- •1.Визначити поняття культура, нація, національна культура
- •2. Прослідкувати процес еволюції поняття культура
- •3. Розкрити суть теоретичних концепцій культурного прогресу
- •4. Охарактеризувати укр національну культуру як цілісну систему
- •5. Національна самосвідомість
- •7. Характеристика універсальних цінностей укр національної культури
- •8. Дати трактування поняттю "національне відродження"
- •9. Витоки укр культури
- •14.Визначити найхарактерніши риси трипільської культури.
- •13.Про походження етнонімів «Русь» «Рось» «Русини» «Україна».
- •16.Побут і звичаї давніх словян.
- •17.Міфологічна культура, її роль у розвитку давньо руської та сучасної української культури.
- •18.Світогляд як вихідна форма духовного освоєння світу.
- •28. Специфіка художньої культури Київської Русі
- •39.Складність церковного життя в Україні у 16 ст – перш пол.17 ст.
- •42. Пересопницьке Євангеліє.
- •43.Історико-культурні наслідки Берестейської церковної унії.
- •44.Поширення католицизму на укр..Землях.
- •45)Виникнення братств, спрямування їх діяльності на утвердження в ук гуманістичних ідеалів просвітництва.
- •46)Явище полемічної літератури в україні. Іван Вишенський.
- •47)Острозька академія в розвитку освіти й духовного життя України.
- •48)Козаччина як культурне явище: захист віри, і прав і культури українського народу.
- •49)Лицарська культура запорізького братства
- •50)Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби.
- •51)Феномен кобзарства
- •52)Образ козака мамая його символічно-узагальнюючий характер.
- •54. Козацько-гетьманська держава за часів Мазепи, Скоропадського
- •55. Діяльність митрополита Петра Могили
- •56. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії
- •57.Вертеп і вертепна драма в українській культурі
- •58. Феофан Прокопович
- •59. Г. Сковорода
- •60. Українське барокко
- •61. Козацькі літописи Самовидця, Граб*янки, Величка
- •62. Народні думи.
- •63.Розвиток барокової поезії,церковної музики
- •64.Музична культура періоду барокко
- •65.Бароко у живопису.Жовківська художня школа
- •66.Розвиток парсунного портрета і гравюри
- •68.Садово-паркове та декоративно- ужиткове мистецтво
- •69.Місце і значення «Історії Русів» в Українській культурі
- •70.Культурницько-просвітницька діяльність Харківського та Київського університетів
- •71.Кирило-Мефодіївське товариство та його роль у культурному розвитку України
- •78. Внесок м.І.Костомарова у дослідження та популяризацію укр.Культури.
- •79.Культурницько-просвітницька діяльність п.Куліша.
- •80. Роль м.С.Грушевського у національно-культурному розвитку України.
- •81.Національно-культурне відродження в Галичині. «Руська трійця».
- •82. Леся Українка в українській художній культурі.
- •83. «Українізація» 20-х років як соціокультурний феномен.
- •84. Розвиток національної освіти та науки.
- •85. Впливи європейського модернізму на розвиток української культури
- •86. Український театр 20-30 р. Хх ст. Театр «Березіль» Леся Курбаса.
- •87. Розвиток образотворчого мистецтва школи м. Бойчука.
- •88. О. Довженко та український кінематограф
- •89. Досягнення і втрати української культури 30-х років. Чорна доба «розстріляного відродження»
- •97.Трансформація української культури в процесі становлення інформаційної цивілізації.
- •100. Культурологічний підхід до осмислення світу молоді.
- •102. Студентська субкультура.
- •104. Система соціальних потреб студенства їх культурнотворче спрямування.
- •106. Процес національної ідентифікації української молоді.
- •107. Культура дозвілля української молоді
60. Українське барокко
Період, що був після ренесансу, названий бароко, довго сприймався яквідхилення від канонізованих норм естетики попередньої епохи, мав насобі тавро чогось химерного, негармонійного.
Дух епохи бароко на Україні стверджували великі національні зрушення,козацькі звитяги, повстання проти поневолювачів, боротьба протинаціонального та релігійного утиску.
Бароко мало синтетичний характер, охопивши всі сфери духовної культури -архітектуру, літературу, образотворче і прикладне мистецтво, музику,театр. Це був універсальний стиль, особливості якого закономірно іглибоко виявилися в багатьох ланках духовного життя суспільства
Українське бароко 17 ст. називають “козацьким”, тому що саме козацтвобуло носієм нового художнього смаку. Будучи насамперед величезноювійськовою і значною суспільно-політичною силою, воно виявилось також здатним утворити власне творче середовище й виступати на кону духовного життя народу ще й як творець самобутніх художніх цінностей.
Українське козацьке бароко розвивалось під впливом норм естетики, з одного боку – європейського бароко, з другого - народної. Разом з тим воно є ланкою в розвитку загальноєвропейської культури, становлячи одну з національних шкіл цього великого художнього стилю.
61. Козацькі літописи Самовидця, Граб*янки, Величка
До нашого часу дійшли козацькі літописи Самовидця, Грабянки і Величка. У них описується героїчна доба українського народу – Хмельниччина. Авторами-літописцями цих творів були козаки.
У «Літописі Самовидця» після короткого вступу про події до 1648 року докладно описано епоху 1648–1702 рр. Кінцева частина літопису – стислий огляд історії України за 1703–1784 рр.
У «Літописі Самовидця» описується Чорна рада під Ніжином 1663 р., докладно розповідається про два ворожі табори – Сомка та Брюховецького і про жорстоку розправу останнього над своїм суперником та його прихильниками. Пізніше ці події лягли в основу роману П. Куліша «Чорна рада».
«Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки» описує історію козацтва з часу його виникнення до 1709 р. У ньому наводяться тексти багатьох державних актів, гетьманських універсалів, грамот, договорів. Написано цей твір тодішньою українською літературною мовою з використанням віршів, панегіриків.
Автор чотиритомного «Літопису Самійла Величка» закінчив Києво-Могилянську академію, був людиною енциклопедичних знань, вільно володів шістьма мовами.
Історичні події, описані в цьому літописі, охоплюють події 1648–1700 рр. Як громадянин Величко гірко переживав злигодні України того часу і висловлював з цього приводу свої думки та почуття. До літописання він додавав народні історичні перекази, легенди, вірші, зокрема про Богдана Хмельницького, про кошового отамана Івана Сірка. Одна з головних тем «Літопису Самійла Величка» – гетьмансько-старшинські усобиці. Автор глибоко сумує також з приводу жахливих руїн міст і сіл – наслідку набігів татар та інших ворогів.
62. Народні думи.
Українські народні думи відомі в скарбниці світової культури як оригінальні, самобутні музично-поетичні твори високого ідейного звучання. їх виконують соло в супроводі бандури, кобзи, ліри. Звідси й назва мандрівних народних співаків - бандуристи, кобзарі, лірники. Вони виконують думи речитативним заспівом, дещо подібним до художньої декламації.
Думи - це поетичні сюжетні твори, в яких епічна оповідь переплітається з емоційно насиченими відступами, ліричними моїй вами. Композиція в думах стала, класична. Як правило, твір розпочинається заспівом, який ще називають «заплачкою». Далі йде сама оповідь, побудована найчастіше за принципом паралелізму. Завершується твір кінцівкою (славослів'ям), де проголошується хвала героям, подіям і слухачам.
Виник і сформувався жанр думи в ХV-ХVІ століттях, але своїм корінням сягає традицій епічної творчості періоду Київської Русі, героїчного епосу слов'янських народів. Історичною передумовою для появи дум було піднесення всенародної боротьби проти турецько-татарських, польсько-шляхетських загарбників. Мандруючи від села до села, кобзарі несли людям не тільки інформацію про різні події, а й ідеї єднання народу в боротьбі проти чужинців, ідеї волі й незалежності, закликали не коритись будь-якій тиранії й приниженню людини, прославляли патріотизм, відстоювали права кожної людини і всього народу на вільне життя, звеличували шанування батьків, роду, вітчизни. З самого їх зародження в думах утверджуються гуманістичні ідеали, високі моральні принципи українського народу.