3. В права «Весняні зміни».

Вихователь виставляє на дошці ілюстрацію із зображенням

весни і загадує дітям загадку.

Була біла, снігова,

Прийшла зелена, трав’яна.

(Зима і весна.)

Якщо дітям важко відгадати, вихователь пояснює, ставить

запитання.

— Це загадка про пори року.

— Яка пора року асоціюється у вас із білим кольором та

снігом?

— Яка пора року змінює зиму?

— Чому весну називають зеленою і трав’яною?

Після цього дітям пропонується послухати казку про те, як

зайчик білочку не впізнав:

Потоваришували колись білочка та зайчик. А невдовзі на-

стала зима. Випав сніг. Білка зробила собі хатку в дуплі високо

на дереві. А зайчик улаштувався під кущем. Дивиться білочка

на свого друга і не впізнає: був сірий — став білий. «Мабуть,

це хтось інший»,— подумала білочка. А заєць теж не впізнав

білочку: та була руденька, а ця — в сіренькій шубі.

І тільки тоді друзі впізнали одне одного, коли весна при-

йшла. Заєць знову став сірим, а білочка — рудою.

— Чи сподобалася вам казка?

— Чому білочка не впізнала зайчика і навпаки?

— А коли білочка змогла впізнати зайчика? Поясніть, чому?

— Розкажіть, які ще зміни відбуваються у природі, коли

приходить зима.

Вихователь звертає увагу дітей на ілюстрацію. Якщо ді-

тям важко відповісти, ставить запитання або починає речення,

а діти продовжують.

Узимку сонце світить і не гріє, а навесні…

Узимку дерева стоять голі, а навесні…

Узимку на землі лежить сніг, а навесні… тощо.

4. Фізкультхвилинка.

Раз — промінчик,

Два — промінчик,

Три — у небі ясний вінчик,

А чотири — ясне сонце.

П’ять — освітлене віконце,

Шість — он пташка прилетіла,

«Ців, ців, ців!» — загомоніла.

Сім — то квіти розквітають.

Вісім — дощик накрапає.

Дев’ять — вітер повіває.

Десять — зайчики стрибають,

На пеньочки всі сідають.

(Діти імітують руками рухи вітру, стрибають.)

5. Г ра «Весняний струмок».

— Чи бажаєте ви погратися на квітучому лузі?

— Щоб туди потрапити, необхідно подолати перешкоду —

струмочок. Подивіться, як широко він розлився.

Діти одне за одним підходять до тканини блакитного ко-

льору — уявного струмочка — і називають ознаку до запро-

понованого вихователем слова, наприклад: весна — тепла, за-

єць — сірий, струмок — блакитний. (Слова: квітка, листочок,

сонце, хмара, краплинка, білка, ведмідь тощо.)

6. Г ра «Квіткова галявина».

На килимі лежать паперові квіти різного кольору.

Вихователь звертається до дітей.

— Ось ми і на галявині. Погляньте, які чудові квіти тут

ростуть.

— Зібрати їх ми зможемо тільки тоді, коли виконаємо на-

ступне завдання.

Дітям пропонується стати у коло. Вихователь називає імен-

ник і кидає м’яч. Дитина узгоджує іменник зі словом «перший»

і повертає м’яч вихователю.

(Квітка — перша квітка, листочок — перший листочок,

шпак — перший шпак, квіти — перші квіти, ластівка — пер-

ша ластівка і т. ін.)

Після цього дітям пропонується взяти по одній квітці та

покласти на стіл зі словами: «У мене червона… (синя і т. ін.)

квітка».

7. Підсумок заняття.

— Про яку пору року ми сьогодні розмовляли?

— Що відмінного між зимою та весною? Чим вам подо-

бається весна?

— Які ознаки весни ви можете назвати?

Березень 1 тиждень

Тема. Утворення відносних прикметників. Дикі тварини та

їхні дитинчата.

Мета: розвивати фонематичний слух, учити виділяти зада-

ний звук; учити складати описові розповіді за зразком

і запитаннями; вправляти у правильному вживанні

іменників у різних відмінках, учити утворювати

іменники — назви дитинчат тварин, відносні прикмет-

ники (вовчий, заячий…); виховувати бажання помічати

нові слова.

Матеріали: демонстраційний: іграшкабілченя, картки із зображен-

нями диких тварин — вовченяти, зайченяти, вовка,

лисиці;

роздавальний: предметні картки із зображеннями диких

тварин, паперові хвости різних тварин.

Хід заняття