§ 6. Визнання незаконним правового акта, що порушує право власності

Одним із важливих засобів захисту права власності є право вимоги до органів державної влади, управління, місцевого самоврядування про визнання правового акта незаконним та відновлення становища, яке було до видання такого акта.

¹ Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах (1972—2003). — Офіц. видання. — К., 2004.

150

Глава 6

Захист права власності

151

Підстави визнання правового акта незаконним передбачено ст. 393 ЦК України. Власник майна, права якого порушені, у разі неможливості відновлення попереднього становища має право відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У якості відповідачів у цих справах притягуються органи, що наділені владними повноваженнями, мають право видавати публічні акти як загально-нормативного, так і індивідуального характеру, внаслідок яких порушуються або створюються перешкоди у здійсненні прав власника.

Право на визнання незаконним правового акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування також передбачено ст. 21 ЦК України (гл. 3. «Захист цивільних прав та інтересів»).

На вимоги власника (володільця) про визнання незаконним правового акта органів державної влади, органів місцевого самоврядування не поширюються строки позовної давності.

До засобів захисту прав власності, що передбачені ЦК України, належать також вимоги про відшкодування шкоди, завданої будинку, іншим будівлям у зв'язку Із зниженням їх цінності (ст. 394 ЦК), встановлення опіки над майном особи, визнаної безвісно відсутньою (ст. 44 ЦК), повернення майна особі, оголошеної померлою, у разі її з'явлення (ст. 48 ЦК), визнання правочину недійсним тощо.

Рекомендована література

Конституція України // ВВРУ. — 1996. — № ЗО. — С 141.

Житловий кодекс України з постатейними матеріалами. — К.: Юріпком Інтер, 2001.

Сімейний кодекс України. Офіційне видання. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.

Цивільний кодекс України. Прийнятий ВРУ 16 січня 2003 року. — К.: Парламентське видавництво, 2003.

Інструкція про порядок видачі довідок-характеристик на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від ЗО квітня 1996 р. № 35.

Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень: Закон України від 1 липня 2004 року № 1952-IV.

Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. № 7 (зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 р. № 13, 25 травня 1998 р, № 15) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах (1972—2003): Офіц. видання. — К., 2004.

Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. № 20 (зі змінами, внесеними Постановою від 25 травня 1998 р. № 15) // Там само.

Судова практика. Рішення Верховного Суду України: Щорічник. — К„ 2003.

Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. Затверджене Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 7 лютого 2002 року.

Виконавче провадження: законодавство та судова практика. — К. Юрінком Інтер, 2004.

Законодавство про нерухомість. — К.: Юрінком Інтер, 1999.

Застосування судами Цивільного і Цивільного процесуального законодавства. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. — С. 40-55.

Приватна власність в Україні: 36. нормат. актів. — К. Юрінком Інтер, 2002.

Цивільне право України: Підручник. Книга 2. — К: Юрінком Інтер, 2002.

Позови про захист права власності

153