1. Психогімнастика.

2. Г ра «у гості до Федори».

Вихователь читає уривок із «Федориного горя» К. Чуков-

ського.

Довго, довго цілувала,

Милувала їх вона,

Поливала, умивала,

Полоскала їх вона.

— Вже не буду, вже не буду

Я свій посуд ображать,

Буду, буду його всюди

І любить, і поважать!

— Чи здогадалися ви, про кого йдеться у цій казці? Хто

просить вибачення у свого посуду? Чому?

— Сьогодні Федора запрошує нас у гості. Вона хоче нам по-

казати, який лад у неї, як вона ставиться до свого посуду.

Вихователь показує дітям зображення Федори. На поли-

ці, що стоїть у вихователя на столі, посуд: чайник, каструля,

тарілка, можливо, залізна та дерев’яна.

—Погляньте іназвіть, що стоїть на полиці. Як ці предмети

можна назвати одним словом? (Посуд.)

— Який у Федори посуд? (Чистий, блискучий, вимитий.)

— Відгадайте загадку, покажіть відгадку.

За те, що я працюю справно,

Мене людина любить кожна.

У рот несу смачні я страви,

Назад вертаюся порожня.

(Ложка.)

— Із чого зроблена ця ложка? (Із заліза.)

— Яка вона? (Залізна.)

— А ця? (Із дерева.)

— Тому яка вона? (Дерев’яна.)

— Що ще залізного має бути на полиці? (Каструля,

чайник.)

— А чому каструля має бути залізна? (Тому що її став-

лять на вогонь.)

— А якщо каструля була б зі скла, як її можна було б на-

звати? (Скляна.)

— А що ще буває скляним? (Склянка, графін.)

— А з чого ми їмо? (З тарілок.)

— З якого матеріалу вони зроблені? (З глини, порцеляни.)

Далі вихователь пропонує дітям взяти в нього по одній

картці із зображенням посуду і визначити, що це за предмет

і з чого він зроблений. Наприклад: «Це чашка, вона глиняна»,

«Це сковорода, вона залізна».

3. Складання опису.

Вихователь звертається до дітей.

— Послухайте ще одну загадку Федори і знайдіть від-

гадку:

То холодним, то гарячим

Вдома кожен мене бачив,

І співаю я від жару,

І пускаю з носа пару.

(Чайник.)

— Як ви здогадалися, що це чайник?

— Коли він буває гарячим? А холодним?

— Як він співає від жару?

Діти придумують свій спосіб звуконаслідування «пісні» чайника.

— Що є у чайника? (Кришка, дно, стінки, ручка, носик.)

— Який чайник? (Яскравий, блискучий, залізний.)

— Так, це чайник. Він залізний, блискучий, гарний. У чай-

ника є кришка, дно, стіни, ручка і носик. У ньому кип’ятять

воду, а потім п’ють чай або каву. Про нього є загадка.

Залізний товстун на столі стоїть.

Має кришку, ручку, дно і носик,

І води всім буде досить.

Читаючи загадки, вихователь показує частини чайника,

далі пропонує дітям розказати про чайник самостійно. Діти, які

не встигли розказати, можуть це зробити після заняття.

4. Фізкультхвилинка.

Діти стають у коло і рухаються, промовляючи перші

рядки.

Сорокасорока,

Сорока білобока.

Кашу варила,

На порозі стрибала,

Гостей скликала.

(Зупинившись, діти згинають пальці лівої руки в кула-

чок, а потім по черзі їх розгинають, починаючи з великого

пальця.)

Цьому дала на тарілочці,

Цьому — в мисочці,

Цьому — на блюдечку,

Цьому — в чашечку,

А цьому не дала:

— Ти воду не носив,

Дрова не рубав,

Кашу не варив!

Нема тобі нічого!