Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІДПУ-Консп-друк (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
607 Кб
Скачать
☆

2. Цивільно-правові норми

У цивільному праві з'яви­лися нові правові норми, виникнення яких зумовлене деформу­ванням нового виду землеволодінь — рангових земель. Геть­манські та полковницькі універсали визначили правовий статус таких земель подібно до «держання» за литовським правом і «помість» за російським правом. Значно розширилося правове регу­лювання зобов'язальних відносин, зокрема у зв'язку з ліквідацією магнатського землеволодіння, передачі таких земель на ранг за службу чи в орендне користування. Інші інститути цивільного права суттєво не змінилися.

3. Кримінальне право

У кримінальному праві спостерігається складний і суперечли­вий процес.

Припинили дію правові норми, що встановлювали покарання за злочини проти королівської влади і польсько-ли­товського магнатсько-шляхетського порядку управління, проти католицької церкви.

Тому система і види злочинів, мета і види покарань були спрощеними. Встановлювалися суворі пока­рання за:

- зраду українському народові,

- за відмову надати допомо­гу у битвах,

- невиконання вимог військово-старшинської адмі­ністрації,

- непокору чи заподіяння шкоди духовенству, козацькій старшині.

У магістратських, ратушних, церковних, сільських і копних су­дах зберігся попередній процесуальний порядок розгляду кримінальних і цивільних справ. Судовий процес у генеральному, полкових, сотенних, курінних судах проводився на підставі норм звичаєвого права. Судові рішення і вироки можна було оскаржити у вищу інстанцію за підпорядкованістю у всіх випадках, окрім тих, які винесені в умовах бойових дій.

.

Тема 7. «Руїна». Ліквідація Гетьманщини (2 год.)

1. І. Виговський (Гадяцький трактат) та Ю. Хмельницький (Переяславський договір) - два вектори політики

2. Остаточний поділ держави на Правобережжя (П. Тетеря, П. Дорошенко) та Лівобережжя (І. Брюховецький, Д. Многогрішний, І. Самойлович, І. Мазепа)

3. Перебування Лівобережжя і Слобожан­щини у складі Росії в XVIII ст.:

4. Судочинство та право доби «Руїни»

1. І. Виговський (Гадяцький трактат) та ю. Хмельницький (Переяславський договір) - два вектори політики

Початком до­би Руїни стало усунення Ю. Хмельниць­кого від влади. Після того, як у жовтні 1657 р. в Корсуні Генеральна козацька рада визнала гетьманом І. Виговського, він роз­горнув активну державну діяльність. Розуміючи, що початок війни з Росією є лише питанням часу, І. Виговський йде на рішуче зближення з Польщею. 16 вересня 1658 р. він уклав з польським урядом Гадяцький договір:

- Україна як формально незалежна держава під назвою Велике Князівство Руське на рівних правах з Польщею та Литвою ставала третім членом федерації — Речі Посполитої

- територія князівства: Київ­ське, Брацлавське та Чернігівське воєводства

- верховна влада належала гетьманові, який обирався довічно та зат­верджувався королем

- українська армія мала нарахо­вувати 30 тис. козаків та 10 тис. найманого війська

- пра­вославні віруючі зрівнювалися в правах з католиками.

Водночас Гадяцький договір передбачав:

- відновлен­ня адміністративно-територіального устрою, що існу­вав до 1648 р.;

- повернення польським магнатам і шляхті маєтків в українських землях;

- відновлення повинностей українського селянства;

- Українська дер­жава позбавлялася права на міжнародні відносини.

У листопаді 1658 р. російське вій­сько перейшло кордон Укра­їни. Вирішальна битва відбулася в червні 1659 р. під Конотопом і закінчила­ся перемогою І. Виговського. Проте Гадяцький договір викликав посилення промосковських нас­троїв. Старшина знову проголошує гетьманом Ю. Хмель­ницького. Новий Переяславський договір, ухвалений 27 жовтня 1659 р.:

- переобрання геть­мана мало здійснюватися лише з дозволу царя;

- гетьман втрачав право призначати і звільняти полковників, кара­ти без суду смертю старшин, виступати в похід без царсь­кого дозволу;

- заборонялися відносини з іншими країна­ми;

- у Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані мали право розташовуватися російські залоги;

- Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріар­хатові.

У 1660 р. розпочався новий раунд російсько-польсь­кого протистояння в боротьбі за українські землі. Юрій під тиском пропольськи настроє­ної старшини на чолі з схиляється до угоди з Польщею. 18 жовтня 1660 р. укладено Слободищенський трактат: Україна поверталася під владу Речі Посполитої на правах автономії, але обмеження політичної незалежності україн­ських земель більш значні:

- усунено статтю про Велике князівство Руське;

- гетьман не тільки позбавляв­ся права зовнішньополітичних зносин, а й зобов'язував­ся подавати військову допомогу Польщі у війнах з інши­ми державами;

- польській шляхті і магнатам поверталися всі маєтності в Україні.

У січні 1663 р. Ю. Хмельницький зрікається гетьманської булави та йде в монастир. Після того, як Правобережжя обрало гетьманом у Чигирині П. Тетерю, а Лівобереж­жя у Ніжині — І. Брюховецького, територіальний розкол України доповнився політичним.