Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekonom_geologia_knuga (1).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

2.1.2. Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин

Класифікація запасів та ресурсів корисних копалин є основою для підрахунку, геолого-економічної оцінки і державного обліку корисних копалин. Вона встановлює єдині принципи кількісної оцінки запасів та ресурсів корисних копалин, які є методологічною основою геологорозвідувального процесу. Діюча на сьогодні в Україні Класифікація є нормативно-правовим актом і була затверджена в 1997 р. Цей документ регламентує стадійність проведення геологорозвідувальних робіт, вимоги до комплексного геологічного і техніко-економічного вивчення корисних копалин на різних стадіях процесу, методи виконання робіт і обробки їх результатів, способи підрахунку та геолого-економічної оцінки запасів і ресурсів корисних копалин.

Діюча Класифікація багато положень наслідувала від колишньої, розробленої ще за радянських часів, але значно й відрізняється від неї. Згідно класифікації 1981 року запаси мінеральної сировини за їх промисловим значенням поділялися на дві групи, які підлягали окремому підрахунку, затвердженню і обліку: балансові запаси, що відповідають промисловим кондиціям, і забалансові — некондиційні, які надалі при деякому зниженні кондиції можуть перейти в балансові.

Залежно від ступеня розвіданості родовищ, вивченої якості сировини і гірничотехнічних умов розробки запаси поділялися на категорії: А, В, С1, С2. Запаси категорій А, В, С1 вважались в тій чи іншій мірі розвіданими, С2 – попередньо оціненими. Вони підраховувалися в контурах рудних тіл, родовищ і ділянок. Для встановлення перспективності рудних зон, полів, районів і басейнів на основі загальних геологічних уявлень визначали прогнозні ресурси, які поділялись на категорії Р1, Р2, Р3.

Категорії запасів в підрахунковому блоці визначалися наступними умовами.

Категорія А – запаси підраховували в контурі розвідувальних виробок. Вважалося, що розвіданість блоку забезпечує: 1) повне з'ясування умов залягання, форми і будови тіла корисної копалини; 2) виділення та оконтурення природних типів і промислових сортів сировини, некондиційних і безрудних ділянок усередині тіла корисної копалини; 3) повне вивчення якості і технологічних властивостей сировини; 4) повне з'ясування гірничотехнічних умов розробки родовища.

Категорія В – запаси підраховували в контурі розвідувальних виробок з включенням обмеженої зони екстраполяції за умови простих умов залягання, малої мінливості покладу і якості сировини або надійно встановленої їх закономірної мінливості. За вказаних умов вважалося допустимим також переведення запасів категорії В до блоків із запасами категорії А. Ступінь розвіданості у даному випадку забезпечує: 1) з'ясування особливостей умов залягання, форми і будови покладів; 2) виявлення безрудних і некондиційних ділянок усередині рудного покладу, природних типів і промислових сортів сировини, а також визначення закономірностей розподілу і просторового співвідношення їх без точного оконтурення; 3) з'ясування якості сировини; 4) з'ясування основних гірничотехнічних умов розробки родовища.

Категорія С1 – встановлювалися розміри і характерні форми тіл корисних копалин, головні особливості умов їх залягання і внутрішньої будови. Природні різновиди і технологічні типи корисних копалин вивчалися з детальністю, яка забезпечувала виявлення загальних закономірностей їх просторового розміщення. Встановлювалися кількісні співвідношення технологічних типів і сортів, мінеральні форми як для корисних, так і для шкідливих компонентів по всім кондиціям.

Категорія C2 – запаси підраховувалися в межах сприятливих структур і комплексів гірських порід. Умови залягання, форма і розповсюдження рудних тіл, якість сировини і її властивості, умови розробки родовища визначалися на підставі геологічних і геофізичних даних, підтверджених одиничними перетинами рудних тіл або по аналогії з прилеглими блоками і ділянками, де запаси підраховані по більш високим категоріям.

Визначення прогнозних ресурсів категорії Р1 базувалося на результатах геологічних, геофізичних, геохімічних досліджень в межах структур потенційного поширення корисних копалин і геологічної екстраполяції даних по розвіданій частині родовища з врахуванням уявлень про геолого-промисловий тип родовища.

Прогнозні ресурси категорії Р2 – це ресурси потенційних родовищ, які прогнозуються; а категорії Р3 – потенційних перспективних площ, які не мають прямого відношення до процесу їх економічної оцінки.

Власне такі визначення категорій запасів і ресурсів корисних копалин збережені і використовуються в даний час як в методологічних роботах, так і на практиці. Проте діюча Класифікація передбачає розподіл запасів і ресурсів вже за трьома ознаками : промисловим значенням (або рівнем економічної ефективності), ступенем техніко-економічного та геологічного вивчення. Таким чином, додалася третя ознака – рівень техніко-економічного вивчення. Доцільність введення такої складової обумовлена переходом до ринкових умов надрокористування, при яких потенційного інвестора насамперед цікавить рівень ефективності інвестицій у розробку родовища і надійність її техніко-економічного обґрунтування або рівень інвестиційного ризику.

За першою ознакою – промисловим значенням – запаси корисних копалин поділяються на три групи:

  1. Балансові – запаси, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути і використати при сучасному рівні розвитку техніки і технології видобутку та переробки мінеральної сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального, комплексного використання корисних копалин і охорони природи.

  2. Умовно балансові – запаси, ефективність видобутку і використання яких на момент оцінки не може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки.

  3. Позабалансові – запаси, видобуток і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об’єктом промислового значення.

За ступенем техніко-економічного вивчення запаси і ресурси корисних копалин поділяються на три групи:

  1. Запаси корисних копалин, на базі яких проведено детальну геолого-економічну оцінку ефективності їх промислового освоєння, матеріали якої, включаючи техніко-економічне обґрунтування постійних кондицій на мінеральну сировину, затверджені ДКЗ.

  2. Запаси корисних копалин, на базі яких проведено попередню геолого-економічну оцінку їх промислового значення, а матеріали техніко-економічної доповіді про доцільність подальшої розвідки родовища, включаючи обґрунтування тимчасових кондицій на мінеральну сировину, апробовані ДКЗ або замовником геологорозвідувальних робіт.

  3. Запаси і ресурси корисних копалин, на базі яких проведено початкову геолого-економічну оцінку можливого промислового значення перспективної ділянки надр, а матеріали техніко-економічних міркувань про доцільність проведення подальших пошуково-розвідувальних робіт, параметри попередніх кондицій на мінеральну сировину схвалені замовником геологорозвідувальних робіт.

За ступенем геологічного вивчення запаси та ресурси корисних копалин поділяються на такі групи:

  1. Розвідані (доведені) запаси – обсяги корисних копалин, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для опрацювання проектів будівництва гірничодобувних об’єктів.

  2. Попередньо розвідані (ймовірні) запаси – обсяги корисних копалин, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для визначення промислового значення об’єкту.

  3. Перспективні ресурси – обсяги корисних копалин, кількісно оцінені за результатами геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення ділянок у межах продуктивних площ з відомими родовищами корисних копалин певного геолого-промислового типу.

  4. Прогнозні ресурси – обсяги корисних копалин, що враховують потенційну можливість формування родовищ певних геолого-промислових типів, що ґрунтується на позитивних стратиграфічних, літологічних, тектонічних, мінерагенічних, палеогеографічних та інших передумовах, встановлених у межах перспективних площ, де промислові родовища ще не відкриті.

Запаси і ресурси корисних копалин, що характеризуються певним рівнем промислового значення і ступенем техніко-економічного і геологічного вивчення, розподілені на класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного цифрового коду (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.

Запаси і ресурси корисних копалин [22]

Промислове значення

Ступінь техніко-економічного вивчення

Ступінь геологічного вивчення

Код класу

1. Балансові запаси

ГЕО – 1

Розвідані (доведені) запаси

111

ГЕО – 2

Розвідані (доведені) запаси

121

ГЕО – 2

Попередньо розвідані (ймовірні) запаси

122

2. Умовно балансові запаси

ГЕО – 1

Розвідані (доведені) запаси

211

ГЕО – 2

Розвідані (доведені) запаси

221

ГЕО – 2

Попередньо розвідані (ймовірні) запаси

222

3. Промислове значення

не визначено

ГЕО – 3

Попередньо розвідані (ймовірні) запаси

332

ГЕО – 3

Перспективні ресурси

333

ГЕО – 3

Прогнозні ресурси

334

Як бачимо, в затвердженій Класифікації відсутні категорії запасів, що виділялись раніше. Розвідані запаси відповідають запасам категорій А+В+С1 колишньої класифікації, але лише в загальному випадку. В залежності від складності геологічної будови родовища і цінності корисних копалин до розвіданих можуть відноситись запаси різних категорій розвіданості. Так, по родовищам коштовного каміння в пегматоїдах до розвіданих можуть відноситися запаси категорій С1+С2, а по родовищам нафти і газу – тільки запаси категорій А і В. Попередньо розвідані запаси відповідають вимогам категорії С2. Перспективні ресурси, за деякими винятками, відповідають категоріям С3 та Р2, а також категорії Р1 в тій частині, де вона виділяється за межами ідентифікованих родовищ. Прогнозні ресурси у загальному випадку відповідають категорії Р3.

За особливостями геологічної будови, витриманості рудних тіл і рівномірності розподілу компонентів виділяють чотири групи родовищ.

До першої групи належать родовища (ділянки) простої геологічної будови, в яких переважна частина запасів міститься в тілах корисних копалин з непорушеним або слабопорушеним заляганням, витриманими потужностями, будовою, якістю і рівномірним розподілом цінних компонентів.

До другої групи належать родовища (ділянки) складної геологічної будови із змінними показниками потужності і будови тіл корисних копалин або з порушеним заляганням, невитриманою якістю або нерівномірним розподілом головних корисних компонентів.

До третьої групи належать родовища (ділянки) дуже складної геологічної будови з різкими змінами потужності і будови тіл корисних копалин або з інтенсивно порушеним їх заляганням чи невитриманою якістю і дуже нерівномірним розподілом корисних компонентів.

До четвертої групи належать родовища (ділянки) металів і нерудної сировини вкрай складної будови з різкими змінами потужності і будови тіл корисних копалин, а також вкрай нерівномірним розподілом головних компонентів.

Треба відмітити, що визначення різних груп запасів та ресурсів в різних країнах може не співпадати (табл. 2.2).

Для порівняння з положеннями вітчизняної класифікації можна привести міжнародну класифікацію мінеральних ресурсів, яка створена спеціалістами ООН. В ній використані узагальнені положення класифікацій, які діють в розвинених крах світу, а також враховані принципи класифікації уранових ресурсів, прийняті МАГАТЕ.

Ця класифікація виділяє три категорії мінеральних ресурсів за різним ступенем їх вивченості та достовірності їх оцінки: R-1, R-2, R-3. До категорії R-1 включають ресурси з достатнім ступенем вивченості, який дозволяє організовувати видобуток руди, хоча в окремих випадках похибка може сягати 50%. Ця категорія відповідає розвіданим запасам корисних копалин в діючій вітчизняній класифікації або категоріям А+В+С1. Ресурси категорії R-2 підраховані на відомих родовищах, але є попередньо оціненими. Похибки можуть становити більше 50%. Ці ресурси можна порівняти з категорією С2. До категорії R-3 належать ресурси ще не виявлених родовищ відомих промислових типів, наявність яких ймовірна на даній території. Їх можна зіставити з категоріями прогнозних ресурсів Р2 та Р3.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]