- •Передмова
- •Тема: напрями та методи дослідження в біохімії Основні напрямки розвитку біохімічних досліджень
- •Матеріали для біохімічних досліджень
- •Методи виділення речовин з біологічного матеріалу
- •Методи кількісного аналізу та їх класифікація
- •Тема : рН розчинів і біологічних рідин. Буферні розчини
- •Залежність між концентрацією водневих йонів і рН середовища
- •Значення рН фізіологічних рідин
- •Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем
- •Тема : електрокінетичні властивості колоїдів
- •Дифузія і осмотичний тиск
- •Швидкість осідання у воді частинок різної величини
- •Ультрацентрифугування
- •Оптичні властивості колоїдних систем
- •Ультрамікроскопія і електронна мікроскопія
- •Електрокінетичні явища
- •Стійкість і коагуляція колоїдних систем
- •Фактори стійкості дисперсних систем
- •Теорії стійкості і коагуляції
- •Коагуляція гідрофобних золів
- •Коагуляція під дією електролітів
- •Біологічне значення коагуляції
- •Компенсаційний діаліз і вівідіаліз
- •Ультрафільтрація
- •Тема: поверхневі явища і адсорбція
- •Поверхневий натяг сироватки крові при 20с (293 k)
- •Явище адсорбці
- •Вибіркова адсорбція і її біологічне значення
- •Хроматографія
- •Тема: розчини високомолекулярних сполук
- •Класифікація і структура високомолекулярних сполук
- •Властивості розчинів високомолекулярних сполук
- •Фактори стійкості розчинів вмс
- •Колоїдний захист
- •В’язкість розчинів вмс
- •Поліелектроліти. Особливості розчинів білків
- •І основні властивості:
- •Ізоелектричні точки деяких білків
- •Біологічне значення процесів набрякання і старіння драглів
- •Тема: амінокислоти та білки
- •Класифікація амінокислот за будовою радикала і функціональних груп
- •Амінокислоти, що постійно зустрічаються в складі білків
- •Визначення окремих амінокислот хроматографічними методами Метод розподільчої (радіальної) хроматографії на папері
- •Розділення суміші амінокислот методом розподільчої хроматографії в тонкому шарі целюлози
- •Біологічне значення амінокислот
- •Біологічне значення пептидів
- •Роль білків в організмі тварини
- •Методи поділу білків і пептидів
- •Фізико-хімічні властивості білків
- •Переварювання білків у шлунково-кишковому тракті. Всмоктування амінокислот. Регуляція і порушення переварювання і всмоктування
- •Декарбоксилування амінокислот у тканинах. Гниття амінокислот у товстому кишечнику
- •Біологічна роль амінів
- •Обмін аміаку в організмі. Біосинтез сечовини
- •Біосинтез сечовини в печінці
- •Тема: нуклеїнові кислоти
- •Тема: Вітаміни
- •Подібність і відмінність вітамінів і гормонів
- •Гормони. Гормональна регуляція метаболізму в організмі тварини
- •IV. Вплив на мінеральний обмін:
- •I. Вплив на обмін вуглеводів
- •Якісні реакції на гормони щитовидної залози
- •Реакції на гормон підшлункової залози (інсулін)
- •Тема: ферменти
- •Дія ферментів
- •Вплив реакції середовища на активність ферментів
- •Вплив активаторів та інгібіторів на активність ферментів
- •Специфічність ферментів
- •Групова специфічність дії сахарази
- •Визначення активності ферментів
- •Тема: біоенергетика. Енергетичний обмін
- •Цикл лимонної кислоти – цтк – цикл Кребса
- •Біохімічні функції циклу Кребса:
- •Енергетична роль цтк
- •Регуляція циклу Кребса
- •Клінічне значення визначення пірувату
- •Роль кисню в метаболізмі
- •Токсичність кисню
- •Макроергічні молекули
- •Тема: вуглеводи
- •Цикл трикарбонових кислот Кребса (цтк)
- •Співвідношення між аеробним і анаеробним процесами перетворення вуглеводів в організмі
- •Якісні реакції на вуглеводи
- •Пентози
- •Дисахариди
- •Кількісне визначення та обмін вуглеводів
- •Обмін вуглеводів
- •Тема: ліпіди
- •Фізико-хімічні властивості ліпідів
- •Визначення хімічних параметрів жирів
- •Якісні реакції на ліпіди
- •Енерговитрати людини при різних видах діяльності
- •Енерговитрати різних вікових груп
- •Перелік індикаторів і характеристика деяких їх властивостей
- •Водневий показник біологічних рідин
- •Ізоелектричні точки деяких білків і ферментів (рН)
- •Rf окремих амінокислот для ідентифікації їх при хроматографії на папері (в бутилово-оцтово-водній суміші 4:1:5* або 40:15:5*)
- •Молекулярна маса деяких білків організма людини
- •Замінні і незамінні амінокислоти для організму людини
- •Відносна щільність та концентрація водних розчинів їдкого натру
- •Метали, активатори ряду ферментів в організмі людини
- •Відносна щільність та концентрація водних розчинів азотної кислоти
- •Відносна щільність та концентрація водних розчинів соляної кислоти
Якісні реакції на ліпіди
Реакція утворення йодоформу під час взаємодії ацетону з йодом
Принцип реакції. Внаслідок додавання розчину йоду та лугу до сечі, яка містить ацетон, рідина каламутніє й випадає осад йодоформу, який має характерний запах. Реакція протікає таким чином:
Ця реакція не є специфічною для ацетону, оскільки під час взаємодії йоду з ацетальдегідом і етанолом також утворюється йодоформ.
Реакція на ацетон і ацетооцтову кислоту
Принцип реакції. Під час взаємодії ацетону та ацетооцтової кислоти з нітропрусидом натрію в лужному середовищі утворюються комплексні сполуки, забарвлені в червоний колір:
Внаслідок додавання до реакційної суміші концентрованої оцтової кислоти утворюється сполука, забарвлена в темно-червоний колір:
Реакція не є специфічною для ацетону та ацетооцтової кислоти, оскільки креатинін сечі також реагує з нітропрусидом, що супроводжується утворенням подібного забарвлення, але в цьому разі внаслідок додавання концентрованої оцтової кислоти рідина не забарвлюється в темно-червоний колір.
Реакція на ацетооцтову кислоту (реакція Герхарда)
Принцип реакції. Внаслідок взаємодії ацетооцтової кислоти з FеСІ3 утворюється забарвлена в червоний колір сполука. Реакція зумовлена утворенням комплексної сполуки заліза з енольною формою ацетооцтової кислоти:
Характерним для ацетооцтової кислоти є те, що забарвлення зникає під час нагрівання або через тривалий проміжок часу внаслідок довільного декарбоксилювання ацетооцтової кислоти:
Якісна реакція на жовчні кислоти (реакція Петенкофера)
Принцип реакції. Під час взаємодії жовчних кислот із оксиметилфурфуролом розчин набуває червоно-фіолетового кольору. Реакція зумовлена утворенням забарвлених продуктів конденсації жовчних кислот із оксиметилфурфуролом. Фурфурол утворюється із фруктози (сахарози) внаслідок взаємодії концентрованої сірчаної кислоти:
Якісна реакція на гліцерол (акролеїнова реакція)
Принцип реакції. Внаслідок нагрівання гліцеролу з гідросульфатом калію відбувається дегідратація, внаслідок чого гліцерол перетворюється на акролеїн – ненасичений альдегід етилового ряду з специфічним запахом:
Якісна реакція на лецитин
Принцип реакції. Лецитин є одним із представників фосфатидів, які входять до складу біологічних мембран. Лецитин не розчиняється в ацетоні й утворює стійку емульсію з водою.
Виділення холестерину з мозку
Принцип методу. Холестерин легко можна одержати з тканин, де він міститься в значній кількості, наприклад із мозку. Препарат холестерину з тканин одержують шляхом екстрагування хлороформом.
Методика виділення
1. У фарфоровій ступці старанно розітерти 3-5 г мозкової тканини з 6-10 г гіпсу до одержання гомогенної маси, яку розподілити тонким шаром скляною паличкою або скальпелем уздовж скляної пластинки й висушити у сушильній шафі (60 °С).
2. Висушену з гіпсом мозкову тканину зішкребти скальпелем із скельця й дрібно розкришити у ступці.
3. До сухого порошку в пробірці додати 5-6 мл хлороформу й екстрагувати протягом 5-10 хв. Для кращої екстракції вміст пробірки час від часу струшувати.
4. Одержаний екстракт у хлороформі відфільтрувати у суху пробірку та використатиь для проведення якісних реакцій на холестерин.
Якісні реакції на холестерин
Принцип реакцій. Реакції якісного виявлення холестеролу ґрунтуються на його здатності перетворюватися з вторинного спирту в ненасичений вуглеводень.
Розчин холестеролу в хлороформі дає з оцтовим ангідридом та концентрованою сірчаною кислотою спочатку червоне забарвлення, яке переходить потім у синє і, нарешті, зелене. Таким чином, за наявності сірчаної кислоти відбувається дегідратація та окислення холестеролу. Внаслідок цього дві молекули холестеролу, що втрачають дві молекули води, сполучаються між собою за третім атомом вуглецю. Утворені ненасичені вуглеводні з спряженими подвійними зв'язками формують різні похідні з сірчаною кислотою та оцтовим ангідридом:
ДОДАТКИ
Таблиці, необхідні при виконанні деяких лабораторних робіт
Хімічний склад деяких харчових продуктів (%) та їх калорійність, кДж
Продукти |
зміст, % |
Кількість кДж в 100 г їстівної частини |
||
Білки |
Жири |
Вуглеводи |
||
М’ясо, м’ясні продукти і яйця |
||||
Баранина |
16,4 |
17,0 |
- |
0,94 |
Гов’ядина |
18,0 |
10,5 |
- |
0,71 |
Ветчина |
17,0 |
35,0 |
- |
1,65 |
Кури |
20,3 |
13,1 |
- |
0,86 |
Ковбаса варена |
12,5 |
15,1 |
1,2 |
0,82 |
Печінка гов’яжа |
17,4 |
3,1 |
- |
0,51 |
Свинина |
16,5 |
21,5 |
- |
1,12 |
Курчата |
20,6 |
10,5 |
- |
0,76 |
Язик гов’яжий |
13,6 |
12,1 |
- |
0,74 |
Яйця |
12,5 |
12,0 |
0,5 |
0,69 |
Риба та рибні продукти |
||||
Ікра чорна паюсна |
36,0 |
18,2 |
- |
1,33 |
Карп |
16,0 |
3,6 |
- |
0,41 |
Сельдь солона |
18,9 |
19,0 |
- |
1,06 |
Тріска свіжа |
17,6 |
0,4 |
- |
0,32 |
Щука свіжа |
18,8 |
0,7 |
- |
0,35 |
Молоко, та молочні продукти |
||||
Кефір |
3,3 |
3,7 |
3,0 |
0,28 |
Масло сливове |
0,5 |
83,5 |
0,5 |
3,27 |
Молоко коров’яче |
3,3 |
3,7 |
4,7 |
0,28 |
Молоко варене з сахаром |
8,1 |
8,8 |
56,0 |
1,44 |
Сметана |
2,5 |
30,0 |
2,5 |
1,26 |
Сир голандський |
23,5 |
30,9 |
- |
1,64 |
Творог жирний |
13,2 |
20,0 |
2,4 |
1,06 |
Крупа, хліб |
||||
Крупа гречана |
12,5 |
2,5 |
67,4 |
1,47 |
Крупа манна |
11,2 |
0,8 |
73,3 |
1,48 |
Крупа вівсяна |
13,0 |
6,5 |
64,9 |
1,59 |
Хліб пшеничний |
7,9 |
0,8 |
52,6 |
1,07 |
Хліб житній |
5,9 |
1,1 |
44,5 |
0,91 |
Булка городська з муки вищого сорту |
10,3 |
2,0 |
54,0 |
1,18 |
Фрукти |
||||
Абрикоси |
0,9 |
- |
10,5 |
0,22 |
Виноград |
0,4 |
- |
10,7 |
1,97 |
Груші |
0,4 |
- |
16,5 |
0,31 |
Ізюм |
1,8 |
- |
70,9 |
1,27 |
Лимон |
0,9 |
- |
3,6 |
0,180 |
Мандарини |
0,8 |
- |
8,6 |
0,180 |
Смородина чорна |
0,8 |
- |
8,0 |
0,19 |
Яблука |
0,4 |
- |
11,3 |
0,21 |
Овочі, гриби, бахчові |
||||
Гарбузи |
0,5 |
- |
9,2 |
0,17 |
Боби |
6,0 |
- |
8,3 |
0.25 |
Гриби білі сушені |
36,0 |
4,0 |
23,5 |
1,17 |
Диня |
0,6 |
- |
9,0 |
0,16 |
Кабачки |
0,6 |
- |
3,7 |
0,075 |
Капуста свіжа |
1,8 |
|
5,4 |
1,25 |
Картопля свіжа |
2,0 |
- |
21,0 |
3,93 |
Цибуля ріпчата |
3,0 |
- |
9,6 |
2,18 |
Морква свіжа |
1,5 |
- |
8,0 |
1,63 |
