§ 3. Методика складання позовної заяви

Підготовка до складання позовної заяви

Складання позовної заяви є одним із найважливіших завдань адвоката або іншого фахівця-юриста (далі — фахівця). Кожен юрист, на якого покладено обов'язок надання правової допомоги фізичним чи юридичним особам, повинен професійно, юридично обґрунтовано скласти позовну заяву чи інший правовий документ, добре володіти українською мовою. Поверховий підхід, відсутність навичок складання позовної заяви приводить до надмірної тяганини, повернення або залишення її судом без розгляду, а також негативно впливає на результат її розгляду судом.

14

Главо 1

З а тим наскільки змістовно, чітко, юридично грамотно складено позовну заяву (інший документ), можна впевнено судити про кваліфікацію та професійну підготовку іїї укладача. Зазвичай найбільш професійно ставляться до складання документів адвокати, які працюють у різних адвокатських об'єднаннях, де сформовані традиції престижності адвокатської професії. Складання кваліфікованої позовної заяви (інших правових документів) вимагає від юриста, який покликаний надавати правову допомогу, високого рівня професійної підготовки та знань норм матеріального і процесуального права. Слабка юридична підготовка окремих правників, брак методичної літератури негативно впливають на якість підготовки правового документа.

На полках крамниць ще важко знайти посібник із повним текстом правових документів, що відповідають вимогам процесуального закону та правильного застосування актів цивільного законодавства.

Перед складанням позовної заяви її укладач має ретельно з'ясувати суть і особливості спірних правовідносин, наявність певних юридичних фактів і засобів доказування.

Одержавши від клієнта відомості про фактичні обставини (події, факти), взаємовідносини сторін, їх процесуальну та цивільну дієздатність, а також визначившись із правовою природою спору, фахівець має вирішити питання про доцільність пред'явлення позову до суду.

Після складання позовної заяви слід застерегти клієнта щодо підстав та наслідків залишення позовної заяви без розгляду або закриття справи (ст. 121, 206, 207 ЩІК)¹, а також несплати судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення (ст. 121 ЩІК). Взяти до уваги можливості врегулювання спору у попередньому судовому засіданні (гл. З ЩІК). Важливе значення для складання позовної заяви має встановлення кола осіб, які братимуть участь у справі на стороні як позивача, так і відповідача, необхідність притягнення третіх осіб до участі у справі.

Поряд із цим потребує обговорення із клієнтом і питання про підстави і застосування одного з видів забезпечення позову (накладання арешту на майно, гроші, заборону вчиняти певні дії тощо).

¹ Тут і далі посилання на ЩІК України, прийнятий ВРУ 18 березня 2004 року, № 1618-IV.

Позов як засіб забезпечення права на судовий захист І 5

Важливо залежно від характеру предмета та підстав позову з'ясувати вартість майна, за наявності майнового спору, можливості одержати його оцінку у спеціаліста або організаціях нерухомості чи експертних установах, а також визначитись із ціною позову та розміром судового збору.

У разі неможливості визначитись із дійсною вартістю майна на час складання позовної заяви ціна позову зазначається з орієнтовно передбачуваної суми. Якщо ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості, до участі у справі має притягуватись спеціаліст або має бути призначено відповідну експертизу. Розмір судових витрат залежить від встановлення ціни позову. Ціна позову залежить від заявлених вимог (видів позову) і визначається на підставі ст. 80 ЩІК України.

Відповідно до ст. 60 ЩІК України обов'язок доказування покладається на сторони (partes). Тому укладач позовної заяви (фахівець) повинен відповідально поставитись до стадії підготовки та збору певних засобів доказування для підтвердження вимог позивача. За відсутності окремих письмових доказів, що мають значення для вирішення спору, фахівець має негайно витребувати їх в установленому законом порядку. Найбільші можливості щодо цього має адвокат, якому органи державної влади, підприємства, установи, організації повинні надавати відомості безоплатно.

У разі труднощів із витребуванням необхідних документів або ненадання їх на адвокатський запит питання про витребування документів має бути поставлене в кінцевій прохальній частині позовної заяви. У разі потреби фахівець в інтересах позивача також може звернутись до суду з окремою заявою про забезпечення доказів, подання яких є ускладненим або неможливим.

Слід пам'ятати, що суд, відповідно до засад диспозитив-ності цивільного судочинства, розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Тому укладач позовної заяви має чітко визначитись із предметом доказування і необхідністю збору та витребування лише тих доказів, які мають правове значення для спору. При цьому ^сдід пам'ятати, що одержані з порушенням встановленого порядку докази суд до уваги не бере.

Предметом доказування можуть бути будь-які фактичні Дані (юридичні факти), з якими пов'язані виникнення (на-