2.2.1. Стадія і. Регіональне геологічне вивчення території України.

Воно виконується з метою отримання комплексної геологічної інформації про будову надр і закономірності розміщення корисних копалин з прогнозними цілями. Ці роботи розглядаються як інформаційне забезпечення різних галузей господарської діяльності, пов'язаних з надрокористуванням. До них крім геологорозвідки і гірничого виробництва належать будівництво, меліорація, природоохоронна діяльність, прогноз геологічних катастроф (землетруси, вулканізм, зсуви, обвали тощо).

Результатом регіонального геологічного вивчення є геологічна (або спеціалізована) карта – головний інформаційний документ. Масштаби таких карт в Україні, Росії і більшості країн Східної Європи та Центральної Азії стандартизовані: 1:1000 000 (1:500 000), 1:200 000 (1:100 000), 1:50 000 (1:25 000). Карти масштабів від 1:1000 000 до 1:200 000 належать до державних. Відповідно і роботи з регіонального геологічного вивчення, пов'язані зі складанням таких карт, розглядаються як державні зйомки і виконуються за рахунок державного бюджету. Їх номенклатура відповідає номенклатурі топографічних планшетів.

Геологічні зйомки масштабу 1:50 000 (1:25 000) виконуються з метою виявлення локальних площ і структур, перспективних для відкриття родовищ різних корисних копалин або в природоохоронних потребах. Ці роботи можуть виконуватись як за рахунок держбюджету, так і згідно заяв відомств і підприємств.

Підстадія І-1. Регіональні геолого-геофізичні дослідження масштабу 1:1000 000 - 1:500 000. Геологічні карти цих масштабів, які ві-дображають найважливіші риси геологічної будови території України або окремих її регіонів і загальні закономірності розміщення корисних копалин, видані в Україні для всієї її площі. Зараз відбувається тільки уточнення і поповнення карт на підставі даних глибинного сейсмічного зондування, буріння глибоких і надглибоких свердловин. Існуючі карти доповнюються опорними геолого-геофізичними розрізами земної кори, створюються схеми геологічної будови глибинних зрізів і горизонтів, геологічні та геофізичні карти шельфу Чорного та Азовського морів. З метою визначення закономірностей розміщення корисних копалин на території України або окремих її регіонів, а також загальної прогнозної оцінки їхньої рудоносності, виконуються прогнозно-мінерагенічні дослідження в масштабах 1:1000 000 і 1:500 000. На підставі цих досліджень виділяються крупні структури і площі для середньо- або крупномасштабних геолого-прогнозних робіт.

Підстадія І-2. Регіональні геолого-зйомочні, геофізичні і геологопрогнозні роботи масштабу 1:200 000 (1:100 000). З кінця ХХ століття в Україні розпочато поаркушне видання Державної геологічної карти масштабу 1: 200 000 нового покоління як базової основи природокористування багатоцільового призначення. Області її використання – від оцінки мінерально-сировинних ресурсів до вивчення геоекологічних умов життя людини, від розробки родовищ корисних копалин до вирішення питань охорони здоров’я, оборони, будівництва та інших напрямів.

Роботами, пов’язаними зі створенням “Держгеолкарти-200” охоплено більше 50% території України. Комплекти геологічних карт, підготовлених до видання, підлягають обов’язковій апробації і затвердженню Науково-редакційною радою Геологічної служби України. У разі відсутності на площі, запланованій для геологічного довивчення, або на її частині геофізичних основ необхідного масштабу, виконуються випереджуючи геофізичні зйомки за окремими проектами. Геофізична інформація використовується для створення карти комплексної інтерпретації геолого-геофізичних матеріалів, яка слугує основним джерелом інформації про структурно-тектонічні особливості регіону. Для оцінки перспектив рудоносності окремих регіонів України, крупних структур і площ та визначення об’єктів для детальніших геологорозвідувальних робіт виконується геологопрогнозне картування масштабу 1:200 000 (1:100 000).

Геолого-прогнозне картування масштабу 1:200 000 (1:100 000) (ГПК-200) вперше започатковане в Україні як новий вид регіональних геологічних досліджень. Геолого-прогнозні карти відображають закономірності розміщення родовищ та проявів найважливіших корисних копалин з оцінкою їх перспективних і прогнозних ресурсів, попередньою геолого-економічною оцінкою. Об’єктами ГПК-200 є рудоносні і рудні райони, вузли і зони. Польові роботи під час ГПК-200 виконують на найперспективніших ділянках території, що картується, визначених відповідно до комплексу прогнозних критеріїв і пошукових ознак. Вони включають простеження і картування потенційно рудоносних структур за допомогою вивчення відслонень, буріння картувальних і пошукових свердловин і проходки гірничих виробок на базі інтерпретації матеріалів досліджень.

У результаті середньомасштабного геолого-прогнозного картування геологи складають спеціалізовану геологопрогнозну карту масштабу 1:200 000 (1:100 000) з врізками крупнішого масштабу. До складу звітних карт обов’язково входять геологічна карта продуктивного горизонту масштабу 1:200 000 (1:100 000), реєстраційна карта корисних копалин, карта фактичного матеріалу, геологопрогнозні моделі виділених рудних районів, вузлів і зон. Виконується оцінка перспективних і прогнозних ресурсів корисних копалин, на вивчення яких було спрямоване ГПК-200.

Підстадія І-3. Геологозйомочні та геологопрогнозні роботи масштабу 1:50 000 (1:25 000). Геологозйомочні роботи масштабу 1:50 000 (1:25 000) є основним видом крупномасштабного вивчення геологічної будови країни. Площі з винятково складними еколого-геологічними умовами (гірничорудні райони, площі інтенсивного розвитку небезпечних природних і техногенних процесів, великі промислово-міські агломерації) потребують проведення робіт такого масштабу. Комплект геологічних карт крупного масштабу є науковою основою для подальших еколого-геологічних, гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень, прогнозу і пошуку корисних копалин, проектування крупних об’єктів будівництва та охорони довкілля. Для його створення необхідне використання результатів дистанційних зйомок (аерофотозйомка, радіолокаційна), переінтерпретації геофізичних матеріалів, узагальнення даних геохімічних робіт та ув’язки виділених ореолів розсіяння з геолого-геофізичними даними, виконання стратиграфо-літологічних, петрографічних, мінералогічних та інших досліджень. Передбачається широке використання матеріалів раніше проведених робіт.

На площах, які не забезпечені геофізичною основою відповідного масштабу, до початку крупномасштабних геологозйомочних робіт за окремим проектом проводять геофізичні роботи для підготовки площ до картування в комплексі з геохімічними дослідженнями. Геологозйомочні роботи масштабу 1:50 000 (1:25 000) виконуються поаркушно в межах груп аркушів (серій).

На площах, де вже проведені зйомки масштабу 1:50 000 (1:25 000), але складені геологічні карти не відповідають сучасним вимогам, проводиться геологічне довивчення того ж масштабу, яке є окремим видом крупномасштабних геологозйомочних робіт.

Геологічне довивчення може проводитися неодноразово на тих самих площах з інтервалом не менше ніж 12-15 років після завершення попередніх робіт цього масштабу.

На площах з двох- або трьохярусною геологічною будовою, де крупномасштабна геологічна зйомка поверхні проведена, для вивчення перекритих складчастих комплексів фундаменту або похованих горизонтів і зрізів осадочного чохла виконується глибинне геологічне картування масштабу 1:50 000 (ГГК-50). Таке картування має високу вартість робіт, що викликає необхідність комплексувати його з пошуковими і прогнозними роботами. За результатами комплексу робіт складаються карти похованої поверхні фундаменту, карти глибинних зрізів або перспективних горизонтів, карта комплексної інтерпретації геофізичних даних, прогнозно-металогенічні схеми з оцінкою перспектив району на найважливіші види корисних копалин, геолого-геофізичні розрізи та інші картографічні матеріали, визначені геологічним завданням.

Геолого-прогнозне картування масштабу 1:50 000 проводиться в першу чергу в районах з діючими гірничорудними підприємствами або на площах, прилеглих до них, де вже виділені рудні та перспективні рудоносні зони і структури. Геолого-прогнозні карти масштабу 1:50 000 відображають закономірності розміщення родовищ та проявів найважливіших корисних копалин з оцінкою їх перспективних і прогнозних ресурсів, з попередньою геолого-економічною оцінкою необхідності їх подальшого вивчення.

Ці роботи передують стадіям пошукових та пошуково-оціночних робіт і значно підвищують їх ефективність.