- •1.Історія України як наука: предмет, методологія, джерела. Історична хронологія.
- •2.Основоположні принципи історичного пізнання. Етнополітичний контекст історії України.
- •3.Археологічна періодизація. Еволюція людини і людського суспільства. Перші люди на території України
- •5. Доба воєнної демократії на території України: кімерійці, скіфи, сармати, готи, гуни та ін.
- •6.Античні міста-держави Північного Причорномор’я: історія виникнення, політичний устрій, господарство, культура, зовнішні контакти
- •7.Слов’яни: теорії походження, територія розселення, заняття, світогляд.
- •8.Східнослов’янські союзи племен: розселення та процес об’єднання навколо Києва. Теорії походження Київської Русі. Історіографія проблеми.
- •9. Київська Русь до прийняття християнства: економіка, соціально-політичний устрій, зовнішня політика
- •10.Розквіт Київської Русі за правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
- •11.Занепад Київської Русі. Роздробленість. Боротьба з кочівниками. Монгольська навала.
- •12.Галицько-Волинське князівство: територія, політичний устрій, соціально-економічний розвиток, зовнішня політика.
- •13.Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релігійного життя в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •14.Польсько-литовські унії xіv-XVI ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •15.Українські землі під владою Угорщини, Молдавії, Московщини, Кримського ханства і Османської імперії.
- •16.Церковні відносини в Україні в контексті Реформації таКонтрреформації. Діяльність братств та єзуїтського ордену на території України.
- •17Берестейська церковна унія. Релігійна полеміка. Реформи п. Могили.
- •18Особливості та етапи формування українського козацтва як стану. Запорізька Січ. Реєстрове і нереєстрове козацтво.
- •19.Боротьба козацтва з турецько-татарською експансією. П. Конашевич-Сагайдачний.
- •20.Козацько-селянські повстання наприкінці XVI – в першій половині XVII ст.
- •21.Причини, характер, рушійні сили Національно-визвольної війни проти Речі Посполитої середини XVII ст. Бойові дії 1648–1649 pp.
- •22.Козацько-гетьманська держава середини XVII ст.: соціальна структура, політичний устрій, економіка, адміністративно-територіальний поділ.
- •23.Національно-визвольна війна проти Речі Посполитої в 1650–1657 pp.
- •24.Переяславсько-Московський договір 1654 p.: умови, політико-правове значення, наслідки для українського народу. Оцінка в історіографії.
- •25.Гетьманування і. Виговського. Гадяцький договір та його наслідки для України.
- •26Період Руїни: причини, суть, наслідки.
- •27.Боротьба за незалежність України в умовах Північної війни.
- •28.“Конституція” і “Вивід прав України” п. Орлика.
- •30.Ліквідація Запорізької Січі і подальша доля козацтва. П. Калнишевський.
- •29.Інкорпорація Росією Української держави. Гетьмани-реформатори: п. Полуботок, д. Апостол, к. Розумовський.
- •31.Гайдамаччина. Опришківський рух.
- •32.Геополітичні зміни у Східній Європі наприкінці xviіі ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •33.Українське національне відродження (кінець XVIII – середина хіх ст.): причини, суть, етапи.
- •34. Автономістський рух. Роль “малоросійського дворянства” в обороні національних і станових інтересів
- •35. Українське національне відродження (кінець XVIII – хіх ст.) на західноукраїнських землях
- •36. Кирило-Мефодіївське товариство: ідеологія та програмні засади. Феномен т. Шевченко.
- •37. Реформи в Австрійській та Російській імперіях на українських землях.
- •38. Розвиток індустрії на українських землях в хіх ст., її структурна та територіальна диспропорційність. Формування індустріального способу життя.
- •39. Український національний рух середини XIX – початку хх ст. Та його політизація.
- •40. Перші політичні організації і партії на Західній Україні та на Наддніпрянщині.
- •41.Політична та соціально-економічна ситуація в Україні напередодні та в роки революції 1905–1907 рр. Столипінська аграрна реформа в Україні та її наслідки.
- •42. Україна та українці в Першій світовій війні. Українські січові стрільці.
- •43. Створення Центральної Ради. І-іv Універсали. Зовнішня політика Центральної Ради.
- •44. Українська держава п. Скоропадського
- •45. Директорія: внутрішня та зовнішня політика.
- •46. Західно-Українська Народна Республіка.
- •47. Селянський повстанський рух в Україні в 1917–1921 рр. Отаманщина. Денікінський режим.
- •48.Радянська влада в Україні, її соціально-економічна та національна політика (1917–1921 рр.).
- •49. Радянсько-польська війна. Новий поділ українських земель в 1920-х рр.
- •50. Створення срср. Входження усрр до срср: проблеми політичної правосуб’єктності.
- •52.Українське національно-культурне відродження 1920-х рр. Українізація.
- •53. Більшовицька модернізація України: індустріалізація та колективізація.
- •54. Геноцид 1932–1933 рр. Масові репресії в срср.
- •Українські землі в міжвоєнний період під владою Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •Націоналізм як суспільно-політичне явище української історії. Теорія і практика інтегрального націоналізму.
- •Українське питання напередодні Другої світової війни. Карпатська Україна.
- •Початок Другої світової війни. Оформлення нового політико-правового статусу Західної України.
- •Напад Німеччини на срср. Оборонні бої в Україні. Окупаційний режим.
- •Боротьба проти фашистських загарбників. Визволення України і завершення об’єднання її земель.
- •Відбудова народного господарства після Другої світової війни.
- •Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція “Вісла”. Діяльність упа.
- •Україна в системі міжнародних відносин повоєнного періоду.
- •Ідеологічний наступ сталінізму на культурно-національну сферу суспільного життя України в повоєнний період.
- •Спроби десталінізації суспільного життя в Україні в умовах хрущовської “відлиги”.
- •Соціально-економічна політика і практика доби постсталінізму.
- •Шестидесятництво. Дисидентський рух.
- •Наростання кризових явищ у суспільно-економічному розвитку урср в 1970-х – 1980-х рр.
- •Україна в умовах демократизації радянського суспільства (1985–1991 рр.).
- •Розпад срср. Проголошення незалежності України. Створення снд.
- •Суспільно-політичні рухи та формування багатопартійності в Україні в умовах становлення незалежності.
- •Основні напрямки зовнішньої політики незалежної України.
- •Економічне реформування України після проголошення незалежності.
- •Конституція України та її історичне значення.
- •Вибори Президента України в 2004 р. Помаранчева революція.
- •Вибори Президента 2010 р.
- •Революція гідності. Російська агресія проти України. Анексія Криму.
- •Культурні здобутки України (1991–2012 рр.).
- •80.Сучасне становище незалежної України: внутрішня та зовнішня політика.
- •Еміграція українців.
30.Ліквідація Запорізької Січі і подальша доля козацтва. П. Калнишевський.
Поступово дозріло рішення Запорізьку Січ ліквідувати, що і було приведено у виконання.
5 червня 1774 р. російські війська, повертаючи після переможної війни з Туреччиною оточили Січ. Після недовгої наради запорожці скорилися, здали зброю і січову скарбницю, а зміцнену Січі минулого, через непотрібність було зруйновано.
Так закінчила своє, більш ніж 200-літнє існування Запорізька Січ, що зіграла, у свій час, величезну роль у боротьбі України-Русі з польською і татарсько-турецькою агресією.
Частина запорожців утворила два “пикинерських” полки, що ввійшли до складу російської армії, частина розселилася і зайнялася мирною працею, а частина (яким було не по душі ні перше, ні друге заняття) пробралася на турецьку територію і заснувала, біля Очакова, нову Січ.
Довідавшись про це, Російський уряд, виселив на північ і заточив в монастирі колишніх вождів запорожців: кошового Кальнишевського, суддю Головатого і писаря Глобу, тому що не був в них упевнений і побоювався, що й інші запорожці підуть за зниклими в Туреччину. Кальнишевський довго знаходився в Соловецькому монастирі і вмер там у 1803 р., 112 років від роду. У посиланні, у північних монастирях, закінчили свої дні і Глоба і Головатий. Важко припустити, щоб особисто дуже багаті люди: Кальнишевський, Головатий і Глоба, могли зважитися на відхід у Туреччину, причому б вони утрачали усе своє майно.
Від Туреччини ж Росія зажадала повернути запорожців, але ні турки, ні запорожці на це не погоджувалися. Тоді Туреччина, не бажаючи мати цей неспокійний елемент поблизу російської границі, уступаючи бажанням Росії, наказала їм перебратися на устя Дунаю, визнала їхній офіційно своїми підданими (1778 р.) і дозволила заснувати Січ і жити і промишляти вільно, а за це служити султанові “піше і конно”. Розпорядженням султана запорожці не були задоволені і серед них почалося шумування. Одна частина рушила в Росію і вступила в знову сформоване в 1783 р. “Чорноморське козаче військо”. Згодом це військо було переселено на устя Кубані і поклало початок Кубанському козачому війську, що існувало до революції 1917 р. Друга частина, одержавши дозвіл Австрійського Імператора, переселилася в Австро-Угорщину. Ця група затрималася в Австрії не довго і незабаром розсипалася і розбрелася.
“Задунайська Січ” проіснувала до 1828 р. Жилося, козакам там, за словами Грушевського, добре, тільки “мучила совість запорожців, що приходиться допомагати бусурманам воювати проти християн”. Тому “Січ Задунайська” поступово танула, завдяки відходові великих або менших “ватаг” у Росію де них приймали, як своїх. З огляду на ці настрої запорожців, тодішній Кошовий, Осип Гладкий, коли в 1828 р. почалася війна з Туреччиною, вирішив повернутися з військами на Родіну. У відповідь турки знищили Задунайську Січ, скасувавши військо і жорстоко розправилися з не пішли з Гладким козаками.Цією розправою історія Запорізької Січі і її залишків закінчується.
Як видно з усього сказаного, ліквідація Січі була історичною необхідністю і логічним висновком зі сформованої політичної обстановки. Зовсім природно, що зі зникненням тих небезпек повинна була зникнути і сама Січ.