104. Система соціальних потреб студенства їх культурнотворче спрямування.

Протягом тривалого часу студентство було і залишається об'єктивним індикатором соціальних процесів. Студентство виконує особливу роль у системі суспільного поділу праці, яка полягає у підготовці до виконання функцій інтелігенції, не беручи участь постійно у виробництві матеріальних і духовних цінностей, студентство тим не менш частково бере участь в опосередкованому продуктивну і непродуктивну працю у формі навчання, роль якої в суспільстві зростає. Кожен студент, учень вищого навчального закладу, має свої чітко виражені соціальні потреби.

105.Держа́вна молоді́жна полі́тика — це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, мол рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України. Головними завданнями державної молодіжної політики є:вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків і дівчат до активної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій та національно-етнічних особливостей;залучення молоді до активної участі в економічному розвитку України;надання державою кожній молодій людині соц послуг по навчанню, вихованню, духовному і фізичному розвитку, професійній підготовці; координація зусиль усіх організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю.

106. Процес національної ідентифікації української молоді.

Національна ідентифікація - це образ самих себе, який складає основу національної ідентифікації представників певного етносу і є однією з найважливіших проекцій національного характеру, бо містить образ людини та людського існування, з яким учасники конкретного етносу ототожнюють себе. Національна ідея - комплекс цілеспрямованих уявлень, котрі відіграють роль інтенції, духовних рушійних сил, а також засад осмислення національної долі та її перспектив у житті конкретного етносу. Вона спрямовує історичне життя етносу, Культурна ідентичність, багато в чому визначає внутрішньогрупову згуртованість і солідарність, засновану на глибинних формах прихильності, яка не потребує раціонального пояснення. У цьому змісті компліментарність більш стала, ніж солідарність, що базується на прагненні досягти конкретної мети й у силу цього недовговічна. Звідси культурна ідентичність розглядається як прийняття усталених уявлень, стереотипів, готовність до певного напряму думок і визнання системи відносин і дій у різних контактних ситуаціях і середовищах; готовність до групових дій для реалізації національних інтересів.