- •Передмова
- •Тема: напрями та методи дослідження в біохімії Основні напрямки розвитку біохімічних досліджень
- •Матеріали для біохімічних досліджень
- •Методи виділення речовин з біологічного матеріалу
- •Методи кількісного аналізу та їх класифікація
- •Тема : рН розчинів і біологічних рідин. Буферні розчини
- •Залежність між концентрацією водневих йонів і рН середовища
- •Значення рН фізіологічних рідин
- •Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем
- •Тема : електрокінетичні властивості колоїдів
- •Дифузія і осмотичний тиск
- •Швидкість осідання у воді частинок різної величини
- •Ультрацентрифугування
- •Оптичні властивості колоїдних систем
- •Ультрамікроскопія і електронна мікроскопія
- •Електрокінетичні явища
- •Стійкість і коагуляція колоїдних систем
- •Фактори стійкості дисперсних систем
- •Теорії стійкості і коагуляції
- •Коагуляція гідрофобних золів
- •Коагуляція під дією електролітів
- •Біологічне значення коагуляції
- •Компенсаційний діаліз і вівідіаліз
- •Ультрафільтрація
- •Тема: поверхневі явища і адсорбція
- •Поверхневий натяг сироватки крові при 20с (293 k)
- •Явище адсорбці
- •Вибіркова адсорбція і її біологічне значення
- •Хроматографія
- •Тема: розчини високомолекулярних сполук
- •Класифікація і структура високомолекулярних сполук
- •Властивості розчинів високомолекулярних сполук
- •Фактори стійкості розчинів вмс
- •Колоїдний захист
- •В’язкість розчинів вмс
- •Поліелектроліти. Особливості розчинів білків
- •І основні властивості:
- •Ізоелектричні точки деяких білків
- •Біологічне значення процесів набрякання і старіння драглів
- •Тема: амінокислоти та білки
- •Класифікація амінокислот за будовою радикала і функціональних груп
- •Амінокислоти, що постійно зустрічаються в складі білків
- •Визначення окремих амінокислот хроматографічними методами Метод розподільчої (радіальної) хроматографії на папері
- •Розділення суміші амінокислот методом розподільчої хроматографії в тонкому шарі целюлози
- •Біологічне значення амінокислот
- •Біологічне значення пептидів
- •Роль білків в організмі тварини
- •Методи поділу білків і пептидів
- •Фізико-хімічні властивості білків
- •Переварювання білків у шлунково-кишковому тракті. Всмоктування амінокислот. Регуляція і порушення переварювання і всмоктування
- •Декарбоксилування амінокислот у тканинах. Гниття амінокислот у товстому кишечнику
- •Біологічна роль амінів
- •Обмін аміаку в організмі. Біосинтез сечовини
- •Біосинтез сечовини в печінці
- •Тема: нуклеїнові кислоти
- •Тема: Вітаміни
- •Подібність і відмінність вітамінів і гормонів
- •Гормони. Гормональна регуляція метаболізму в організмі тварини
- •IV. Вплив на мінеральний обмін:
- •I. Вплив на обмін вуглеводів
- •Якісні реакції на гормони щитовидної залози
- •Реакції на гормон підшлункової залози (інсулін)
- •Тема: ферменти
- •Дія ферментів
- •Вплив реакції середовища на активність ферментів
- •Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферментів
- •Специфічність ферментів
- •Групова специфічність дії сахарази
- •Визначення активності ферментів
- •Тема: біоенергетика. Енергетичний обмін
- •Цикл лимонної кислоти – цтк – цикл Кребса
- •Біохімічні функції циклу Кребса:
- •Енергетична роль цтк
- •Регуляція циклу Кребса
- •Клінічне значення визначення пірувату
- •Роль кисню в метаболізмі
- •Токсичність кисню
- •Макроергічні молекули
- •Тема: вуглеводи
- •Цикл трикарбонових кислот Кребса (цтк)
- •Співвідношення між аеробним і анаеробним процесами перетворення вуглеводів в організмі
- •Якісні реакції на вуглеводи
- •Пентози
- •Дисахариди
- •Кількісне визначення та обмін вуглеводів
- •Обмін вуглеводів
- •Тема: ліпіди
- •Фізико-хімічні властивості ліпідів
- •Визначення хімічних параметрів жирів
- •Якісні реакції на ліпіди
- •Енерговитрати людини при різних видах діяльності
- •Енерговитрати різних вікових груп
- •Перелік індикаторів і характеристика деяких їх властивостей
- •Водневий показник біологічних рідин
- •Ізоелектричні точки деяких білків і ферментів (рН)
- •Rf окремих амінокислот для ідентифікації їх при хроматографії на папері (в бутилово-оцтово-водній суміші 4:1:5* або 40:15:5*)
- •Молекулярна маса деяких білків організма людини
- •Замінні і незамінні амінокислоти для організму людини
- •Відносна щільність та концентрація водних розчинів їдкого натру
- •Метали, активатори ряду ферментів в організмі людини
- •Відносна щільність та концентрація водних розчинів азотної кислоти
- •Відносна щільність та концентрація водних розчинів соляної кислоти
Декарбоксилування амінокислот у тканинах. Гниття амінокислот у товстому кишечнику
Декарбоксилування – це процес відщеплення карбоксильної групи амінокислот у вигляді СО2. Це загальний шлях обміну амінокислот.
Декарбоксилювання не є основним шляхом перетворення амінокислот у живому організмі, однак цим шляхом утворюються ряд біологічно активних речовин, так званих біогенних амінів.
Процес декарбоксилування амінокислот у тканинах відбувається в незначній мірі, основне місце локалізації процесу – у кишечнику:
а) у здорових людей – у незначному обсязі під впливом декарбоксилаз непатогенних бактерій;
б) при кишкових захворюваннях (дизентерія, черевний тиф, холера та ін.) підвищується активність дикарбоксилаз патогенних бактерій, у результаті утворюються аміни, що створюють картину інфекційного кишкового захворювання.
Субстрати декарбоксилювання – амінокислоти. При декарбоксилюванні дикарбонових амінокислот утворюються моноамінокарбонові кислоти, що дають аміни, а диаміномонокарбонові кислоти – диаміни.
Біологічна роль амінів
Гістамін утвориться при декарбоксилуванні гістидину.
|
|
Серотонін утворюється при декарбоксилюванні і подальшому окисленні триптофану.
|
|
Дофамін утворюється при декарбоксилуванні диокси- фенілаланіну (ДОФА). При подальшому окислюванні і метилюванні утворюються норадреналін і адреналін – гормони мозкового прошарку наднирників. Дофамін, норадреналін і адреналін є катехоламінами, регулюють діяльність серцево-судинної системи. Адреналін стимулює мобілізацію депонованих вуглеводів і жирів. |
|
Кадаверин утворюється при декарбоксилуванні лізину. Трупна отрута. |
|
Путресцин утворюється при декарбоксилуванні орнітину та при утворенні гною і гнитті трупів. З лізину й орнітину під впливом декарбоксилаз утворюються поліаміни, що є попередниками біологічно активних речовин спермину і спермидину. Спермин і спермидин стабілізують структуру мембран клітин. |
|
Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) кислота (ГАМК) утворюється при декарбоксилуванні глутамінової кислоти. Роль її наступна: 1. Нейрогуморальний інгібітор; впливає на гальмуючу дію в корі головного мозку. 2. Застосовується в психіатрії для зняття порушення в сірій речовині кори мозку. |
|
Етаноламін утворюється при декарбоксилуванні серину. В організмі використовується для синтезу холіну, ацетилхоліну, фосфатидилетаноламінів, фосфатидилхолінів. При кишкових інфекціях утворюються велика кількість ди- і моноамінів у кишечнику під дією декарбоксилаз патогенних бактерій. Вплив на організм:
Знешкодження біогенних амінів відбувається в печінці під дією двох ферментів: моноамінооксидаз (МАО) у мітохондріях і диамінооксидаз (ДАО) у цитозолі. |
|
