55. Спроби десталінізації суспільного життя в Україні в умовах хрущовської “відлиги”.

Десталінізація – процес ліквідації наслідків сталінізації, що почався після смерті Й.Сталіна.

Процес десталінізації розпочав Хрущов. Вона проявилась в:- реабілітації партійних діячів;- скасув військових трибуналів та особливих нарад з правом карати без розгляду;- ліквідації таборів;

- скороч к-сті внутрішніх військ.

Виділяють 3 хвилі десталінізації. Апогеєм десталініз став 20-й з’їзд КПРС (лютий 1956р.) на якому засуджувався «культ особи». Вперше партію було піддано критиці.

Початок десталінізації: * Створення комісій з перегляду справ засуджених у 1934-1953 рр. * Початок реабілітації безвинно засуджених. * Скасування надзвичайних постанов, спрямованих на боротьбу з «ворогами народу». * Чистка органів держбезпеки і значне скорочення їх кількості. * Припинення ідеологічних кампаній проти інтелігенції, націоналізму тощо. * Зростання ролі українського чинника в різних сферах суспільного життя. * Розширення прав республік.

Процеси лібералізації суспільства 1953-1964 р. отримали назву «відлига».

Входження Криму до складу УРСР

19 лютого 1954 р. — указ Президії Верховної Ради СРСР на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

Розвиток економіки України у 1951-1955 pp.

Особливого розвитку набули паливно-енергетична, металургійна, машинобудівна галузі. Було побудовано Каховську ГЕС. Зросли обсяги видобутку вугілля, нафти, газу.

Розвитку с/г керівництво країни приділило досі не бачену в СРСР увагу. 1950 р. — укрупнення колгоспів і перетворення частини їх на радгоспи.

* збільшення капіталовкладень у сільське господарство;

* забезпечення кадрами МТС;

* списання заборгованості колгоспів;

* збільшення заготівельно-закупівельних цін на с/г продукцію;

* заохочення особистого підсобного господарства;

* лютий—березень 1954 р. — початок освоєння цілинних земель (з України до Казахстану та Сибіру була направлена значна кількість людських і матеріальних ресурсів).

У результаті сільське господарство стало рентабельним, його валова продукція зросла на 35,3 % у порівнянні з попередньою п’ятирічкою.

Поглиблення процесу десталінізації

1. Прискорення політичної реабілітації;

2. Курс XXII з’їзду КПРС на поглиблення десталінізації:

* звинувачення у масових репресіях не тільки Сталіна, але й людей із його найближчого оточення (зокрема В. Молотова, Л. Кагановича, Г. Маленкова та ін.);

* рішення про винесення тіла Сталіна з мавзолею на Красній площі, зруйнування численних пам’ятників, перейменування всіх міст, колгоспів тощо;

* лібералізація партійного життя.

3. Розширення повноважень республіканських рад.

4. Уведення в практику всенародного обговорення проектів законів та інших важливих питань.

5. Розширення прав профспілок.

55. Соціально-економічна політика і практика доби постсталінізму.

Десталінізація – процес ліквідації наслідків сталінізації, що почався після смерті Й.Сталіна.

Процес десталінізації розпочав Хрущов. Вона проявилась в:

- реабілітації партійних діячів;

- скасув військових трибуналів та особливих нарад з правом карати без розгляду;

- ліквідації таборів;

- скороч к-сті внутрішніх військ.

Виділяють 3 хвилі десталінізації. Апогеєм десталініз став 20-й з’їзд КПРС (лютий 1956р.) на якому засуджувався «культ особи». Вперше партію було піддано критиці.

Десталінізм – позначився на всіх сферах суспільства.

В економіці – спроби здійснити реформу провівши певну децентралізацію і збільшення повноважних прав союзних республік. Мета: наблизити управління до процесу виробництва (1957 р., за реф..ліквід 10 союзних і 15 союзно-респуб. Міністерств) зі створенням раднаргоспів.

Раднаргоспи створ.в адмін. Р-нах і перебрали ф-ції галузевих міністерств.

В УРСР 11 раднаргоспів; підпорядк.97% підприємств.

Позитивні наслідки були серед простого населення; чиновники були проти і виступило проти Хрущова.

1962 р. – відулось укрупнення раднаргоспів або вивед.в союзне управління 11à7

Утвор.вища рада нар.господ., яка перебрала ф-ції раднаркомів.

1965 р. – віднов.міністерства і ліквід. Раднаргоспи.

1964 р. – відставка Хрущова.

В промисловості з’являється нова трубопровідна галузь (газ, нафта)

1962 р. – нафтогон «Дружба»

1961 р. – перший політ в космос.

Енергетика ГЕС, ЕОМ кібернетика.

Особливості реформи в аграрній сфері.

1. Змінено ставлення до колгоспників: паспорти, зарплата, пенсії, принцип мат.зацікавленностіèзакупівельні ціни на прод.

2. Знижено податки для особист.колгоспів.

3. Розшир.самост.колгоспів і радгоспів.

4. Реформув.і ліквід. в 1958 р. ТС і утвор.РТС.

5. Підвищ.фаху, нові технології.

Але шлях розвитку екстенсивний, освоєння цілиних і залежних земель Казахстану.

Часто колгоспи перетвор.на радгоспи, тобто перевод.їх в державну власність.

В соціальній сфері.

Зростання зарплати, збільшення зацікавленості робітників.

1961 – грошова реформа 10:1

Зростали ціни на м'ясо і масло.

Найбільшим здобутком є жилове виробництво «хрущовки»

В освіті.

1956 р. – скасовано плату за навчання встарших класах. Збільшення фінансув.галузі, але у той же час розпоч.проц.русифікації освіти.

1958 – закон, згідно якого батьки виріш.якою мовою навчают.До того ж російська мова була обов’язковою. Противиступили укр..письменники Рильський, Бажан (газета «Правда»).

Ів.Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація» узагал. ідеї укр. опозиційного руху, у своїй праці (1965).

В партійному житті.

Хрущов виступив за ратацію (зміну) партійних кадрів на рівні секретаря парторганізації і вище.

Все це викликало невдовол.партійно-чиновничо-бюрократ.верхівки і 14 жовтня 1964 р. Хрущова звільнили з посади секретаря КП РС обравши Брежнєва. Його звинуватили у волюнтаризмі – нехтування науковими досягненнями і реаліями життя.