Розділ 2. Геологічне вивчення надр

Родовище корисних копалин – скупчення мінеральної речовини в надрах або на поверхні Землі за кількістю, якістю та умовами залягання придатне для промислового використання при наявному рівні технологічного розвитку та за даних економічних умов.

Можна передбачати, що на тій чи іншій території є родовища тих чи інших корисних копалин. Але їх треба ще знайти і оцінити. Все починається з загального геологічного вивчення території (геологічного картографування), за результатами якого робиться оцінка її перспектив на конкретні види мінеральної сировини. Потім, виходячи з цих перспектив, проводяться пошукові і, якщо знайдені прояви корисних копалин, розвідувальні роботи і підрахунок запасів корисних копалин. Така послідовність вивчення надр склалася історично і була обумовлена необхідністю оптимізувати витрати на геологічні роботи. Ці витрати потім мають окупитись при реалізації або використанні мінеральної сировини. З точки зору інвестора, проведення геологічних робот – це єдиний шлях знизити фінансові ризики вкладення коштів у видобуток і переробку корисних копалин.

Геологічне вивчення покладів корисних копалин полягає у дослідженні їх геологічної будови і структури, речовинного складу, кількості, якості і технологічних властивостей руд; гідрогеологічних, гірничо-геологічних та інших умов залягання. Це є підставою для обґрунтування доцільності їх розробки, проектних рішень щодо способу і системи видобутку та схеми комплексної переробки мінеральної сировини.

2.1. Запаси та ресурси корисних копалин

2.1.1. Поняття про запаси та ресурси корисних копалин в дослідженнях економічної геології

Відповідно до діючої Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр запаси корисних копалин визначаються як обсяги корисних копалин і компонентів, виявлені та підраховані на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих (ідентифікованих) родовищ корисних копалин.

Ресурси корисних копалин є обсягами корисних копалин і компонентів невідкритих родовищ, оцінені як можливі для видобутку і переробки при сучасному техніко-економічному рівні розробки родовищ даного виду мінеральної сировини.

Запаси мінеральної сировини мають дуже важливе значення для розвитку усіх галузей промисловості країни. Власне підрахунок запасів є державним актом. Підраховані запаси корисної копалини розглядаються і затверджуються (залежно від ступеня важливості об'єкту) в Державній комісії по запасах (ДКЗ).

Перспективне планування будівництва у всіх галузях гірничорудної промисловості, а також у ряді галузей промисловості, пов'язаних з переробкою мінеральної сировини (металургійної, хімічної та ін.), проводиться на основі балансових запасів сировини. Капітальні вкладення на проектування і будівництво відповідних підприємств здійснюються тільки після затвердження в ДКЗ запасів сировини, що забезпечують успішну роботу підприємства.

Враховуючи вказане значення запасів, їх підрахунок не можна зводити тільки до визначення кількості корисної копалини. Запаси сировини в надрах родовища повинні бути охарактеризовані за якісними показниками:

а) відповідність запасів промисловим кондиціям;

б) умови залягання, форма, потужність і будова рудних тіл;

в) природні й промислові типи, марки і сорти сировини;

г) умови розкриття і розробки родовища;

д) ступінь вивченості, розвіданості, підготовленості родовища до використання в промисловості.

Для отримання такої характеристики поклади корисної копалини розбивають на окремі підрахункові блоки і запаси по них (відповідно до діючої класифікації запасів) відносять до певних груп і категорій.

Контури блоків, кількість, група і категорія запасів в блоці, сорт і марка сировини затверджуються в ДКЗ. В цілому по родовищу запаси одержують підсумовуванням їх по окремих блоках. В зведених таблицях запасів дається розділення їх по групам і категоріям, умовам розкриття і експлуатації (по глибині і умовам залягання, потужності покладу), маркам і сортам сировини і інших показникам.

Очевидно, що необхідну для підрахунку запасів докладну характеристику родовища і сировини можна скласти на підставі всього комплексу проведених геологорозвідувальних робіт.

Основою підрахунку запасів є зведений геологічний звіт про проведення на родовищі геологорозвідувальних робот зі всією первинною геологічною документацією.