- •Передмова
- •Тема: напрями та методи дослідження в біохімії Основні напрямки розвитку біохімічних досліджень
- •Матеріали для біохімічних досліджень
- •Методи виділення речовин з біологічного матеріалу
- •Методи кількісного аналізу та їх класифікація
- •Тема : рН розчинів і біологічних рідин. Буферні розчини
- •Залежність між концентрацією водневих йонів і рН середовища
- •Значення рН фізіологічних рідин
- •Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем
- •Тема : електрокінетичні властивості колоїдів
- •Дифузія і осмотичний тиск
- •Швидкість осідання у воді частинок різної величини
- •Ультрацентрифугування
- •Оптичні властивості колоїдних систем
- •Ультрамікроскопія і електронна мікроскопія
- •Електрокінетичні явища
- •Стійкість і коагуляція колоїдних систем
- •Фактори стійкості дисперсних систем
- •Теорії стійкості і коагуляції
- •Коагуляція гідрофобних золів
- •Коагуляція під дією електролітів
- •Біологічне значення коагуляції
- •Компенсаційний діаліз і вівідіаліз
- •Ультрафільтрація
- •Тема: поверхневі явища і адсорбція
- •Поверхневий натяг сироватки крові при 20с (293 k)
- •Явище адсорбці
- •Вибіркова адсорбція і її біологічне значення
- •Хроматографія
- •Тема: розчини високомолекулярних сполук
- •Класифікація і структура високомолекулярних сполук
- •Властивості розчинів високомолекулярних сполук
- •Фактори стійкості розчинів вмс
- •Колоїдний захист
- •В’язкість розчинів вмс
- •Поліелектроліти. Особливості розчинів білків
- •І основні властивості:
- •Ізоелектричні точки деяких білків
- •Біологічне значення процесів набрякання і старіння драглів
- •Тема: амінокислоти та білки
- •Класифікація амінокислот за будовою радикала і функціональних груп
- •Амінокислоти, що постійно зустрічаються в складі білків
- •Визначення окремих амінокислот хроматографічними методами Метод розподільчої (радіальної) хроматографії на папері
- •Розділення суміші амінокислот методом розподільчої хроматографії в тонкому шарі целюлози
- •Біологічне значення амінокислот
- •Біологічне значення пептидів
- •Роль білків в організмі тварини
- •Методи поділу білків і пептидів
- •Фізико-хімічні властивості білків
- •Переварювання білків у шлунково-кишковому тракті. Всмоктування амінокислот. Регуляція і порушення переварювання і всмоктування
- •Декарбоксилування амінокислот у тканинах. Гниття амінокислот у товстому кишечнику
- •Біологічна роль амінів
- •Обмін аміаку в організмі. Біосинтез сечовини
- •Біосинтез сечовини в печінці
- •Тема: нуклеїнові кислоти
- •Тема: Вітаміни
- •Подібність і відмінність вітамінів і гормонів
- •Гормони. Гормональна регуляція метаболізму в організмі тварини
- •IV. Вплив на мінеральний обмін:
- •I. Вплив на обмін вуглеводів
- •Якісні реакції на гормони щитовидної залози
- •Реакції на гормон підшлункової залози (інсулін)
- •Тема: ферменти
- •Дія ферментів
- •Вплив реакції середовища на активність ферментів
- •Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферментів
- •Специфічність ферментів
- •Групова специфічність дії сахарази
- •Визначення активності ферментів
- •Тема: біоенергетика. Енергетичний обмін
- •Цикл лимонної кислоти – цтк – цикл Кребса
- •Біохімічні функції циклу Кребса:
- •Енергетична роль цтк
- •Регуляція циклу Кребса
- •Клінічне значення визначення пірувату
- •Роль кисню в метаболізмі
- •Токсичність кисню
- •Макроергічні молекули
- •Тема: вуглеводи
- •Цикл трикарбонових кислот Кребса (цтк)
- •Співвідношення між аеробним і анаеробним процесами перетворення вуглеводів в організмі
- •Якісні реакції на вуглеводи
- •Пентози
- •Дисахариди
- •Кількісне визначення та обмін вуглеводів
- •Обмін вуглеводів
- •Тема: ліпіди
- •Фізико-хімічні властивості ліпідів
- •Визначення хімічних параметрів жирів
- •Якісні реакції на ліпіди
- •Енерговитрати людини при різних видах діяльності
- •Енерговитрати різних вікових груп
- •Перелік індикаторів і характеристика деяких їх властивостей
- •Водневий показник біологічних рідин
- •Ізоелектричні точки деяких білків і ферментів (рН)
- •Rf окремих амінокислот для ідентифікації їх при хроматографії на папері (в бутилово-оцтово-водній суміші 4:1:5* або 40:15:5*)
- •Молекулярна маса деяких білків організма людини
- •Замінні і незамінні амінокислоти для організму людини
- •Відносна щільність та концентрація водних розчинів їдкого натру
- •Метали, активатори ряду ферментів в організмі людини
- •Відносна щільність та концентрація водних розчинів азотної кислоти
- •Відносна щільність та концентрація водних розчинів соляної кислоти
Тема: біоенергетика. Енергетичний обмін
Термінальне окислення білків, вуглеводів, ліпідів. Енергетичний обмін
Цикл лимонної кислоти – цикл трикарбонових кислот (ЦТК), цикл Кребса – кінцевий загальний шлях окислювання білків, ліпідів. вуглеводів.
Катаболізм білків, ліпідів, вуглеводів здійснюється в 3 етапи:
Переварювання й усмоктування (1% енергії).
Проміжний обмін (специфічні шляхи катаболізму) (29% енергії).
Загальний кінцевий шлях розпаду – термінальне окислення (70% енергії).
Специфічні шляхи містять у собі гліколіз, β-окислення ВЖК, а також дезамінування, переамінування і декарбоксилювання амінокислот.
Загальний кінцевий шлях розпаду включає окисне декарбоксилювання ПВК, цикл Кребса і ЛПЕ.
Окисне декарбоксилювання ПВК протікає аеробно у матриксі мітохондрій під впливом мультиензимного комплексу (3 ферменти і 5 коферментів, М= 10 млн) у 4 стадії.
Піруватдегідрогеназний комплекс приєднаний до внутрішньої мембрани мітохондрій з боку матрикса. Сумарна реакція:
Цикл лимонної кислоти – цтк – цикл Кребса
Цикл лимонної кислоти являє собою серію реакцій, що протікають у мітохондріях, у ході яких здійснюється катаболізм ацетильных груп (до 2СО3) і утворення відновлених еквівалентів (НАДН+ + Н+ і ФАДН+), що є субстратами (донорами електронів) у реакціях дихального ланцюга і тісно зв'язаного з нею аеробного фосфорилювання.
Біохімічні функції циклу Кребса:
1. Інтегративна – об’єднує 3 шляхи катаболізму білків, вуглеводів, ліпідів.
2. Катаболічна – поставляє субстрати для ЛПЕ; утворює 2 молекули О2, ізоцитрат, α-кетоглутарат, малат, 3НАДН+ + Н+ + ФАДН2.
3. Анаболічна – проміжні з'єднання циклу лимонної кислоти включаються в наступні процеси біосинтезу:
а) глюконеогенез – перетворення ПВК і оксалоацетату в глюкозу;
б) синтез ВЖК з ацетил-КоА;
в) синтез замінних амінокислот реакціями переамінування α-кетокислот;
г) синтез піримідинових і пуринових основ;
д) синтез порфіринів із сукциніл-КоА;
е) синтез кетонових тіл з ацетил-КоА.
Центральна роль ацетил-КоА в метаболізмі визначається тим, що, будучи продуктом катаболізму вуглеводів, ліпідів і амінокислот, він може бути або цілком окислений у циклі лимонної кислоти і дихального ланцюга до СО2 і Н2О, або ж використаний у якості активного проміжного з'єднання для синтезу.
Енергетична роль цтк
За період кожного циклу утворюється 1 ГТФ, 3 НАДН+ + Н+ і ФАДН2, що генерують утворення 12 молекул АТФ (ГТФ – у субстратному фосфорилюванні, а відновлені еквіваленти – в окисному фосфорилюванні). ЦТК – амфіболічний цикл, тому що він створює продукти, що окисляються, і продукти для анаболізму.
Регуляція циклу Кребса
Реакція всього циклу, що лімітує цикл Кребса – реакція синтезу цитрату (фермент цитратсинтаза). Регуляторні ферменти циклу Кребса:
1. Піруватдегідрогеназа (інгібітори: АТФ, НАДН+ + Н+, цитрат, ацетил-КоА; активатори: АДФ, НАД+, глюкозо-6-фосфат, Са2+, Mg2+, HS-KoА, фруктозо-2, б-дифосфат).
2. Цитратсинтаза (інгібітори: АТФ, НАДН + Н\ ВЖК, сукцинил-КоА; активатори: НАД+, АДФ).
3. Ізоцитратдегідрогеназа декарбоксилююча (інгібітори: АТФ, НАДН+ + Н+; активатори: АДФ, НАД+, Mn+).
4. -кетоглутаратдегідрогеназний комплекс (інгібітори: АТФ, НАДН + Н+; активатори: АДФ, НАД+.
Піровиноградна кислота є одним з центральних метаболітів вуглеводного обміну. Вона утворюється в процесі розпаду глюкози і глікогену в тканинах при окислюванні молочної кислоти, а також у результаті перетворень ряду амінокислот. При окисному декарбоксилюванні ПВК утворюється ацетил-КоА, що вступає в цикл Кребса. Піровиноградна кислота є одним з основних субстратів глюконеогенезу.
