- •1.Визначити поняття культура, нація, національна культура
- •2. Прослідкувати процес еволюції поняття культура
- •3. Розкрити суть теоретичних концепцій культурного прогресу
- •4. Охарактеризувати укр національну культуру як цілісну систему
- •5. Національна самосвідомість
- •7. Характеристика універсальних цінностей укр національної культури
- •8. Дати трактування поняттю "національне відродження"
- •9. Витоки укр культури
- •14.Визначити найхарактерніши риси трипільської культури.
- •13.Про походження етнонімів «Русь» «Рось» «Русини» «Україна».
- •16.Побут і звичаї давніх словян.
- •17.Міфологічна культура, її роль у розвитку давньо руської та сучасної української культури.
- •18.Світогляд як вихідна форма духовного освоєння світу.
- •28. Специфіка художньої культури Київської Русі
- •39.Складність церковного життя в Україні у 16 ст – перш пол.17 ст.
- •42. Пересопницьке Євангеліє.
- •43.Історико-культурні наслідки Берестейської церковної унії.
- •44.Поширення католицизму на укр..Землях.
- •45)Виникнення братств, спрямування їх діяльності на утвердження в ук гуманістичних ідеалів просвітництва.
- •46)Явище полемічної літератури в україні. Іван Вишенський.
- •47)Острозька академія в розвитку освіти й духовного життя України.
- •48)Козаччина як культурне явище: захист віри, і прав і культури українського народу.
- •49)Лицарська культура запорізького братства
- •50)Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби.
- •51)Феномен кобзарства
- •52)Образ козака мамая його символічно-узагальнюючий характер.
- •54. Козацько-гетьманська держава за часів Мазепи, Скоропадського
- •55. Діяльність митрополита Петра Могили
- •56. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії
- •57.Вертеп і вертепна драма в українській культурі
- •58. Феофан Прокопович
- •59. Г. Сковорода
- •60. Українське барокко
- •61. Козацькі літописи Самовидця, Граб*янки, Величка
- •62. Народні думи.
- •63.Розвиток барокової поезії,церковної музики
- •64.Музична культура періоду барокко
- •65.Бароко у живопису.Жовківська художня школа
- •66.Розвиток парсунного портрета і гравюри
- •68.Садово-паркове та декоративно- ужиткове мистецтво
- •69.Місце і значення «Історії Русів» в Українській культурі
- •70.Культурницько-просвітницька діяльність Харківського та Київського університетів
- •71.Кирило-Мефодіївське товариство та його роль у культурному розвитку України
- •78. Внесок м.І.Костомарова у дослідження та популяризацію укр.Культури.
- •79.Культурницько-просвітницька діяльність п.Куліша.
- •80. Роль м.С.Грушевського у національно-культурному розвитку України.
- •81.Національно-культурне відродження в Галичині. «Руська трійця».
- •82. Леся Українка в українській художній культурі.
- •83. «Українізація» 20-х років як соціокультурний феномен.
- •84. Розвиток національної освіти та науки.
- •85. Впливи європейського модернізму на розвиток української культури
- •86. Український театр 20-30 р. Хх ст. Театр «Березіль» Леся Курбаса.
- •87. Розвиток образотворчого мистецтва школи м. Бойчука.
- •88. О. Довженко та український кінематограф
- •89. Досягнення і втрати української культури 30-х років. Чорна доба «розстріляного відродження»
- •97.Трансформація української культури в процесі становлення інформаційної цивілізації.
- •100. Культурологічний підхід до осмислення світу молоді.
- •102. Студентська субкультура.
- •104. Система соціальних потреб студенства їх культурнотворче спрямування.
- •106. Процес національної ідентифікації української молоді.
- •107. Культура дозвілля української молоді
68.Садово-паркове та декоративно- ужиткове мистецтво
Садово-паркове мистецтво – це мистецтво створення садів, парків і інших територій, що озеленюються. Включає планування і розбивку садів і парків, підбор рослин для різного клімату і ґрунтів, розміщення й угруповання рослин у сполученні з архітектурою, дорогами, водоймами, скульптурами та інше.
Основні типи парків:
- терасові, регулярні "французькі”,пейзажні "англійські”, мініатюрні сади. Заповідними територіями стали такі загальновідомі пам’ятки садово-паркового мистецтва, як "Софіївка” в місті Умані, "Качанівка” і "Тростянець” в Чернігівський області, "Веселі Боковеньки” в Кіровоградський області, "Олександрія” в місті Біла Церква, відомі парки Південного узбережжя Криму.Декоративно-ужитковим мистецтвом називають вид художньої діяльності, продукти яких є водночас і естетичними, і практичними у своєму використанні. Декоративне у перекладі – прикрашати. Слово ужиткове говорить, що речі мають практичне використання, а не лише слугують елементами естетичного задоволення.Декоративно-ужиткове мистецтво поділяють на види за певним призначенням предмета − меблі, взуття, столові прибори, за технікою виготовлення – вишивання, малярство, в’язання, за матеріалом – деревина, текстиль, камінь, скло, пластмаси, метали та їх сплави.Основними художніми осередками є Опішня, Решетилівка, Петриківка, Бубнівка,Косів. Художнє оздоблення побутових предметів сприяло виникненню українського декоративного розпису. Наші прадіди полюбляли прикрашати хатні стіни та господарські приміщення, інтер’єр з деревини, меблі, посуд. Хатній настінний розпис – найдавніший та найпоширеніший вид малярства, який характеризується великою різноманітністю орнаментальних мотивів у всіх зонах та областях.
69.Місце і значення «Історії Русів» в Українській культурі
""Історія Русів" – не так пам’ятка науки історії, як літератури. Це своєрідний історіософський полемічний трактат чи й памфлет, тому характер памфлету чинить твір передусім літературною пам’яткою"Для автора "Історії Русів" важливими були не так факти, як духовний зміст епохи, характер і "душа народу", тому ця пам’ятка насичена народними легендами, переказами, історичними думами і піснями.Вплив "Історії Русів" помітний на історичних поемах С. Руданського, трагедії Й. Барвінського "Павло Полуботок". С. Єфремов, оцінюючи загальне значення твору для української культури, зазначив: "История Русов" була немов пророкуванням про близьке національне відродження України і оправдання її нового письменства, з якого те відродження почалося» Отже, "Історія Русів" відіграла епохальну роль у відродженні України, становленні національної свідомості та ідентичності українського народу. Ця пам’ятка належить до творів, "доля яких – в особливій суспільній заангажованості, які значною мірою впливали на сучасників та нащадків і по своєму акумулювали національну енергію, щоб вона, ніби струм, потекла потім по артеріях народного тіла, витворюючи новий рівень самосвідомості та гальмуючи творення ферментів національного розпаду"Насамперед, "Історія Русів" постала як "вислід політичних поглядів певної суспільної групи" – українського шляхетства – у період постгетьманщини.