Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekonom_geologia_knuga (1).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

7.2.5. Процедура фінансового аналізу для оцінки ренти

Як уже зазначалось, встановлення того чи іншого рівня платежів за надра (в широкому розумінні – рентних платежів) має розглядатися як пошук балансу інтересів власника природних ресурсів – держави та користувача, що має інвестувати розробку родовища. Неповторність мінерально-сировинних об’єктів вимагає в кожному випадку індивідуального розрахунку, який, однак, має вестися за певною усталеною (типовою) процедурою. Завдання при цьому полягає в пошуку оптимального співвідношення між величиною плати та рівнем прибутковості при розробці родовища і у встановленні при цьому мінімально прийнятних для інвестора фінансових показників. Останні мають враховувати всі можливі ризики і розглядаються у притаманному бізнес-плану комплексі.

Відповідні процедури оптимізації при їх належному програмному забезпеченні дозволяють отримати різні розрахункові варіанти і сприяють об’єктивізації прийняття рішень. Такі розрахунки є за своєю суттю близькими до розрахунків за бізнес-проектами, і останні вимагають лише модифікації відповідно до потреб оптимізації рівня платежів за надра (рентних, роялті тощо).

З метою демонстрації можливостей застосування відповідних процедур у вітчизняну практику розглянемо приклад фінансового аналізу гіпотетичного родовища корисних копалин. Він дозволяє більш наглядно розкрити змістовну суть збалансування інтересів сторін (держави і гірничовидобувної компанії). Родовище – як об’єкт аналізу – розглядається узагальнено, безвідносно до виду корисних копалин, оскільки від останнього залежатимуть лише окремі нюанси розрахунків. Ситуації такого роду виникають, зокрема, при видачі ліцензій, а саме при визначенні ліцензійних умов і пропонуванні суб’єкту підприємництва того чи іншого рівня плати за користування надрами.

В рамках прикладу мається на увазі, що у капітальні витрати включається придбання устаткування, проектні роботи, організація виробництва, витрати на невиробничі фонди (житлове будівництво і об’єкти соціально-побутового призначення – орієнтовно в розмірі 10 % від платіжних вкладень у промисловий комплекс). У загальні капітальні витрати на початок експлуатації може включатися вартість оборотних коштів.

Експлуатаційні виробничі витрати (видобуток, доставка, управління тощо) виходять з діючої системи оподаткування, в тому числі відрахування в пенсійний фонд, плата за землю та інші природні ресурси за винятком плати за користування надрами, яка в даному прикладі є змінною величиною, що оптимізується.

Завдання полягає в тому, щоб шляхом встановлення мінімально прийнятної норми прибутку (облікової ставки), за якою надрокористувач буде зацікавлений у реалізації проекту, визначити відповідний розмір плати за користування надрами (ренти). В рамках його вирішення використовується розрахунок показника чистої поточної вартості, періоду окупності капіталу і внутрішньої норми прибутку (рентабельності). Іншими словами, мова йде про встановлення прийнятного прибутку на вкладений капітал і підтримку стійкого фінансового стану підприємства. При цьому в залежності від особливостей проекту і форми фінансування інвестор може вимагати додатково і певну “премію за ризик”.

Розглядається родовище з державного фонду надр (розвідане, з оціненими відповідно до вимог запасами).

Термін відпрацювання родовища 5 років, річний видобуток сировини 50 тис. т/рік в перші чотири роки і 30 тис. т на п’ятий рік. Ціна сировини – 100 дол./т. Капітальні витрати складають сумарно 4,5 млн. дол., виробничі – 30 дол./т, на придбання ліцензії – 0,1 млн. дол. (це може бути також платіж типу бонусу).

Норматив прибутку (дисконтна чи облікова ставка) встановлюється на рівні 20 %. Інфляція до уваги не береться.

Вимагається: оцінити величину рентної плати (плати за користування надрами) через механізм оцінки NPV.

1. Визначаємо обсяг щорічного доходу:

за кожний з перших чотирьох років: 50 тис. т × 100 дол. = 5 млн. дол. (всього за чотири роки – 20 млн. дол.);

за п’ятий рік: 30 тис. т × 100 дол. = 3 млн. дол.

2. Визначаємо виробничі (експлуатаційні) витрати:

за кожний з перших чотирьох років: 50 тис. т × 30 дол. = 1,5 млн. дол.;

за п’ятий рік: 30 тис. т × 30 дол. = 0,9 млн дол.

3. Розраховуємо обсяг щорічного прибутку:

за кожний з перших чотирьох років:

5 млн. дол. – 1,5 млн. дол. = 3,5 млн. дол.;

за п’ятий рік: 3 млн. дол. – 0,9 млн. дол. = 2,1 млн. дол.

4. Встановлюємо можливі (ймовірні) рівні рентної плати (плати за користування надрами), наприклад 10, 20, 30 дол./т (ця плата може встановлюватись і у відсотках до доходу). Далі розрахунок ведемо за платою 20 дол./т:

плата за кожний з перших чотирьох років: 50 тис. т × 20 дол./т = 1 млн. дол.;

плата за п’ятий рік: 30 тис. т × 20 дол./т = 0,6 млн. дол.

5. Розрахунок скидки на вичерпання надр (умовно) за схемою – дохід мінус плата за надра × 10 %:

за кожний з перших чотирьох років:

(5 млн. дол. – 1 млн. дол.) × 10 % = 0,4 млн. дол.;

за п’ятий рік: (3 млн дол. - 0,6 млн. дол.) × 10 % =

= 0,24 млн. дол.

6. Розраховуємо оподатковуваний розмір прибутку за схемою – прибуток мінус рентна плата мінус скидка за вичерпання надр:

за кожний з перших чотирьох років:

3,5 – 1,0 – 0,4 = 2,1 млн. дол.;

за п’ятий рік: 2,1 – 0,6 – 0,24 = 1,26 млн. дол.

7. Розраховуємо величину податку на прибуток (за ставкою 30%):

за кожний з перших чотирьох років:

2,1 × 0,3 = 0,63 млн. дол.;

за п’ятий рік: 1,26 ×0,3 = 0,378 млн. дол.

8. Встановлюємо доцільний рівень оборотного капіталу за схемою – 0,25 від річних виробничих витрат першого року. При цьому приймаємо, що оборотний капітал буде використано для рекультивації та інших природно-відновлювальних робіт після закінчення експлуатації родовища і тому він компенсується на шостий рік:

перший рік: 1,5 × 0,25 = 0,375 млн. дол.;

п’ятий рік: 0,9 × 0,25 = 0,225 млн. дол.

9. Щорічне надходження коштів (касовий потік):

перший рік: 3,5 – 1,0 – 0,63 – 0,375 = 1,495 млн. дол.;

другий, третій і четвертий роки:

3,5 – 1,0 – 0,63 = 1,87 млн. дол.;

п’ятий рік: 2,1 – 0,6 – 0,378 = 1,122 млн. дол.;

шостий рік: 0,225 млн. дол.

10. Сумарний рух грошових коштів з наростаючим підсумком:

капітальні вкладення – 4,5 млн. дол.

перший рік: - 4,5 + 1,495 = 3,005 млн. дол.

другий рік: - 3,005 + 1,87 = - 1,135 -“-

третій рік: - 1,135 + 1,87 = 0,735 -“-

четвертий рік: 0,735 + 1,87 = 2,605 -“-

п’ятий рік: 2,605 + 1,122 = 3,727 -“-

шостий рік: 3,727 + 0,225 = 3,952 -“-

11. Дисконтований чистий дохід (за обліковою ставкою 20 %):

перший рік: 1,495 × 0,8333 = 1,246 млн. дол.

другий рік: 1,87 × 0,6944 = 1,298 -“-

третій рік: 1,87 × 0,5767 = 1,078 -“-

четвертий рік: 1,87 × 0,4823 = 0,902 -“-

п’ятий рік: 1,122 × 0,4019 = 0,451 -“-

шостий рік: 0,225 × 0,3349 = 0,075 -“-

Сумарно – 5,05 млн дол.

12. Чиста поточна вартість (NPV) розраховується за схемою – сумарний дисконтований дохід мінус капітальні витрати:

5,05 – 4,5 = 0,55 млн. дол.

13. Період окупності капітальних вкладень. Вище із розрахунку за позицією 10 видно, що плюсова величина руху коштів припадає на 3-ій рік. Після закінчення другого року експлуатації родовища непогашена частина капіталовкладень складе:

4,5 – (1,495 + 1,87) = 1,135 млн. дол.

Залишкова частина буде погашена за:

1,135 : 1,87 = 0,61 року.

Отже, окупність капіталовкладень буде становити

2 + 0,61 = 2,61 року.

14. Величина внутрішньої норми прибутку (рентабельності) – IRR – визначається графічним методом екстраполяційно (див. рис. 1). Перший відлік при цьому приймаємо за вищенаведеним розрахунком, а саме: при заданій нормі внутрішнього прибутку 20 % чиста поточна вартість склала 0,55 млн.

Другий відлік визначаємо, ввівши в розрахунок таку норму прибутку, щоб отримати заздалегідь від’ємну величину чистої поточної вартості. Розраховуємо, наприклад, дисконтований 30%-ий дохід по роках:

перший рік: 1,495 × 0,7692 = 1,150 млн. дол.

другий рік: 1,87 × 0,5917 = 1,106 -“-

третій рік: 1,87 × 0,4552 = 0,851 -“-

четвертий рік: 1,87 × 0,3501 = 0,655 -“-

п’ятий рік: 1,122 × 0,2693 = 0,302 -“-

шостий рік: 0,225 × 0,2172 = 0,049 -“-

Сумарний дисконтований дохід – 4,11 млн. дол.

Чиста поточна вартість: 4,11 – 4,5 = -0,39 млн дол.

З’єднавши на графіку (рис. 7.5) обидві зазначені точки відліку, отримаємо на перетині з абсцисою показник внутрішньої норми прибутку. Як видно, він складає 25,8%.

Результати розрахунку можна трактувати таким чином, що при рентній платі (чи платі за користування надрами) в розмірі 20 дол./т облікова ставка компанії становитиме не мінімально прийнятну для неї величину – 20 %, а 25,8 %. Це перевищення можна вилучити на користь власника надр, піднявши рентну плату. Але можна за домовленістю з компанією віднести його (перевищення) на страхування від ризиків.

Неважко переконатись, що встановивши рентну плату в 30 дол./т, ми отримаємо від’ємне значення NPV, що зробить експлуатацію родовища неприйнятною для компанії, оскільки не забезпечить отримання встановленої норми прибутку у 20 %.

Для точного визначення величини рентної плати, яка б забезпечила задану величину облікової ставки, процедурою обрахунку можна передбачити кілька градацій зазначеної плати або вирішити обернену задачу: прирівняти NPV до нуля і знайти бажану величину плати. Мова йде про вирішення рівняння (7.7) відносно r. На практиці значення r найчастіше отримують методом підбору по кількох варіантах розрахунків і порівняння з вимогами інвестора щодо норми рентабельності на капітал, при якій може бути прийнято позитивне рішення про доцільність інвестицій.

Рис 7.5. Визначення показника внутрішньої норми прибутку (пояснення в тексті)

Для точного визначення величини рентної плати, яка б забезпечила задану величину облікової ставки, процедурою обрахунку можна передбачити кілька градацій зазначеної плати або вирішити обернену задачу: прирівняти NPV до нуля і знайти бажану величину плати. Мова йде про вирішення рівняння (7.7) відносно r. На практиці значення r найчастіше отримують методом підбору по кількох варіантах розрахунків і порівняння з вимогами інвестора щодо норми рентабельності на капітал, при якій може бути прийнято позитивне рішення про доцільність інвестицій.

Відповідні розрахунки для наведеного прикладу показують, що при величині рентної плати 30 дол./т інвестиційний проект розробки родовища буде мати негативну оцінку. Нульовому значенню NPV відповідає величина плати – 23 дол./т.

Відповідно, при обліковій ставці 30% нульовому значенні NPV відповідатиме плата 17 дол./т. При належному програмному забезпеченні створюється можливість перебору цілої системи варіантів, що дозволить об’єктивізувати процес встановлення розміру рентної плати.

Окреме застереження стосується витрат на геологорозвідувальні роботи. Вони в принципі є однією із складових капітальних витрат. Саме в такій якості вони виступають в одній із модифікацій формули розрахунку чистої поточної вартості. За іншою схемою витрати на ГРР через відповідні щорічні платежі (збори) можуть включатися у собівартість продукції.

Найбільш доцільно враховувати їх як частину капітальних витрат в перший рік будівництва. В такому ж порядку враховуються одноразові платежі типу бонусу, а також витрати на придбання ліцензії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]