7.1.5. Роль глобального податкового середовища

Розглянемо і проаналізуємо модельні ситуації та конкретні приклади із гірничо-металургійного комплексу України в контексті глобального податкового середовища у видобувному секторі. З цією метою, базуючись перш за все на матеріалах Канадського федерального департаменту природних ресурсів, сформовано вибірку гірничовидобувних проектів, здійснених в різних країнах світу на протязі останніх п’яти років. Для кожного з них визначено рівень діючих ставок податків і проведено відповідне ранжування. При цьому всі проекти розділено за прибутковістю (внутрішньою нормою рентабельності) на дві групи – відповідно близько 10 % і близько 25 % .В графічному вигляді вони представлені на рис. 7.8 А і 7.8 Б та ілюструють той рівень податкового навантаження, який був найбільш поширеним при реалізації конкретних проектів.

У випадку низькопродуктивних проектів модельні приклади розподіляються наступним чином. Приклад 1 (податок на прибуток – 40 %, на виробництво – 0 %) і приклад 5 (відповідно 30 % і 2 %) виявляються близькими до середнього (домінуючого) рівня оподаткування. Приклад 6 (25 % податок на прибуток) буде одним з найнижчих для всіх країн.

Приклади 3 та 4 (див. табл. 7.1) знаходяться поза проектів з найвищою діючою ставкою податку. Зокрема приклад 4 зі ставкою податку у 87 % взагалі не має близьких реальних аналогів. Шанси на інвестування у такого проекту очевидно мінімальні (якщо взагалі можливі), і якщо б у якійсь країні такий режим оподаткування було створено, то цей висновок стосувався б усієї країни.

Приклад з вітчизняної практики – Запорізький залізорудний комбінат, за розрахованим рівнем податкового навантаження опиняється посередині між модельними прикладами 3 та 4 (рис. 7.2 А). При цьому він виявляється близьким до проекту з найбільш несприятливим податковим режимом, зафіксованим у Бразилії. Таким чином, Запорізький ЗРК несе відносно високе податкове навантаження.

Для високоприбуткових проектів з міжнародної практики загальний податковий тягар буде знаходитися у більш вузьких рамках (рис. 7.2 Б). Для домінуючої частини проектів він складає 26-44 % і в цілому виявляється нижчим, ніж для низькоприбуткових проектів. До найбільш типового рівня оподаткування належать модельні приклади 1, 2 та 5 зі ставкою податку 33,6-36,5 %.

Серед вітчизняних підприємств близьким до групи високоприбуткових можна вважати Південний гірничо-збагачувальний комбінат. За розрахованим рівнем податкового навантаження він опиняється на крайньому правому фланзі ранжованого ряду проектів, наведених на рис. 7.8 Б. Навіть врахування податкових пільг, тимчасово введених в рамках економічного експерименту (15 % податку на прибуток), не виводило його з розряду найбільш високо оподатковуваних у порівнянні з реально існуючими в закордонній практиці проектами.

Рис. 7.2 Рівень податкових зобов’язань за реально здійсненими

гірничовидобувними проектами у 90-х роках

7.1.6. Впливи макроекономічних чинників

На фінансово-економічне становище видобувних підприємств впливає передусім рівень цін на їх продукцію, що залежить від співвідношення пропозиції з попитом на світовому ринку. В ринковому середовищі підприємства не встановлюють ціну на свої продукти, вони використовують так би мовити готову ціну.

Вразливість від того чи іншого рівня цін посилюється їх циклічністю. Більшість цін на метал характеризується широкою амплітудою коливань. Відповідно до цього циклічні коливання перекладаються на прибутковість підприємств. В світовій практиці досить звичайним явищем є коли навіть великі гірничовидобувні підприємства попадають впродовж декількох років в режим збитковості. Ці явища на протязі останнього десятиріччя відслідковувались також для підприємств гірничо-металургійного комплексу України.

Вплив циклічних коливань цін значно загострюється при наявності в податковому пакеті тих складових, які орієнтовані не на прибуток, а на виробництво. Маються на увазі в даному випадку платежі за надра. Саме тому підприємства віддають перевагу податкам на прибуток.

Щоб протистояти циклічності цін і прибутків, деякі країни дозволяють, щоб збитки, якщо вони виникають, компенсувались за рахунок оподаткування доходу минулих років. Це дає можливість оптимально згладити доход, щоб протистояти циклічності прибутку видобувних галузей. Цими ж міркуваннями спричиняється тенденція до зниження ролі компонента роялті в податкових системах різних країн взагалі.

Розглядаючи в контексті циклічності цін і прибутковості видобувного виробництва розвиток гірничо-металургійного комплексу України, важливо відповідно відслідковувати рівень платежів за надра, оскільки саме в період циклічних спадів податки на виробництво (формою яких є по суті платежі за надра) найбільш негативно впливають на фінансово-економічний стан підприємств.

Якщо говорити про вплив цін на паливно-енергетичні ресурси, то їх збільшення однаковою мірою торкається всіх виробників, оскільки діє ринкове вирівнювання таких цін. В той же час відносно більша питома енергоємність, яка характеризує гірничо-металургійний комплекс в Україні, в умовах підвищення цін на паливо спричиняє відносне погіршення конкурентноздатності підприємств на міжнародному рівні. Поряд з циклічним спадом цін цей фактор здатний поглибити загальну негативну тенденцію.

До проявів макроекономічної політики, що також відбивається на економіці експортоорієнтованих видобувних галузей, відноситься співвідношення обмінних курсів національної валюти та американського долара. В Україні, зокрема, за висновками багатьох експертів, періодично мало місце штучне завищення курсу гривні, яке мало своїм підґрунтям швидше політичні аніж економічні аргументи. Але кожен з таких періодів справляв негативний вплив на конкурентоспроможність, а отже на всю економіку галузі. Це вносить додатковий елемент нестабільності в економічний стан підприємств.

Рис. 7.3 Графік узагальненого індексу ціни на метал

Загальновизнаним аспектом глобального порядку є тенденція до поступового зниження цін на корисні копалини. Графік на рис. 7.3 демонструє це щодо металів. По ньому видно, що зниження фактичних цін маскується зростанням номінальних. Протистояти цьому явищу можна або через залучення в експлуатацію більш ефективних родовищ, що стає все менш ймовірним, або через прискорення науково-технічного прогресу. Отже оновлення технологій і відповідні інвестиції незалежно від інших факторів є обов’язковою умовою підтримки конкурентоспроможності.

Рис. 7.4 Графік ілюстрації відносної конкурентоспроможності

однієї з видобувних галузей у світі

А – середні витрати на виробництво окремих країн-виробників цинку

Зазначимо, нарешті, дуже високий рівень конкуренції, який склався на міжнародному ринку для більшості видів мінерально-сировинної продукції. Він проявляється в тому, що ціни і вартість виробництва для більшості основних продуктів коливаються в дуже вузькому діапазоні. Графік на рис. 7.4 демонструє це на прикладі одного з металів. На ньому показано відбиток цін у порівнянні до середньої вартості виробництва для основних країн виробників. Високий рівень конкуренції проявляється через плоский характер кривої для обох наведених років. Це означає, що навіть невеликі зміни у податковій чи макроекономічній політиці, що потягнуть за собою відповідні зміни у вартості виробництва, можуть призвести до суттєвого, а то й критичного зниження фінансово-економічного стану підприємств.

Те ж саме буде стосуватися тих проектів, що знаходяться у впровадженні. При цьому треба мати на увазі, що через вплив макроекономічних факторів вартість проектів буде знижуватись з часом в будь-якому випадку. Останнє деякою мірою видно з того ж рис. 7.10. Ймовірно, що на цей процес будуть впливати раціоналізаторські зусилля компаній по підвищенню ефективності виробництва.