Аналіз предмета учнями 2 класу перед та після виконання дії

...Після виконання дій учні 2 класу ... характе­ризували предмет інакше, ніж у процесі первинного мислительного аналізу. Загальна кількість їхніх ви­словлювань збільшилась втричі...

... Ті ж практичні дії, які виконувались дітьми у різних умовах, мали для них зовсім різну пізнаваль­ну цінність. У першій експериментальній серії вони незначною мірою сприяли розширенню та уточнен­ню опису предмета...

У третій серії пізнавальне значення практичної діяльності значно зросло. Дії ... дозволили побачити в об'єкті значно більшу кількість особливостей...

... У деяких випадках розумово відсталі учні 2 класу, повторно аналізуючи предмет, замість того, щоб характеризувати його, розповідали, які дії вони з ним виконували... Висловлювання такого типу свідчать про те, що дитина пам'ятає, як вона діяла з предметом і який одержала результат, але не може зробити потрібного висновку щодо особливості пре­дмета, яку дозволила виявити дія. У даному випадку саме дія набуває в очах учня особливої значущості. Але він зупиняється напівдорозі, оскільки не заду­мується, про що свідчить одержаний результат, як він характеризує предмет.

Показово, що у 3-й експериментальній серії за­гальна спрямованість повторного мислительного ана­лізу дещо змінилась. В умовах 1-ї серії дослідів школярі говорили переважно про грибок загалом. Тепер значно розширилась та уточнилась характери­стика його частин — шапочки та ніжки...

...[Організовуюча та спрямовуюча допомога до­рослих сприяли також тому, що] аналіз об'єкта на­був більшої деталізованості... Отже практичні дії, які самостійно виконують з предметами діти-олігофрени, можуть мати для них серйозне пізнавальне значення. Але за умови, якщо дорослий буде послідовно керувати мислительною діяльністю учнів, спонукати їх до верба-лізації одержаних результатів і допомагати співвідноси­ти ці результати з предметами, що вивчаються.

... Повторно аналізуючи об'єкт, досліджувані до­дали 125 висловлювань, які можуть бути поділені на 2 групи. Першу групу складають доповнення [21 ви­словлювання], які не відтворюють практичної діяль­ності школярів...

Доповнення, віднесені до другої групи, безпосе­редньо зумовлені виконанням практичних дій... До неї увійшло 104 висловлювання...

... [Якщо в першій експериментальній серії спів­відношення кількості названих ознак, непов'язаних з практичними діями, і ознак, які є результатами дій, становить 1:1, то у 3-й серії це співвідношення 1:5].

2. Порівняння дитиною предметів в умовах активної допомоги дорослого Методика 4-ї серії експериментів

[Діти виконували ті ж самі 8 практичних дій з пляшечкою та кухликом, спрямованих на виявлення схожості та відмінності цих предметів, що й у 2-й серії дослідів]. Але у 4-й серії дорослий надавав уч­неві активну допомогу.

... Перед виконанням дії учнів запитували, чи можна її виконувати з даним предметом. Наприклад: «Можна налити воду в кухоль? А в пляшечку?» Запитання спрямовували думку учня в певному на­прямку, привертали його увагу до об'єктів.

У цьому випадку дія, виконана після відповіді на заігятання, з самого початку набувала для учня певної значущості, оскільки перевіряла правильність відповіді...

Після виконання дії з обома предметами учням задавались запитання: 1) Що у тебе вийшло? 2) Що ти дізнався про кухлик (пляшечку)?...

Наприкінці експерименту досліджуваний пови­нен був порівняти між собою обидва предмети.