7.Підсумок.

— Я називатиму.слова й кидатиму вам сніжку. Якщо

в цьому слові ви почуєте звук [с] — ловите сніжку, якщо

ні — відштовхуєте.

(Слова: снігур, сало, ніс, сонце, білка, вовк, сосна, диван,

сміх, індик, ананас.)

— Про яку пору року ми розповідали на занятті? (Про зиму.)

— Назвіть по одній ознаці цієї пори року, починаючи зі

слова «зима». (Зима холодна, зима морозна і т. ін.)

Грудень 2 тиждень

Тема. Властивості предметів. Вимова звука [л].

Мета: учити розуміти запитання, правильно будувати речення;

розвивати мовний апарат, органи дихання; учити знахо-

дити звук [л] у словах, відпрацьовувати його правильну

вимову; збагачувати лексику іменниками, прикметника-

ми, дієсловами; учити називати характерні властивості

снігу, льоду, води, знаходити спільні та відмінні ознаки;

учити вживати префіксовані дієслова (налити, відлити,

полити тощо).

Матеріали: демонстраційний: м’яч, тарілка з талим снігом, льодом;

дві склянки з водою;

роздавальний: соломинки, пляшки з водою.

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Мовленнєва вправа.

Вихователь пропонує дітям виконати вправу для язика.

Вправа виконується 2—3 рази протягом 15 секунд.

Наш слухняний язичок —

Найгостріша з голочок.

Став напруженим, вузьким.

Потримай його таким.

— Сьогодні ми будемо промовляти новий звук — [л].

Щоб сказати його правильно і красиво, необхідно легень-

ко впертися кінчиком язика у верхні зуби й посміхнутися.

Спробуйте.

— Послухайте чистомовку.

Лалала — ми побачили вола.

Лололо — сіло лисеня в сідло.

Лилили — дні осінні вже пройшли.

Лелеле — в нас теляточко мале.

Лулулу — рибку я зловив малу.

Після цього вихователь пропонує дітям стати в ряд.

Кидаючи м’яч дитині, вихователь промовляє один рядок чис-

томовки. Упіймавши м’яч, дитина піднімає його догори, разом

з іншими дітьми повторює рядок. Потім повертає м’яч вихо-

вателеві, він читає наступний рядок, кидаючи м’яч іншому

малюку.

3. В права «Сніг, лід, вода».

Перед цією вправою обов’язково має пройти поперед-

ня робота: спостереження за станом снігу, льоду на вулиці,

у приміщенні.

Вихователь читає загадку.

Я падаю на ваші хати,

Я білий, білий, волохатий.

Я прилипаю вам до ніг

І називаюсь просто … (сніг).

— Як ви здогадались, що це сніг?

— Який сніг у загадці? (Білий, волохатий.)

— А яким ще може бути сніг? (Холодним, мокрим, колючим.)

— Як сніг опиняється на землі? (Падає.)

— А ще як можна сказати? (Кружляє, летить, опуска-

ється.)

— Що буде зі снігом, коли він розтане? (Він перетворить-

ся на воду.)

— А тепер послухайте ще одну загадку.

Я вода і на воді плаваю.

(Лід.)

— Чому лід — це вода? (Якщо воду заморозити, вона пе-

ретвориться на лід.)

— Який лід? (Прозорий, холодний, тонкий.)

— Де з’являється лід? (На воді.)

— Чи схожі лід та сніг зовні? (Ні.)

— А що в них є спільного? (Вони бувають узимку. Коли

лід і сніг розтають, утворюється вода.)

— Подивіться на воду, яка утворилася зі снігу та льоду.

Яка вона? (Холодна, брудна, мутна.)

— Чи можна пити таку воду? (Ні.)

— Але вона дуже корисна для кімнатних рослин. Тому,

коли вона зігріється, ми поллємо нею наші квіти.

— Яку воду п’є людина? (Чисту, прозору, смачну.)

— А кому ще потрібна вода? (Рослинам, тваринам.)