки. Відповіді дітей були вкрай упо­вільнені, тому необхідна була активізація і стимуляція, щоб їх домогтись. На цьому етапі у дітей з'явились елементарні просторові уявлення. Вони могли показати праву та ліву руку у себе... У досліді Хеда майже всі завдання виконувались дзеркально. Діти також могли скласти прості фігури з паличок.

...Особливо чітко виявились зрушення в розвит­ку моторики цих дітей. Вони стали жвавішими, рух­ливішими, активнішими... Покращилась їх хода, з'я­вились узгоджені рухи рук при ходьбі... Порушення рухів, в основі яких лежать розлади складних рухо­вих координацій, спостерігались у менш виразній формі. Діти могли повторити окремі дії за експери­ментатором... Проте грубо були ще порушені складні рухові координації, виконання яких вимагало швид­кої зміни одного руху іншим.

Дослідження мовлення ... виявило розширення словникового запасу, деяке покращення фонематич­ного слуху, а також покращення звуковимови за ра­хунок підвищення загального тонусу та зниження загальмованості.

...Чітко виступили зрушення в розвитку емоцій­но-вольової сфери і особистості загалом. Діти стали активнішими, жвавішими. Помітно знизились негативістичні реакції, з'явились інтерес до занять... і пе­реживання у зв'язку з оцінкою ... Діти почали спіл­куватись з однокласниками та дорослими.

Значно прискорився темп їх психічної діяльнос­ті... На 3-4-му роках навчання вони за темпами ро­боти  майже не відставали від учнів класу.

... Учні стали оволодівати деякими розділами програми, хоча і відчували ще дуже великі труднощі. Вони дуже повільно оволодівали звуко-буквеним аналізом... їм було важко сприймати смисл прочита­ного... На письмі загальмовані олігофрени допускали помилки за типом персеверації ("дітттти" замість "діти"), пропусків букв ("сіл" замість "стіл"), пере­міщення елементів ("барат" замість "брат").

На всьому протязі їх навчання в усіх видах навчальної діяльності... виявилась різниця у виконанні завдань в залежності від стану. Наростання загальмова-ності призводило до різкого збільшення помилок. Якість роботи залежала від умов, у яких дитина права-ла. На індивідуальних заняттях, де педагог заохочував, активізував, дитина могла працювати безпомилково. Завдання такої ж складності в умовах класу виконува­лись з великою кількістю помилок.

***

На 5-б-му роках навчання у всіх дітей цієї гру­пи відчутні подальші зрушення в розвитку здатності до абстракції та узагальнення. Конкретно-ситуативні форми мислення на цьому етапі досягли значного розвитку. Однак недостатність мислення продовжує ще чітко виявлятись. В досліді на класифікацію ма­люнків діти вміють використовувати заучені катего­рії. Вони об'єднують в групи тварин, посуд, меблі, фрукти... Проте звіт після виконання завдання пока­зав, що дійсних понять у дітей ще немає і що об'єд­нують вони предмети не на основі співставлення іс­тотних ознак, а виходячи з конкретно-ситуативних зв'язків та заучених категорій... Діти не можуть укруп­нити виділені в процесі класифікації групи, "сповзають" на ситуативні зв'язки при ускладненні завдання... На цьому етапі їм доступне розуміння ... сюжетних малюн­ків з прихованим змістом... Частина дітей могла об'єднати самостійно серію з 5 малюнків...

...У загальмованих олігофренів в цей період ви­являється значне розширення кола уявлень про навколишній світ. Вони орієнтуються у просторі, ча­сі, явищах природи, житті оточуючих їх людей. Вони знають професії своїх близьких, мають уяв­лення про міський транспорт, магазини, заклади..., орієнтуються у вартості основних продуктів..., усві­домлюють свій стан здоров'я... Майже повністю зни­кли... порушення їх зорового сприймання... Не спо­стерігалось проявів псевдооптичної агнозії, діти впі­знавали всі зображення в прямому, перевернутому вигляді, а також контурні та пунктирні зображення. Сприймання емальованих зображень залишалось для них недоступним.

Діти легко складали порівняно складні фігури з паличок. У досліді Хеда вони виконували всі за­вдання майже безпомилково. Завдяки заняттям з лі­кувальної гімнастики, ритміки ... відбулось значне зру­шення в їхній загальній моториці. Покращилась коор­динація рухів. Діти оволодіти більш правильною хо­дою... На 5-6 році навчання вони справлялись з завданнями на праксис пози і з найпростішими завданнями на динамічний праксис... Розвинулось і мовлення... Розширився їхній словниковий запас, покращився слух, майже зникли дефекти вимови.

Особливо чітко розвинулась емоційно-вольова сфера дітей... Ще більше зросла активність, розши­рились їхні контакти з оточуючими... Негативістич-ні реакції виникали дуже рідко і лише в особливо складних умовах. У цієї групи дітей виразніше про­являлось ставлення до ситуації, з'явились елементи критичності щодо власної діяльності. Ці діти досяг­ли більш високого рівня розвитку емоційно-вольової

сфери, ніж діти інших груп.... Також підвищився рівень їхньої працездатності...

Нагадаємо, що більшість загальмованих олігофр нів починали навчання у імбецильному класі допоміз ної школи. Багатьох з них вважали нездатними і навчання. Проте вивчення динаміки їхнього стану, к рекціно-виховні та лікувальні заходи дали можливій так підняти їхній загальний рівень розвитку, що вон стали встигаючими учнями допоміжної школи...

***

[На 7-8 рр. навчання] пізнавальна діяльність д тей значно розвинулась. Вони класифікують предм] тні картинки, стійко користуючись заученими кате горіями, можуть укрупнити і подрібнити групи. Ал при необхідності пояснити принцип виконання ци завдань виявляється, що розподіл картинок відбува вся на основі ситуативних форм мислення. Отже пі_; час експерименту виразно проявляються два момен ти: тенденція розвитку, з одного боку, і збереженні основного симптому олігофренії — з іншого.

Ці ж закономірності виступають і в інших екс­периментальних пробах. Так, при виділенні 4-ї зай­вої картинки діти справляються з легкими серіями, а при ускладненні завдання (наприклад, коли їм про­понують картинки із зображенням літака, пароплава, машини, парашута) відчувають труднощі. У серії, яка наведена тут для прикладу, діти вилучають па­роплав або машину...

Тепер їм доступний процес порівняння ...

[Більшість дітей почали розуміти літературні тексти]... Лише на даному етапі діти справились з оповіданнями, які містили в собі суперечності... і змогли відокремити оцінку можливих результатів вчинку персонажа від оцінки його мотиву...

Діти виявились спроможними зрозуміти зміст' складного сюжетного малюнка..., з легкістю об'єдну­вали єдиним сюжетом серію послідовних малюнків. На цьому етапі їм виявилось доступним і розуміння метафор. Розуміння прислів'їв виявляється недосту­пним. Наприклад, прислів'я "Не все те золото, що блищить" учні пояснювали таким чином: "Блищать також і інші речі".

Значно розширилась орієнтація дітей в оточен­ні... У них були виявлені елементарні уявлення про' географічні та історичні поняття.

При дослідженні зорових сприймань не відміча­лось ніяких порушень. Діти, наприклад, виділяють вмальовані одна в одну фігури, що було їм недосту­пно на попередніх етапах.

... Значно покращилась їхня загальна моторика: рухи стали краще координованими. Особливо поміт­ним було покращення координації дрібних рухів...

На цьому етапі можна було констатувати значний розвиток емоційно-вольової сфери та особистості в ці­лому. Діти стали дисциплінованими, ... відповідально виконували взяті на себе обов'язки, вони стали контактнішими, різко знизилась їхня загальна загальмованість. У поодиноких випадках в період статевого дозрівання у дітей виникали труднощі в поведінці. Діти ставали замкнутими, негативістичними, загальмованими, мля­вими. Часто це було зумовлено важкими переживання­ми, пов'язаними із складною сімейною ситуацією або з іншими конфліктними обставинами.

Значний розвиток таких дітей сприяв тому, що вони стали на 7-8-роках навчання встигаючими учнями школи...

[Катамнез свідчить], що діти просунулись в розвитку, добре виконують виробничі завдання, орі­єнтуються в ситуації.

Усі описані зрушення у психічному розвитку ді­тей підтверджуються результатами дослідження еле­ктричної активності мозку та вищої нервової діяль­ності. За даними електроенцефалографічного дослі­дження у загальмованих олігофренів... збільшлись області поширення альфа-ритму, зріс альфа-індекс... Значно покращилась реакція кори на ритмічні світ­лові подразники: зросли індекс засвоєння, амплітуда коливань, сталість виразності перебудови, розширив­ся діапазон засвоєння у бік високих частот... Це свід­чить про нормалізацію функціонального рівня корко­вих клітин та нейродинамічних відношень.

Стираються відмінності у вищій нервовій діяль­ності загальмованих олігофренів порівняно з основ­ною клінічною групою. На останньому етапі дослі­дження реакції на наказ з'являлись у них так само, як і в інших дітей — одразу. Відсутні тривалі прояви тонічності. Майже не спостерігались зайві рухи пер-северативного характеру... Покращилась стабілізація реакцій... Це свідчить про послаблення патологічної інертності, про покращення концентрації нервових про­цесів, зменшення їх схильності до іррадіації.

Умовні реакції утворюються з такою ж швидкістю як і у дітей інших груп... Прискорюється зміцнення умовних зв'язків. Це свідчить про зростання сили про­цесу збудження і покращення його концентрації.

На останньому етапі дослідження не зафіксова­на генералізація нового подразника з умовним сигна­лом навіть в межах одного аналізатора... Швидко утво­рюються і стають міцними прості диференціації... Зме­ншується латентний період вербальних звітів. Самі зві­ти стають повнішими, детальнішими, що свідчить про підвищення рівня збудливості словесної системи і про зростання рухливості нервових процесів...

Іррадіація гальмування проявляється тепер тільки в процесі формування складних диференціацій...