Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НМК 38.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
24 Мб
Скачать
☆

Технології відеоконференцій

Якість відеоконференцій базується перш за все на якості передаваних звуку і зображення. Якість звуку залежить від здатності користувача уловлювати відхилення або спотворення (наприклад, шуми або переривання) в потоці передаваної мови. Якість відео визначається дозволом зображення (кількістю крапок на дюйм) і частотою передачі кадрів (кількістю відтворних кадрів в секунду). Саме виходячи з цього всі системи відеоконференцій базуються на досягненнях технологій засобів комунікацій і мультимедіа. Зображення і звук кодуються (стискаються до декількох десятків разів) і спеціальним чином передаються по каналах зв'язку різних комунікаційних мереж. Проте тут існують свої підводні камені. Це - пропускна спроможність каналу і специфічні властивості алгоритмів того, що компресує.

Зупинимося на першій проблемі докладніше. Для пояснення приведемо простий приклад. Припустимо, Web-камера генерує кольорові зображення формату 160?120 при 24-розрядному представленні кольоровості. У початковому RGB-уявленні таке зображення займає об'єм пам'яті, рівний 57 600 байтів. Проста арифметика показує, що при розмірі файлу в межах 60 Кбайт при швидкості передачі даних в каналі 28,8 Кбит/с можна передавати 1 кадр в 2 секунди. При цьому весь ресурс каналу буде зайнятий, і на передачу (а тим більше прийом) звуку ресурсів не залишиться. А на виході вийде ефект сповільненого кіно. Відомо, що для комфортного сприйняття відеоінформації потрібна частота 24-25 кадрів в секунду. Розрахунки показують, що для забезпечення цих умов канал зв'язку повинен мати пропускну спроможність 1,5 Мбайт/с. Мало хто зараз може похвалитися наявністю такого каналу.

У основі будь-якої сучасної системи проведення відеоконференції лежить блок алгоритмів (або пристрій), завданням якого є кодування, декодування, стиснення і декомпресія звукових і відеоданих. Така програма (пристрій) називається кодеком (або декодером кодера). За інших рівних умов (наприклад, якості Web-камер) чим якісний кодек, тим краще звуковий і відеосигнал. Ступінь важливості цього елементу такий, що саме якість і можливості кодека є головним чинником, що впливає на вартість системи відеоконференцій. Що стосується алгоритмів стиснення, то на справжній момент існують дві групи алгоритмів: алгоритми стиснення без втрат і алгоритми стиснення з втратами. Останні дозволяють добитися дуже високого ступеня стиснення при відносно невеликій втраті якості, що дозволяє передавати інформацію навіть по низькошвидкісних каналах. Проте, як правило, ці алгоритми вельми ресурсоємні і часто вимагають для компресії спеціальної апаратної підтримки.

До алгоритмів компресії з втратами відеосигналу відносяться група форматів, в основі яких лежить метод JPEG. Це motion JPEG, H.261 MPEG1, MPEG2. В даний час для відеоконференцій найчастіше використовується стандарт H.261, оскільки для них не вимагається відеозображення високої якості. Відомі також і інші стандарти, розроблені компаніями Sun Microsystems (Cell) і Xerox (NV), що дозволяють добиватися високих ступенів стиснення і швидкодії на стандартному устаткуванні. До алгоритмів стиснення без втрат відноситься, наприклад, стандарт CU-SeeMe, розроблений в Корнуелльськом університеті. Не дивлячись на оригінальність, цей стандарт вимагає пропускної спроможності каналу не менше 80 Кбит/с. Вельми схожий метод Indeo розробила компанія Intel.

Алгоритми компресії і декомпресії аудіосигналу можна розділити на дві групи. Перша вирішує задачі компресії аудіосигналу і заснована на технології імпульсно-кодової модуляції (зокрема адаптивної), при якій аналоговий звуковий сигнал діськретізіруєтся за часом і квантується по амплітуді. Друга вирішує задачі компресії голосу і заснована на кодуванні методом лінійного прогнозу - LPC5 (Linear Predictive Coding) або методом лінійного прогнозу із збудженням кодів - CELP6 (Code Exited Linear Prediction). Міжнародний союз по електрозв'язку (ITU) рекомендує декілька стандартів: G.721, G.722, G.723, G.726, G.727 - для першої групи і G.728 - для другої.

Як і в інших областях комп'ютерної індустрії, у сфері відеоконференцій існують прийняті стандарти того, що компресує, декомпресування і передачі даних. Основний стандарт, точніше серія стандартів відеоконференцій H.320, визначає базові параметри аудіо- і відеозв'язки по каналах з гарантованою смугою пропускання. Стандарт відеоконференцій H.323 регламентує проведення відеоконференцій в локальних і глобальних мережах за допомогою ліній з негарантованим сервісом (по мережах IP). Стандарт H.324 призначений для систем на базі аналогових телефонних ліній. Кожний з цих стандартів включає певні стандарти на аудіо і відео, перераховані вище. Але це більшою мірою відноситься до інформації для фахівців, де особлива увага приділяється можливостям спільної роботи систем з різними даними.