46)Явище полемічної літератури в україні. Іван Вишенський.

На початку 17 ст. в Україні значного поширення набула полемічна література. Полемі́чна літерату́ра — підбірка текстів різних авторів, у яких обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об'єднання. Українська полемічна література була не тільки засобом захисту православ’я від католицько-шляхетської експансії, але широко охопла суспільну тематику і, виступаючи на захист трудящих верств, почала трактувати питання власне гуманізму.Один з найвидатніших полемістів України був Іван Вишенський. З 16 трактатів і писань, які дійшли до наших днів, опубліковано при житті автора один твір - «Послання до князя К. Острозького» (1598р.). Часто під теологічною оболонкою проголошував ідеї соціальної рівності. У своїх посланнях з Афону викривав православних єпископів-перебіжчиків, римо-католицьке та уніатське духовенство, польських та українських феодалів-кріпосників, виступав проти окатоличення та ополячення найбідніших верств міщанства і селянства України. Він вважав, що праця кріпаків є джерелом всього багатства панів, виступав проти визиску селян феодалами та духовенством, за знищення нерівності, несправедливості, гноблення, експлуатації і будь-якого «мирського» зла. Хотів в Україні бачити таке суспільство, де б людина почувала себе вільною, де б панувало братерство між людьми, і всі житимуть згідно з настановами й принципами «істинного» раннього християнства.

47)Острозька академія в розвитку освіти й духовного життя України.

Острозька слов'яно-греко-латинська школа (академія) — перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстаріша українська науково-освітня установа заснована у 1576 році князем К. Острозьким у м.Острозі. О.А. мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі. Саме з Острозькою академією пов'язується ренесанс України, збереження її нації, збереження православної віри. Унікальність та оригінальність цього вищого закладу освіти виявилися й у тому, що тут уперше поєдналися два типи культур: візантійська і західноєвропейська ренесансно-реформаційна. Діяла кирилична друкарня, де працював визначний східнослов'янський друкар Іван Федоров, який разом з іншими культурними діячами видав цілу низку навчальних, богослужбових книг та творів полемічної літератури. Серед них виділяється шедевр тогочасного друкарства – «Біблія» Острозька (1580 – 1581). Для потреб студентів і професорів Академії в Острозі при ОА була створена також бібліотека з латинських, грецьких і церковнослов'янських видань . Вражає географія книжкових зв'язків Академії та видавництва з такими країнами та містами: Аравія, Олександрія, Константинополь, Афон, Італія, Москва, Білорусія, Польща, Литва.

48)Козаччина як культурне явище: захист віри, і прав і культури українського народу.

Українське козацтво - це соціальне, політичне, державне, психологічне, педагогічне та культурно-історичне явище, що стало єдиним і могутнім форпостом, що пильно стояв на сторожі свободи, гідності і честі України як незалежної суверенної держави. Козацтво сформувалось як аристократія національного духу, високоморальна еліта нації. Патріотизм і хоробрість були могутнім стимулом до державотворчого, вільного і незалежного життя. Завдяки головним засадам - свободи, рівноправності, братства, православної віри, захисту слабких від сильних, боротьби з невірними, склад запорізького війська складав єдину і нероздільну спільність, згуртовану і грізну силу для ворогів. Козаки відзначалися набожністю, дбаючи про святість православної віри, створили і облаштували протягом свого історичного буття багато церков і каплиць. З ініціативи Петра Конашевича-Сагайдачного запорізькі козаки надавали матеріальну підтримку братському рухові. Разом зі своїм військом П.Сагайдачний вступає до Київського братства, що свідчить про велику участь Січі у суспільно-політичному і культурному житті України. З 1632 р. першим учбовим закладом східних слов'ян стає Києво-Могилянська колегія, а з 1658 р. Києво-Могилянська академія, першим опікуном якої був видатний культурно-освітній діяч України Петро Могила. Під впливом козацтва та православної церкви у кінці ХVІ ст. народжується українське борокко у стилі традицій народного мистецтва, що відбулося в архітектурі, живописі, музиці, літературі. В умовах боротьби з національними та релігійними утисками справжньою перлиною поетичної творчості стали невільницькі думи і пісні, у яких звучить туга за батьківщиною, мрії про волю, жадоба до боротьби з поневолювачами . Епоха козацтва створила багатогранну духовність, що стала гордістю і вершиною національної культури, а козацтво стало аристократією національного духу, високоморальною елітою своєї нації.