- •Відокремлений структурний підрозділ «Ногайський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету»
- •Робоча програма навчальної дисципліни Комп’ютеризація сільськогосподарського виробництва
- •2014 – 2015 Навчальний рік
- •Опис навчальної дисципліни
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •6. Використання інформаційних технологій у виробництві
- •4. Прикладне програмне забезпечення. Пакет програм міrosoft office.
- •4.1. Текстовий процесор Місгоsoft Word.
- •5.2. Комп'ютерна мережа Інтернет. Сервіси мережі Інтернет
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Теми практичних занять
- •7. Теми лабораторних занять
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Методи навчання
- •11. Методи контролю
- •12. Розподіл балів, які отримують студенти
- •Зведені дані
- •Правила переведення оцінок у систему естs
- •15. Інформаційні ресурси
- •Лекція 1 тема: Вступ. Предмет, завдання та зміст дисципліни “Комп’ютеризація сільськогосподарського виробництва”. План лекції
- •Властивостi iнформацiї:
- •Повiдомлення
- •За формою подання можна видiлити наступнi види iнформацiї (повiдомлень):
- •За способом сприйняття розрiзняють такi види повiдомлень:
- •Лекція 2 тема: Відомості про операційну систему Windows. План лекції
- •Зміст лекції:
- •Лекція 3 тема: Робота з об'єктами Windows. Зміст лекції.
- •Створення ярликів
- •Лекція 4 тема: Програми обслуговування дисків. Збереження даних на змінних носіях план лекції
- •Зміст лекції:
- •Пристрої для зчитування інформації з оптичних дисків
- •Запис дисків
- •Лекція 5 тема: Текстовий процесор Microsoft Word. План лекції
- •Зміст лекції:
- •Шаблони Word
- •Лекція 6 тема: Табличний процесор Microsoft Excel. План лекції
- •Зміст лекції:
- •2.Інтерфейс програми Microsoft Excel.
- •Введення даних та адреса комірки.
- •Типи даних у комірках.
- •Редагування і форматування інформації в комірках.
- •Встака листів, знищення листів, перейменування листів.
- •Форматування ет.
- •Використання формул для розрахунків.
- •Лекція 7 тема: Системи управління базами даних Microsoft Access.
- •2. Знайомство із програмою субд Microsoft Access
- •Існує два варіани створення бд:
- •3. Основні об’єкти бд.
- •Макроси
- •4. Типи і властивості полів.
- •Лекція 8 тема: Створення звітів та їх застосування. Створення форм і звітів. План лекції
- •Зміст лекції
- •Зв’язки у таблицях та типи зв’язків.
- •Запити.
- •Запит на зміну (запити-дії):
- •Автоматичне створення форм
- •Лекція 9 тема: Поняття, класифікація та принципи функціонування комп’ютерних мереж. План лекції
- •Зміст лекції
- •Поняття про мережі.
- •Локальна мережа.
- •2.2. Під’єднання комп’ютерів до локальної мережі
- •2.3. Обмін інформацією у локальній мережі.
- •2.4. Управління принтерами
- •Лекція 10 тема: Комп´ютерна мережа Internet. Сервіси мережі Інтернет план лекції.
- •Зміст лекції
- •1. Глобальна комп'ютерна мережа Інтернет.
- •2. Сервіси, протоколи та адресація ресурсів.
- •3. Приєднання до мережі Інтернет.
- •Системи відеоконференцій
- •Технології відеоконференцій
- •Системи відеоконференцій
- •Лекція 11 тема: Використання інформаційних технологій у виробництві. План лекції
- •Зміст лекції:
- •1. Інформаційне забезпечення сільського господарства
- •2. Використання персональних комп’ютерів для обробки економічної інформації
- •3. Арм Агронома.
- •До проведення лабораторного заняття № 1 інструкційна картка
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Системні папки
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації з виконання та оформлення.
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 2
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації з виконання та оформлення.
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 3
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Вікно "Провідник" має дві половини:
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації з виконання та оформлення.
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 4
- •Програма “Калькулятор”
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Засоби боротьби з бур’янами
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Графічний редактор Paint
- •Методичні рекомендації з виконання та оформлення.
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття №5
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації з виконання та оформлення.
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 6
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Профілактика зараження:
- •Методи стиснення даних без втрат
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації з виконання та оформлення.
- •Пуск –Програми-eset -eset Smart Security -eset Smart Security.
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 7
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації з виконання та оформлення.
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 8
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Методичні рекомендації з виконання та оформлення.
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 9
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Методичні рекомендації з виконання та оформлення. Створення графічних об'єктів
- •Створення нестандартних графічних об'єктів
- •Введення тексту
- •Форматування створених графічних об'єктів
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття №10
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Залежність урожайності зерна ярої пшениці від виду і кількості добрив
- •Методичні рекомендації
- •Об’єднання комірок
- •Зміна ширини та висоти групи комірок
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття №11
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 12
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомедації
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 13
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Додаткові вимоги до змісту презентації:
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Зразок оформлення слайдів презентації
- •Методичні рекомендації
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 14
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 15
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 16
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 17
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 18
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Етика електронного листування
- •Правила написання електронних листів.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Правила створення поштової скриньки на безкоштовному поштовому сервері.
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 19
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Методичні рекомендації
- •Інструкційна картка до проведення лабораторного заняття № 21
- •Питання контролю:
- •Короткі відомості з теоретичної частини.
- •Розв’язок задач лінійного програмування
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Завдання
- •Методичні рекомендації
3. Приєднання до мережі Інтернет.
Для роботи в мережіІнтернет необхідно:
• фізично приєднати комп'ютер до одного з вузлів мережі;
• одержати постійну або тимчасову IP-адресу;
• встановити і настроїти програмне забезпечення — програми-клієнти тих сервісів, послугами яких є намір скористатися.
Організаційно доступ до мережі користувачі дістають через провайдерів. Це організація, що надає послуги приєднання користувачів до мережі Інтернет.
Провайдер має постійно ввімкнений продуктивний сервер, сполучений з іншими вузлами каналами з відповідною пропускною здатністю, і засоби для одночасного підключення кількох користувачів (багатоканальний телефон, багатопортова плата і т. ін.). Провайдери роблять подібну послугу на договірній основі, найчастіше орієнтуючись на час роботи користувача або обсяг даних, які пересилаються по мережі. При укладенні договору провайдер повідомляє клієнту всі атрибути, необхідні для підключення та налаштування з'єднання (ідентифікатори — login, паролі, номери телефонів тощо).
Зазвичай користувачі навчальних закладів, великих організацій, фірм, підприємств приєднуються до Інтернету через свою локальну мережу. На один із комп'ютерів локальної мережі покладається виконання функцій proxy-сервера — управління локальною мережею і «посередництво» між комп'ютерами користувачів та мережею Інтернет (proxy — представник, довірена особа). Всі технічні й організаційні питання щодо взаємодії з провайдером вирішує адміністратор мережі.
Для користувачів розробляється інструкція з переліком дій, які треба виконати для приєднання до мережі Інтернет.
Технічно для приєднання до комп'ютера провайдера необхідні ПК, відповідне програмне забезпечення і модем — пристрій, що перетворює цифрові сигнали від комп'ютера на сигнали для передавання по телефонних лініях і навпаки.
Комп'ютери провайдера можуть виконувати функції хост-машини або звертатися до потужніших хост-машин для доступу до глобальних ресурсів Інтернету через високопродуктивний канал передавання даних — магістраль. Хост-машина (від англ. host; — господар) — це комп'ютер, що виконує мережні функції, реалізуючи повний набір протоколів усіх семи рівнів моделі OSI, або завдання користувача (програми, розрахунки).
Системи відеоконференцій
Сучасна web-камера є цифровим пристроєм, що проводить відеозйомку, оцифрування, стиснення і передачу цифрового відео по комп'ютерній мережі. До складу web-камери входять наступні компоненти: ПЗС-матриця, об'єктив, оптичний фільтр, плата відеозахоплення, блок компресії (стиснення) відеозображення, центральний процесор і вбудований web-сервер, ОЗУ, флеш-пам'ять, мережевий інтерфейс, послідовні порти, тривожні входи/виходи.
Деякі моделі камер мають поворотні пристрої і можуть виконувати кругове відеоспостереження, а також мають варіфокальний об'єктив, яким можна управляти по мережі.
Додаткові компоненти, можливості і функції web-камери в мережі Ethernet:
Детектор руху - це програмний модуль, для виявлення об'єктів, що переміщаються у полі зору web-камери. Детектор визначає габарити об'єкту і швидкість його руху. Його можна набудувати на виявлення переміщення об'єктів з граничною мінімізацією помилкових спрацьовувань і задавати гнучку логіку обробки тривог (тривожний запис, інтеграція з іншим охоронним устаткуванням).
Передача аудіосигналу по мережі в більшості випадків здійснюється за рахунок підключення до web-камери додаткового аудіо модуля. Наприклад, компанія AXIS Communications для розширення функціональних можливостей web-камер випускає спеціальний аудіо модуль AXIS 2191, сумісний з більшістю web-камер AXIS.
Захист паролем служить для обмеження прав доступу до web-камери. По замовчуванню відеозображення з камери можна переглядати з будь-якого мережевого комп'ютера, на якому встановлений стандартний web-браузер, наприклад, Internet Explorer або Netscape Navigator. Проте можна обмежити число осіб з правами доступу до web-камери, ввівши пароль на рівні користувача. Багато web-камер підтримують багаторівневий захист паролем для розмежування прав доступу і адміністрування.
Способи і засоби підключення web-камери до мережі Ethernet.
Безпосереднє з'єднання з мережею через роз'єм RJ-45. Максимальна швидкість передачі даних залежить від стандарту, який підтримує web-камера. Найчастіше це стандарт 10BaseT або 100BaseTX Ethernet, що забезпечує передачу даних по витій парі на швидкості 10 або 100 Мбіт/с відповідно.
З'єднання в режимі віддаленого доступу через модем (за відсутності локальної мережі в місці установки web-камери). Підключення камери до модему проводиться через послідовний порт, а швидкість передачі даних залежить від типу використовуваного модему і ліній зв'язку.
Стандартний телефонний модем - це дешевий і досить поширений спосіб підключення web-камери до глобальної мережі, основним недоліком якого є низька швидкість передачі даних (максимальна швидкість завантаження даних - 56 кбит/с, максимальна швидкість підкачки - 33,6 кбит/с).
Стільниковий модем дозволяє підключити web-камеру до мережі Інтернет по стільникових лініях зв'язку. Швидкість передачі даних звичайно складає від 5 до 20 кбит/с.
Кабельні модеми забезпечують доступ до Інтернету по мережах кабельного телебачення. Максимально можлива швидкість прийому даних може досягати 40 Мбіт/с, а швидкість передачі даних складає близько 10 Мбіт/с.
xDSL(Digital Subscriber Line) - технологія, що забезпечує широку смугу пропускання по простих мідних телефонних дротах. Швидкість передачі даних може змінюватися залежно від компанії, що надає дану послугу. В середньому вона складає 1 Мбіт/с для завантаження даних і 250 кбит/с для підкачки.
Останніми роками web-камери знайшли найбільше застосування в наступних областях:
для проведення відеоконференцій, коли одна web-камера і аудіомодуль для передачі голосу встановлюється в одному місті, а друга пара в другому. Зв'язок між web-камерами здійснюється через Інтернет.
для організації системи відеоспостереження в невеликому офісі, де достатньо декількох web-камер і одного комп'ютера для співробітника служби охорони. Тут найбільш популярні мініатюрна кольорова web-камера AXIS 206 або камера AXIS 210, що має хороший дозвіл, входи для охоронних датчиків і доступну ціну.
у готелях, пансіонатах і будинках відпочинку у складі системи безпеки, а також для демонстрації через Інтернет кімнат, пляжу, зон відпочинку і інших визначних пам'яток потенційним клієнтам і турфірмам.
у будівництві, коли одна або дві web-камери встановлюються, наприклад, на баштовий кран і керівники будівельної організації можуть контролювати хід виконання будівельних робіт з свого кабінету.
у туризмі, коли адміністрація міст, встановлює web-камери в історичних місцях, привертаючи увагу туристів до основних визначних пам'яток міста через Інтернет.
у ДАІ для відеоспостереження за ситуацією на дорогах в найбільш критичних для руху авторозв'язках.
у дитячих садах, щоб батьки могли подивитися через Інтернет, як грає, їсть або гуляє їх дитина.
До недавнього часу мало хто міг представити себе щасливим володарем цифрової камери, яка підключатиметься до персонального комп'ютера і дозволить записувати і передавати на величезні відстані «живу картинку». Ще зовсім недавно все це було екзотикою, яку могли собі дозволити лише небагато керівників корпорацій і бізнесмени. Приблизно 5-7 років тому ціна такої камери складала декілька сотень доларів. Та і її характеристики залишали бажати кращого. Проте стрімкий розвиток засобів мультимедіа і вдосконалення технологій виготовлення світлочутливих сенсорів привели до появи на комп'ютерному ринку величезної кількості цифрових камер, доступних не тільки західним користувачам, але і багатьом росіянам. І це не порожні слова. Мінімальна вартість камер з світлочутливим елементом на базі КМОП-сенсоров1 складає небагато чим більше 15-20 дол. Саме революційний перехід від ПЗС-матрицы2 до КМОП-технологій привів до того, що переважна більшість сучасних виробників камер стали використовувати саме КМОП-матриці для виробництва дешевих камер. При цьому варто відзначити, що основні характеристики камер, такі як формат кадру, кольоровість, частота кадрів і т.п., практично не змінилися.
Я
к
же йдуть справи в цьому сегменті
комунікаційного ринку? Аналіз даного
ринку показує різноманіття моделей,
форм і видів сучасних Web-камер. З
періодичного друку відомо, що визнаними
лідерами тут є компанії Intel і Logitech.
Ймовірно, саме тому лінійки камер у цих
фірм і їх дизайн багато в чому схожі.
Наприклад, реалізація Web-камери у вигляді
і з функціональністю цифрового фотоапарата
у Intel і Logitech по дизайну і функціям майже
невиразні. Решту частини ринку ділять
між собою такі виробники, як Philips, Kodak,
Mustek, Genius, Creative і ряд інших. У даній статті
будуть розглянуті камери, що представляють,
на наш погляд, найбільший інтерес для
споживачів.
Приведемо основні характеристики типові для сучасних Web-камер. До них, зокрема, можна віднести:
Максимальний графічний дозвіл від 160х120 до 640х480 пікселів.
USB-інтерфейс підключення до комп'ютера.
Частоту передачі кадрів - до 30 fps.
Автоматичну адаптацію до широкого діапазону освітленості.
До основних недоліків сучасних Web-камер можна віднести:
низьке співвідношення «сигнал/шум» і невисока якість зображення, обумовлена дешевими об'єктивами і світлочутливими сенсорами.
колірну і світлову мінливість, викликану роботою внутрішнього алгоритму адаптації автоматичного рівня яскравості і рівня балансу білого.
залежність між форматом кадру і швидкістю передачі кадрів (викликана певною пропускною спроможністю сучасних USB-портів).
Перераховані особливості багато в чому обумовлені призначенням цих камер на комунікаційному ринку - передача відеоінформації по низькошвидкісних каналах зв'язку, наприклад з використанням модему. А це вимагає використання алгоритмів стиснення інформації, що неминуче приводить до втрати якості будь-якого зображення, зводячи нанівець використання дорогого устаткування. Грунтуючись на вищевикладеному, напрошується висновок про основну область використання Web-камер. Це давно вже знайомі більшості читачів програмні і апаратно-програмні засоби для комунікації через Інтернет або відеоконференції.
M
astek
ClickSmart
510 - модель по дизайну схожа швидше на
фотоапарат, чим на типову Web-камеру.
Такий дизайн камери відповідає її
функціональності. Адже крім функцій
звичайної Web-камери, що підключається
до USB-порту, вона виконує функції цифрового
фотоапарата. Модель дозволяє одержувати
мегапіксельниє зображення, а її вбудована
пам'ять має об'єм, рівного 8 Мбайт. Це
дозволяє зберігати в пам'яті 120 зображень
формату 640х480, 480 зображень, або 40 секунд
відео у форматі 320х240, або 90 секунд відео
у форматі 160х120.
Як світлочутливий елемент камери служить високоякісний VGA ПЗС-СЕНСОР. Камера обладнана вбудованим мікрофоном.
Камера володіє якісним зображенням, цілком достатнім для проведення відеоконференцій або використання її для інших мультимедійних додатків. Швидкість виведення кадрів формату 320х240 складала при тестуванні близько 15-20 fps, що є цілком прийнятним.
Додаткові характеристики:
Допустимі формати кадрів - до 640х480
Частота виведення кадрів - до 30 fps
Дозвіл фотознімку - до 1,3 мегапікселов (1280х960)
Кут зору - 40°
Фокусування - від 40 см до безкінечності
Серед програмного забезпечення разом з камерою поставляються: відеоредактор MGI PhotoSuite III SE, відеоредактор MGI VideoWave III SE, Microsoft NetMeeting, а також оригінальний додаток, що дозволяє автоматично знімати рухомі об'єкти. Окремої розмови заслуговують ігри, що поставляються разом з камерою. Це так звані ігри, керовані різними жестами рук або тіла: віртуальний волейбол і баскетбол.
C
enius
Video Blaster WebCam GO Plus - наступне покоління
Web-камери WebCam GО. Поєднує в собі кольорову
цифрову камеру для відеоконференцій
(якщо камера підключена до комп'ютера),
цифрову фотокамеру і голосове програмне
забезпечення MediaRing. Камера оснащена
чорно-білим рідкокристалічним дисплеєм,
який відображає об'єм вільної пам'яті,
режим зйомки і ступінь зарядженої
батарей.
Як камера для настольних ПК може використовуватися для відеоконференцій, відправки електронних відеолистів або для створення мультимедійних Web-сайтів. Як портативна цифрова камера, оснащена 8 Мбайт пам'яті, WebCam GО Plus може зберігати 6 Мбайт фотографій і відео, 2 Мбайт аудіо, більше 400 знімків в дозволі 320х240 або більше 200 знімків в дозволі 640х480.
Перші системи відеоконференцій з'явилися на ринку корпоративних продуктів в кінці 70-х - початку 80-х років. Тоді в основі відеоконференцій лежала концепція так званого конференц-залу. Згідно цієї концепції на кожній фірмі обладналося спеціальне приміщення, оснащене вельми дорогими і громіздкими засобами комунікації. Сторони, що беруть участь в переговорах, збиралися перед моніторами в цих приміщеннях - конференц-залах - і влаштовували переговори.
Сучасна концепція відеоконференцій припускає максимальне спрощення комунікацій, які часом зводяться до простого неформального спілкування безпосередньо за робочим столом перед екраном персонального комп'ютера. На сучасному етапі розвитку технологій можна виділити три групи систем відеоконференцій:
Студійні відеоконференції.
Групові відеоконференції.
Персональні відеоконференції.
Студійні відеоконференції - це системи вищого класу, реалізовані, як правило, спеціальними апаратними засобами, наприклад, за допомогою спеціалізованого телеобладнання. Відзначимо, що вони вимагають спеціально виділених високошвидкісних ліній зв'язку, високоякісного устаткування (у тому числі і відеокамер) і чіткої регламентації сеансів зв'язку. Звичайно їх використовують для виступу однієї людини перед великою аудиторією слухачів з жорстко формалізованим стилем спілкування, наприклад для щорічного виступу керівника крупної корпорації перед співробітниками філіалів, розкиданих по всьому світу. Як правило, це дуже дорогі системи, що рідко зустрічаються.
Групові відеоконференції, так само як і студійні, використовують, як правило, у виробничих і освітніх цілях, оскільки по своїй організації вони підходять для взаємодії великих і середніх груп користувачів. Тут також використовують високоякісні зображення, наприклад для проглядання документації, і спеціальні канали зв'язку (лінії ISDN4). Можна сказати, що групові конференції - це модернізація персональних відеоконференцій з метою збільшення числа учасників. Для цього використовуються спеціалізоване дороге устаткування (апаратне і програмне забезпечення, спеціалізовані дисплеї з можливістю масштабування зображення, спеціалізовані засоби, приміщення і ін.), спеціальні високопродуктивні канали зв'язку. Крім того, такі конференції завжди вимагають спеціалізованого регламенту спілкування.
Персональні відеоконференції, як правило, підтримують діалог двох або більш (у багатоточковому режимі) учасників. Це система, об'єднуюча мікрофони для аудіозв'язку, відеозасобу, засобу комунікації для забезпечення взаємодії учасників в реальному масштабі часу і програмне забезпечення по управлінню відеоконференцією. При цьому передбачається, що всі учасники знаходяться перед персональними комп'ютерами, а підключення до сеансу відеоконференції порівнянно з простим телефонним дзвінком. В процесі спілкування користувач має можливість бачити як свого співбесідника, так і власне зображення, яке передається співбесіднику. Такі конференції влаштовані таким чином, що частину екрану займають вікна з відеокартинкою, а в частинах, що залишилися, можуть розташовуватися вікна додатків для спільної роботи з даними. Більш того, більшість сучасних персональних відеоконференцій дозволяють резервувати певну область екрану для перегляду і спільної роботи з різними даними, наприклад документами. Причому редагований документ може містити не тільки текстову, але і графічну інформацію. Це так звана дошка оголошень, або whiteboard. Разом з цим в персональних відеоконференціях широко використовуються такі можливості, як документи, що розділяються, і додатки. Документ, що розділяється, подібний дошці оголошень з тією лише різницею, що для нього немає необхідності використовувати спеціалізований додаток, а можна обійтися стандартним програмним забезпеченням. Однією з явних переваг дощок оголошень перед іншими груповими засобами обробки інформації, наявними у відеоконференціях, є їх вища швидкодія по порівнянню, наприклад, з додатками, що розділяються. Більшість з цих можливостей знайшла своє застосування в різних системах дистанційної освіти.
Розглянемо далі важливе питання, пов'язане з технологіями, які ховаються під терміном «відеоконференція». Насправді саме тут прихована та боротьба компромісів між швидкістю, пріоритетами і якістю, які, не дивлячись на ясність постановки завдання і істоти проблеми, дотепер не знаходили повного дозволу.
