- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Рецензенти:
- •Редакційна колегія:
- •Розділ 1. Економічна геологія як наука
- •1.1. Економічна геологія в системі геологічних наук
- •1.2. Предмет, задачі та методи досліджень
- •1.3. Види економічних оцінок в геології
- •2.1.1. Поняття про запаси та ресурси корисних копалин в дослідженнях економічної геології
- •Розділ 2. Геологічне вивчення надр
- •2.1. Запаси та ресурси корисних копалин
- •2.1.2. Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин
- •2.1.3. Економічні класифікації корисних копалин
- •2.2. Етапи і стадії геологічного вивчення надр
- •2.2.1. Стадія і. Регіональне геологічне вивчення території України.
- •2.2.2. Стадія іі. Пошук та пошукова оцінка родовищ корисних копалин.
- •2.2.3. Стадія ііі. Розвідка родовищ корисних копалин.
- •2.3. Чинники, які визначають промислову цінність родовищ корисних копалин
- •2.3.1. Запаси (ресурси) родовищ
- •2.3.2. Якість мінеральної сировини
- •2.3.3. Технологічні властивості сировини
- •2.3.4. Гірничотехнічні умови експлуатації.
- •2.3.5. Географо-економічні умови експлуатації
- •2.3.6. Екологічні умови експлуатації
- •2.4. Геолого-промислова класифікація родовищ корисних копалин
- •Геолого-промислові типи родовищ флюориту
- •2.5. Поняття про кондиції
- •2.5.1. Розвідувальні кондиції
- •2.5.2. Експлуатаційні кондиції
- •2.6. Підрахунок запасів корисних копалин
- •2.6.1. Способи підрахунку запасів
- •2.6.2. Достовірність інформації при підрахунку запасі
- •Розділ 3. Економічна оцінка родовищ корисних копалин
- •3.1. Загальні засади економічної оцінки родовищ
- •3.1.1. Визначення економічної оцінки родовищ корисних копалин
- •3.1.2. Цілі економічної оцінки родовищ корисних копалин
- •3.1.3. Методичні підходи до вартісної оцінки родовищ
- •3.1.4. Стадії та показники оцінки родовищ корисних копалин
- •3.2. Економічна оцінка родовищ
- •3.2.1. Визначення оптимального терміну експлуатації родовища та річної виробничої потужності підприємства
- •Корисних копалин
- •3.2.2. Визначення доходів підприємства: ціна продукції,
- •3.2.3. Оцінка капіталовкладень
- •3.2.4. Оцінка експлуатаційних витрат
- •3.2.5. Сучасні методи економічної оцінки родовищ корисних
- •Орієнтована шкала показників внп для України
- •3.2.6. Фактор часу при проведенні економічної оцінки родовищ корисних копалин
- •3.3. Ризики гірничого бізнесу та можливості їх оцінки
- •3.4. Використання методів вартісної оцінки родовищ корисних копалин на різних стадіях вивчення і освоєння надр
- •Розділ 4. Методологія геолого-економічного аналізу світової ресурсної бази
- •Розділ 5. Вивчення і економічна оцінка геологічного простору
- •5.1. Ресурси геологічного простору та їх вивчення
- •5.2. Методичні підходи до вартісної оцінки ресурсів геологічного простору
- •Розділ 6. Еколого-геологічні дослідження та економічна оцІнка збитків від використання надр
- •6.1. Фактори впливу на довкілля при використанні надр
- •6.2.Еколого-геологічні дослідження територій
- •6.3. Економічна оцінка збитків від використання надр
- •6.3.1. Загальні поняття та визначення
- •6.3.2.Науково-методологічні основи оцінки збитків
- •6.3.3. Економічна оцінка збитків
- •7.1.1. Загальні положення
- •7.1.2. Цілі та пріоритети системи оподаткування
- •7.1.3. Складові системи оподаткування
- •7.1.4. Моделювання податкових режимів
- •Модельні приклади режимів оподаткування
- •7.1.5. Роль глобального податкового середовища
- •7.1.6. Впливи макроекономічних чинників
- •7.1.7. Підсумки
- •7.2. Рентне регулювання в надрокористуванні
- •7.2.1 Загальні положення рентного регулювання
- •7.2.2. Стан рентних відносин у сфері надрокористування
- •7.2.3. Рента як міра економічної цінності родовищ
- •7.2.4. Методи оцінки ренти
- •7.2.5. Процедура фінансового аналізу для оцінки ренти
- •7.2.6. Роль ренти і гірничого капіталу в управлінні ресурсами
- •7.3. Фінансове забезпечення геологічного вивчення надр
- •7.3.1. Форми капіталізації геологорозвідувальних робіт
- •7.3.2. Фінансове забезпечення геологорозвідувальних робіт в Україні
- •7.3.3. Гірничий капітал як фінансова база грр
- •7.3.4. Організаційно-економічні передумови фінансування грр
- •Розділ 8. Система державного регулювання використання надр
- •8.1. Методи державного регулювання використання надр
- •8.2. Екологічне регулювання використання надр
- •8.3. Державна геологічна служба України
- •Література
- •Основи економічної геології
7.2.5. Процедура фінансового аналізу для оцінки ренти
Як уже зазначалось, встановлення того чи іншого рівня платежів за надра (в широкому розумінні – рентних платежів) має розглядатися як пошук балансу інтересів власника природних ресурсів – держави та користувача, що має інвестувати розробку родовища. Неповторність мінерально-сировинних об’єктів вимагає в кожному випадку індивідуального розрахунку, який, однак, має вестися за певною усталеною (типовою) процедурою. Завдання при цьому полягає в пошуку оптимального співвідношення між величиною плати та рівнем прибутковості при розробці родовища і у встановленні при цьому мінімально прийнятних для інвестора фінансових показників. Останні мають враховувати всі можливі ризики і розглядаються у притаманному бізнес-плану комплексі.
Відповідні процедури оптимізації при їх належному програмному забезпеченні дозволяють отримати різні розрахункові варіанти і сприяють об’єктивізації прийняття рішень. Такі розрахунки є за своєю суттю близькими до розрахунків за бізнес-проектами, і останні вимагають лише модифікації відповідно до потреб оптимізації рівня платежів за надра (рентних, роялті тощо).
З метою демонстрації можливостей застосування відповідних процедур у вітчизняну практику розглянемо приклад фінансового аналізу гіпотетичного родовища корисних копалин. Він дозволяє більш наглядно розкрити змістовну суть збалансування інтересів сторін (держави і гірничовидобувної компанії). Родовище – як об’єкт аналізу – розглядається узагальнено, безвідносно до виду корисних копалин, оскільки від останнього залежатимуть лише окремі нюанси розрахунків. Ситуації такого роду виникають, зокрема, при видачі ліцензій, а саме при визначенні ліцензійних умов і пропонуванні суб’єкту підприємництва того чи іншого рівня плати за користування надрами.
В рамках прикладу мається на увазі, що у капітальні витрати включається придбання устаткування, проектні роботи, організація виробництва, витрати на невиробничі фонди (житлове будівництво і об’єкти соціально-побутового призначення – орієнтовно в розмірі 10 % від платіжних вкладень у промисловий комплекс). У загальні капітальні витрати на початок експлуатації може включатися вартість оборотних коштів.
Експлуатаційні виробничі витрати (видобуток, доставка, управління тощо) виходять з діючої системи оподаткування, в тому числі відрахування в пенсійний фонд, плата за землю та інші природні ресурси за винятком плати за користування надрами, яка в даному прикладі є змінною величиною, що оптимізується.
Завдання полягає в тому, щоб шляхом встановлення мінімально прийнятної норми прибутку (облікової ставки), за якою надрокористувач буде зацікавлений у реалізації проекту, визначити відповідний розмір плати за користування надрами (ренти). В рамках його вирішення використовується розрахунок показника чистої поточної вартості, періоду окупності капіталу і внутрішньої норми прибутку (рентабельності). Іншими словами, мова йде про встановлення прийнятного прибутку на вкладений капітал і підтримку стійкого фінансового стану підприємства. При цьому в залежності від особливостей проекту і форми фінансування інвестор може вимагати додатково і певну “премію за ризик”.
Розглядається родовище з державного фонду надр (розвідане, з оціненими відповідно до вимог запасами).
Термін відпрацювання родовища 5 років, річний видобуток сировини 50 тис. т/рік в перші чотири роки і 30 тис. т на п’ятий рік. Ціна сировини – 100 дол./т. Капітальні витрати складають сумарно 4,5 млн. дол., виробничі – 30 дол./т, на придбання ліцензії – 0,1 млн. дол. (це може бути також платіж типу бонусу).
Норматив прибутку (дисконтна чи облікова ставка) встановлюється на рівні 20 %. Інфляція до уваги не береться.
Вимагається: оцінити величину рентної плати (плати за користування надрами) через механізм оцінки NPV.
1. Визначаємо обсяг щорічного доходу:
за кожний з перших чотирьох років: 50 тис. т × 100 дол. = 5 млн. дол. (всього за чотири роки – 20 млн. дол.);
за п’ятий рік: 30 тис. т × 100 дол. = 3 млн. дол.
2. Визначаємо виробничі (експлуатаційні) витрати:
за кожний з перших чотирьох років: 50 тис. т × 30 дол. = 1,5 млн. дол.;
за п’ятий рік: 30 тис. т × 30 дол. = 0,9 млн дол.
3. Розраховуємо обсяг щорічного прибутку:
за кожний з перших чотирьох років:
5 млн. дол. – 1,5 млн. дол. = 3,5 млн. дол.;
за п’ятий рік: 3 млн. дол. – 0,9 млн. дол. = 2,1 млн. дол.
4. Встановлюємо можливі (ймовірні) рівні рентної плати (плати за користування надрами), наприклад 10, 20, 30 дол./т (ця плата може встановлюватись і у відсотках до доходу). Далі розрахунок ведемо за платою 20 дол./т:
плата за кожний з перших чотирьох років: 50 тис. т × 20 дол./т = 1 млн. дол.;
плата за п’ятий рік: 30 тис. т × 20 дол./т = 0,6 млн. дол.
5. Розрахунок скидки на вичерпання надр (умовно) за схемою – дохід мінус плата за надра × 10 %:
за кожний з перших чотирьох років:
(5 млн. дол. – 1 млн. дол.) × 10 % = 0,4 млн. дол.;
за п’ятий рік: (3 млн дол. - 0,6 млн. дол.) × 10 % =
= 0,24 млн. дол.
6. Розраховуємо оподатковуваний розмір прибутку за схемою – прибуток мінус рентна плата мінус скидка за вичерпання надр:
за кожний з перших чотирьох років:
3,5 – 1,0 – 0,4 = 2,1 млн. дол.;
за п’ятий рік: 2,1 – 0,6 – 0,24 = 1,26 млн. дол.
7. Розраховуємо величину податку на прибуток (за ставкою 30%):
за кожний з перших чотирьох років:
2,1 × 0,3 = 0,63 млн. дол.;
за п’ятий рік: 1,26 ×0,3 = 0,378 млн. дол.
8. Встановлюємо доцільний рівень оборотного капіталу за схемою – 0,25 від річних виробничих витрат першого року. При цьому приймаємо, що оборотний капітал буде використано для рекультивації та інших природно-відновлювальних робіт після закінчення експлуатації родовища і тому він компенсується на шостий рік:
перший рік: 1,5 × 0,25 = 0,375 млн. дол.;
п’ятий рік: 0,9 × 0,25 = 0,225 млн. дол.
9. Щорічне надходження коштів (касовий потік):
перший рік: 3,5 – 1,0 – 0,63 – 0,375 = 1,495 млн. дол.;
другий, третій і четвертий роки:
3,5 – 1,0 – 0,63 = 1,87 млн. дол.;
п’ятий рік: 2,1 – 0,6 – 0,378 = 1,122 млн. дол.;
шостий рік: 0,225 млн. дол.
10. Сумарний рух грошових коштів з наростаючим підсумком:
капітальні вкладення – 4,5 млн. дол.
перший рік: - 4,5 + 1,495 = 3,005 млн. дол.
другий рік: - 3,005 + 1,87 = - 1,135 -“-
третій рік: - 1,135 + 1,87 = 0,735 -“-
четвертий рік: 0,735 + 1,87 = 2,605 -“-
п’ятий рік: 2,605 + 1,122 = 3,727 -“-
шостий рік: 3,727 + 0,225 = 3,952 -“-
11. Дисконтований чистий дохід (за обліковою ставкою 20 %):
перший рік: 1,495 × 0,8333 = 1,246 млн. дол.
другий рік: 1,87 × 0,6944 = 1,298 -“-
третій рік: 1,87 × 0,5767 = 1,078 -“-
четвертий рік: 1,87 × 0,4823 = 0,902 -“-
п’ятий рік: 1,122 × 0,4019 = 0,451 -“-
шостий рік: 0,225 × 0,3349 = 0,075 -“-
Сумарно – 5,05 млн дол.
12. Чиста поточна вартість (NPV) розраховується за схемою – сумарний дисконтований дохід мінус капітальні витрати:
5,05 – 4,5 = 0,55 млн. дол.
13. Період окупності капітальних вкладень. Вище із розрахунку за позицією 10 видно, що плюсова величина руху коштів припадає на 3-ій рік. Після закінчення другого року експлуатації родовища непогашена частина капіталовкладень складе:
4,5 – (1,495 + 1,87) = 1,135 млн. дол.
Залишкова частина буде погашена за:
1,135 : 1,87 = 0,61 року.
Отже, окупність капіталовкладень буде становити
2 + 0,61 = 2,61 року.
14. Величина внутрішньої норми прибутку (рентабельності) – IRR – визначається графічним методом екстраполяційно (див. рис. 1). Перший відлік при цьому приймаємо за вищенаведеним розрахунком, а саме: при заданій нормі внутрішнього прибутку 20 % чиста поточна вартість склала 0,55 млн.
Другий відлік визначаємо, ввівши в розрахунок таку норму прибутку, щоб отримати заздалегідь від’ємну величину чистої поточної вартості. Розраховуємо, наприклад, дисконтований 30%-ий дохід по роках:
перший рік: 1,495 × 0,7692 = 1,150 млн. дол.
другий рік: 1,87 × 0,5917 = 1,106 -“-
третій рік: 1,87 × 0,4552 = 0,851 -“-
четвертий рік: 1,87 × 0,3501 = 0,655 -“-
п’ятий рік: 1,122 × 0,2693 = 0,302 -“-
шостий рік: 0,225 × 0,2172 = 0,049 -“-
Сумарний дисконтований дохід – 4,11 млн. дол.
Чиста поточна вартість: 4,11 – 4,5 = -0,39 млн дол.
З’єднавши на графіку (рис. 7.5) обидві зазначені точки відліку, отримаємо на перетині з абсцисою показник внутрішньої норми прибутку. Як видно, він складає 25,8%.
Результати розрахунку можна трактувати таким чином, що при рентній платі (чи платі за користування надрами) в розмірі 20 дол./т облікова ставка компанії становитиме не мінімально прийнятну для неї величину – 20 %, а 25,8 %. Це перевищення можна вилучити на користь власника надр, піднявши рентну плату. Але можна за домовленістю з компанією віднести його (перевищення) на страхування від ризиків.
Неважко переконатись, що встановивши рентну плату в 30 дол./т, ми отримаємо від’ємне значення NPV, що зробить експлуатацію родовища неприйнятною для компанії, оскільки не забезпечить отримання встановленої норми прибутку у 20 %.
Для точного визначення величини рентної плати, яка б забезпечила задану величину облікової ставки, процедурою обрахунку можна передбачити кілька градацій зазначеної плати або вирішити обернену задачу: прирівняти NPV до нуля і знайти бажану величину плати. Мова йде про вирішення рівняння (7.7) відносно r. На практиці значення r найчастіше отримують методом підбору по кількох варіантах розрахунків і порівняння з вимогами інвестора щодо норми рентабельності на капітал, при якій може бути прийнято позитивне рішення про доцільність інвестицій.
Рис 7.5. Визначення показника внутрішньої норми прибутку (пояснення в тексті)
Для точного визначення величини рентної плати, яка б забезпечила задану величину облікової ставки, процедурою обрахунку можна передбачити кілька градацій зазначеної плати або вирішити обернену задачу: прирівняти NPV до нуля і знайти бажану величину плати. Мова йде про вирішення рівняння (7.7) відносно r. На практиці значення r найчастіше отримують методом підбору по кількох варіантах розрахунків і порівняння з вимогами інвестора щодо норми рентабельності на капітал, при якій може бути прийнято позитивне рішення про доцільність інвестицій.
Відповідні розрахунки для наведеного прикладу показують, що при величині рентної плати 30 дол./т інвестиційний проект розробки родовища буде мати негативну оцінку. Нульовому значенню NPV відповідає величина плати – 23 дол./т.
Відповідно, при обліковій ставці 30% нульовому значенні NPV відповідатиме плата 17 дол./т. При належному програмному забезпеченні створюється можливість перебору цілої системи варіантів, що дозволить об’єктивізувати процес встановлення розміру рентної плати.
Окреме застереження стосується витрат на геологорозвідувальні роботи. Вони в принципі є однією із складових капітальних витрат. Саме в такій якості вони виступають в одній із модифікацій формули розрахунку чистої поточної вартості. За іншою схемою витрати на ГРР через відповідні щорічні платежі (збори) можуть включатися у собівартість продукції.
Найбільш доцільно враховувати їх як частину капітальних витрат в перший рік будівництва. В такому ж порядку враховуються одноразові платежі типу бонусу, а також витрати на придбання ліцензії.
