- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Рецензенти:
- •Редакційна колегія:
- •Розділ 1. Економічна геологія як наука
- •1.1. Економічна геологія в системі геологічних наук
- •1.2. Предмет, задачі та методи досліджень
- •1.3. Види економічних оцінок в геології
- •2.1.1. Поняття про запаси та ресурси корисних копалин в дослідженнях економічної геології
- •Розділ 2. Геологічне вивчення надр
- •2.1. Запаси та ресурси корисних копалин
- •2.1.2. Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин
- •2.1.3. Економічні класифікації корисних копалин
- •2.2. Етапи і стадії геологічного вивчення надр
- •2.2.1. Стадія і. Регіональне геологічне вивчення території України.
- •2.2.2. Стадія іі. Пошук та пошукова оцінка родовищ корисних копалин.
- •2.2.3. Стадія ііі. Розвідка родовищ корисних копалин.
- •2.3. Чинники, які визначають промислову цінність родовищ корисних копалин
- •2.3.1. Запаси (ресурси) родовищ
- •2.3.2. Якість мінеральної сировини
- •2.3.3. Технологічні властивості сировини
- •2.3.4. Гірничотехнічні умови експлуатації.
- •2.3.5. Географо-економічні умови експлуатації
- •2.3.6. Екологічні умови експлуатації
- •2.4. Геолого-промислова класифікація родовищ корисних копалин
- •Геолого-промислові типи родовищ флюориту
- •2.5. Поняття про кондиції
- •2.5.1. Розвідувальні кондиції
- •2.5.2. Експлуатаційні кондиції
- •2.6. Підрахунок запасів корисних копалин
- •2.6.1. Способи підрахунку запасів
- •2.6.2. Достовірність інформації при підрахунку запасі
- •Розділ 3. Економічна оцінка родовищ корисних копалин
- •3.1. Загальні засади економічної оцінки родовищ
- •3.1.1. Визначення економічної оцінки родовищ корисних копалин
- •3.1.2. Цілі економічної оцінки родовищ корисних копалин
- •3.1.3. Методичні підходи до вартісної оцінки родовищ
- •3.1.4. Стадії та показники оцінки родовищ корисних копалин
- •3.2. Економічна оцінка родовищ
- •3.2.1. Визначення оптимального терміну експлуатації родовища та річної виробничої потужності підприємства
- •Корисних копалин
- •3.2.2. Визначення доходів підприємства: ціна продукції,
- •3.2.3. Оцінка капіталовкладень
- •3.2.4. Оцінка експлуатаційних витрат
- •3.2.5. Сучасні методи економічної оцінки родовищ корисних
- •Орієнтована шкала показників внп для України
- •3.2.6. Фактор часу при проведенні економічної оцінки родовищ корисних копалин
- •3.3. Ризики гірничого бізнесу та можливості їх оцінки
- •3.4. Використання методів вартісної оцінки родовищ корисних копалин на різних стадіях вивчення і освоєння надр
- •Розділ 4. Методологія геолого-економічного аналізу світової ресурсної бази
- •Розділ 5. Вивчення і економічна оцінка геологічного простору
- •5.1. Ресурси геологічного простору та їх вивчення
- •5.2. Методичні підходи до вартісної оцінки ресурсів геологічного простору
- •Розділ 6. Еколого-геологічні дослідження та економічна оцІнка збитків від використання надр
- •6.1. Фактори впливу на довкілля при використанні надр
- •6.2.Еколого-геологічні дослідження територій
- •6.3. Економічна оцінка збитків від використання надр
- •6.3.1. Загальні поняття та визначення
- •6.3.2.Науково-методологічні основи оцінки збитків
- •6.3.3. Економічна оцінка збитків
- •7.1.1. Загальні положення
- •7.1.2. Цілі та пріоритети системи оподаткування
- •7.1.3. Складові системи оподаткування
- •7.1.4. Моделювання податкових режимів
- •Модельні приклади режимів оподаткування
- •7.1.5. Роль глобального податкового середовища
- •7.1.6. Впливи макроекономічних чинників
- •7.1.7. Підсумки
- •7.2. Рентне регулювання в надрокористуванні
- •7.2.1 Загальні положення рентного регулювання
- •7.2.2. Стан рентних відносин у сфері надрокористування
- •7.2.3. Рента як міра економічної цінності родовищ
- •7.2.4. Методи оцінки ренти
- •7.2.5. Процедура фінансового аналізу для оцінки ренти
- •7.2.6. Роль ренти і гірничого капіталу в управлінні ресурсами
- •7.3. Фінансове забезпечення геологічного вивчення надр
- •7.3.1. Форми капіталізації геологорозвідувальних робіт
- •7.3.2. Фінансове забезпечення геологорозвідувальних робіт в Україні
- •7.3.3. Гірничий капітал як фінансова база грр
- •7.3.4. Організаційно-економічні передумови фінансування грр
- •Розділ 8. Система державного регулювання використання надр
- •8.1. Методи державного регулювання використання надр
- •8.2. Екологічне регулювання використання надр
- •8.3. Державна геологічна служба України
- •Література
- •Основи економічної геології
Розділ 1. Економічна геологія як наука
1.1. Економічна геологія в системі геологічних наук
Економічне (прикладне) значення геології завжди малося на увазі, але історично цей напрямок наукових досліджень із самого початку був представлений декількома науковими дисциплінами, такими як геологія родовищ корисних копалин, їх пошуки та розвідка, економіка геологорозвідувальних робіт, економіка мінеральної сировини та ін. В Радянському Союзі в університетах і інститутах на геологічних факультетах предмет з назвою „економічна геологія” не викладався, хоча сама ця назва була відома і поширена у західних країнах. Прикладом може служити поважний американський журнал „Economic Geology”, заснований ще на початку минулого століття, у 1906 році. Така невідповідність пояснювалась радянськими вченими тим, що таки дисципліни, як „економіка геологорозвідувальних робіт” і „економіка мінеральної сировини” разом формують те, що на заході має назву „економічна геологія”. Насправді пояснення полягало у принциповій різниці ринкової економіки західних країн і планової економіки „розвиненого соціалізму”. В останньому геологорозвідувальні роботи були штучно відділені від промислової експлуатації родовищ, в той час як в ринковій економіці вони вважаються першими етапами комерційного освоєння родовищ і витрати на них компенсуються із прибутків від продажу мінеральної сировини. Але це тільки одна сторона справи, насправді різниця між вищезгаданими дисциплінами більш глибока і полягає у невідповідності предметів досліджень. Не можна скласти разом дві наукових дисципліни економічного циклу й отримати третю дисципліну, але вже геологічного циклу.
У колах фахівців ведуться спори, яким є зміст економічної геології, що є об’єктом і предметом вивчення цієї науки, де проводити межу з іншими дисциплінами геологічного і економічного циклу. Розглянемо ці питання.
1.2. Предмет, задачі та методи досліджень
Об’єктом вивчення економічної геології є літосфера і її складові, як складні природні системи, що знаходяться у стані постійних перетворень за рахунок різного роду геологічних процесів. Нагадаємо, що об’єктом вивчення економічних наук є процеси становлення, функціонування і розвитку господарських систем та притаманні їм відносини, що виникають на різних етапах.
Що стосується предмету вивчення економічної геології, то він як раз і відноситься до сфери взаємодії цих двох систем – об’єктів вивчення геологічних і економічних наук. Його можна визначити наступним чином: предметом вивчення економічної геології є теоретико-методологічні, методичні та прикладні питання, які слугують виявленню можливостей використання ресурсів літосфери (як мінерально-сировинних ресурсів, так і геологічного простору) для потреб людини і суспільства, виходячи із їх природних геологічних особливостей та економічних втрат від негативних змін геологічного середовища внаслідок такого використання.
Будь-яка наука є наукою, якщо вона має не тільки об’єкт і предмет досліджень, але й свої методи досліджень. Такими методами традиційно є методи геолого-економічних оцінок, які розроблюють під час проведення різноманітних геологорозвідувальних робіт. Серед останніх можна виділити три групи, яким і відповідають три основних види економічних оцінок в геології: 1 – комплекси узагальнюючих геологозйомочних, прогнозно-металогенічних і пошуково-розвідувальних робіт з метою геолого-економічної оцінки мінерально-сировинних ресурсів літосфери, або її складових, включаючи рудні райони, рудні поля, окремі родовища і прояви корисних копалин; 2 – інженерно-геологічне вивчення і геолого-економічна оцінка геологічного простору з ціллю його практичного використання (наприклад, будівництво великих інженерних споруд, населених пунктів, окремих будинків тощо); 3 – еколого-геологічні дослідження та геолого-економічна оцінка екологічних збитків від використання надр як під час видобутку корисних копалин, так і за умови будь-якої діяльності людства, пов’язаної з використанням надр (наприклад, рекультивація територій під час видобутку корисних копалин та ін.).
