7. Пальчикова гра.

Вихователь пропонує дітям за допомогою пальців зобразити

равлика. Для цього пальці правої руки стискаються в кулак,

а вказівний та середній пальці виставляються вперед (голова та

ріжки). Ліва рука перехоплює зап’ястя правої (раковина рав-

лика). Дітям пропонується провести «равлика» по столу, у цей

час читається вірш.

Равлик, равлик,

вистав ріг —

дамо сиру

на пиріг!

Виставляє равлик роги —

геть з дороги!

В. Лучук

Вірш вивчається поза заняттям.

8. Підсумок заняття.

— Хто приходив до нас у гості на занятті?

— Яке завдання сподобалося вам найбільше?

Травень 3 тиждень

Тема. Утворення прикметників. Літо.

Мета: учити складати речення за темою, розвивати творчі здіб-

ності, вправляти у вживанні прикметників на позна-

чення кольору, утворених за допомогою суфіксів еньк,

ата; активізувати образний словник дітей словами да-

ної тематики, виховувати допитливість, увагу.

Матеріали: демонстраційний: малюнки із зображеннями білочки,

хом’ячка, кашкета, м’яч;

роздавальний: предметні картки із зображеннями явищ

природи, рослин, тварин.

Хід заняття

1. Психогімнастика.

2. Р обота над віршем т. Коломійця і б. Чепурка «Дощик».

— Весело чи сумно вам, діти, коли іде дощик? Чому,

поясніть.

— Який дощик буває влітку? (Відповіді дітей.)

— Дощик влітку молодий, любить гратися. Я прочитаю вам

вірш, а ви скажіть, що робить дощик.

Крапа дощикнакрапайчик,

Барабанить в барабанчик,

Бубонить у бубонець,

Щоб усі йшли у танець.

— Накрапайчик — це який дощик, слабкий чи сильний?

— Як можна назвати дощик, якщо він барабанить?

А бубонить?

— А про який дощик ідеться далі: про сумний чи веселий?

Скаче дощик на долині —

зупинився на стежині…

Із сонечком дощик подружився —

у веселку перелився.

Літній дощик молоденький —

веселочка веселенька.

Ходять поряд по діброві —

мостять мости чорноброві.

— Про який дощик ідеться у цьому вірші?

— Що буває, коли дощик товаришує з сонечком?

— Хто з вас бачив веселку?

— Ви зрозуміли, чому у вірші кажуть: «…мостять мости

чорноброві»?

— У кого з вас є брови? Веселка має форму дуги так само,

як брови. Тому її так назвали: мости чорноброві.

— А які кольори є у веселки насправді?

3. В права «Веселка».

Вихователь пропонує дітям послухати історію про те, що

трапилося в казковому лісі.

«От і настало яскраве, барвисте літо, на яке так чекали всі

звірі, особливо білочка Тося та хом’ячок Тоша. Щодня вони бі-

гали по зеленій травиці серед різнокольорових запашних квітів

і раділи ласкавому, теплому сонечку.

Проте іноді сонечко ховалося за хмарку, і тоді ліс кропив

літній веселий дощик. Найцікавіше було потім: після дощу

через річку простягалась різнобарвна веселка. Вона теж була

казкова. Іноді веселка фарбувала все навколо в різні кольори.

Хочеш дізнатися, як це відбувалося?»

Вихователь вивішує на дошку малюнок кашкетика синього

кольору із зеленою плямою.

— Ось один промінець упав на кашкетик хом’ячка Тоші.

І оскільки промінець був один, тільки в цьому місці кашкетик

став зеленуватим.

Білочка Тося так зраділа, що ласкаво вимовила:

— Твій кашкетик став… (зелененьким, зеленесеньким).

Після цього вихователь ставить запитання до дітей.

— Чому кашкетик став зеленуватим? (Тому що на нього

впав один промінець.)

— А якщо багато промінців зеленого кольору, як їх назва-

ти? (Зелені промінці.)

— Якщо один — ми говоримо «один зелений промінець»,

а якщо три? (Три зелені промінці.) А коли багато? (Багато зе-

лених промінців.)

— Чим милувалася білочка Тося? (Зеленим кашкетиком.)

— Маленький павучок подумав, що це листочок, і вирішив

сісти відпочити на… (зелений кашкетик).

— Хом’ячок Тоша пишався своїм… (зеленим кашкети-

ком).

— Аж раптом синій промінець упав на білочку Тосю, і її

вушка стали синіми.

— Як можна сказати, яке за кольором стало одне вушко

у Тосі? (Синє вушко.)

— А обидва? (Сині вушка.)

— Коли хом’ячок Тоша подивився на Тосю, він звернув

увагу на… (сині вушка).

Веселка і далі продовжувала веселити наших друзів, але це

вже інша казка, яку я розкажу наступного разу».