3. Розбудова війська

В. Винниченко, С. Петлюра вважали, що армія має бути створена на засадах народної міліції, а не регулярного війська. Основне завдання: українізація військових частин, які підпорядковані Тимчасовому уряду.

Генеральне секретарство військових справ створене у листопаді 1917 р.

23 листопада 1917 р. – постанова Генерального Секретаріату «Про підпорядкування частин Південно-Західного і Румунського фронтів, Київського і Одеського округів українським владним структурам».

16 січня 1918 р. – Закон «Про утворення українського народного війська»: наявні військові формування мають бути демобілізовані; у кожному з округів (Київський, Харківський, Одеський) формуються корпуси інструкторів, завданням яких було створення народної міліції.

У квітні розроблено план створення регулярної армії, який не вдалося реалізувати, набір планувався лиш на осінь.

4. Фінансова система

Відповідно до закону від 22 грудня 1917 р. всі державні податки, що сплачувалися на користь Тимчасового уряду, переходили до скарбу УНР. Хоч насправді цей закон не виконувався.

Грошова одиниця: рублі Російської імперії; кредитові білети (карбованці, гривні, шаги) довіри у населення не мали.

З створенням ЦР було сформовано Український національний фонд для утримання державних органів і установ на основі добровільних пожертвувань.

Бюджету не існувало. Видатки окремих чиновників визначалися урядовцями Генерального Секретаріату чи міністром фінансів. У грудні 1917 р. засновано Державний банк, але лиш юридично; Генеральну скарбницю для обліку надходжень і видатків.

5. Джерела та галузі права

Конституційне право:

29 квітня 1918р. - Кон­ституція Української Народної Республіки, яка мала підназву: «Статут про державний устрій, права і вольності УНР».

- універсали.

- Закон «Про ви­бори до Установчих зборів УНР», прийнятий в листопаді 1917 р. (11 і 17 числа, у 2 етапи).

- Закон «Про національно-персональну автономію» (9 січня 1918 р.)

- Закон «Про гро­мадянство» (2-4 березня 1918 р.).

12 березня 1918 р. Мала Рада затвердила державним гербом УНР «золотий Володимирів тризуб на синьому полі». Про гімн мова не йшла.

Цивільне право. Суди використовували Звід законів Російської імперії. В правових актах не використовувався термін «право володіння», а замість нього вживалися терміни «право порядкування» чи «право користування», що свідчило про негативне ставлення до приватної власності.

Земельне право. Третім Універсалом була скасована приватна власність на землю.

Центральна Рада 29 квітня 1918 р. прийня­ла поправку до земельного закону, за якою ділянки розміром до 30 десятин не підлягали переділу.

В галузі трудового права був виданий Закон «Про 8-годинний робочий день» (25 січня 1918 р.). Закон регламентував особливості найму і праці жінок і неповнолітніх, понаднормову і нічну працю, працю «особливо шкідливих виробництв і робіт» та ін. Встановлювалися святкові й інші неробочі дні.

Кримінальне право. Продовжувало майже у повному обсязі діяти російське Кримінальне уложення 1903 р., Тюремний статут та різні інструкції до них. Збережено й дію постанови Тимчасового уряду від 6 липня 1917р., яка встановила суворі покарання за публічні закли­ки до бунтів, тяжких злочинів, грабунків, погромів та інших зло­чинів, що вели до насильства над населенням.

5 березня 1918 р. - закон про відпо­відальність учасників воєн і повстань проти Української держави: втрата права на українське громадянство і висил­ка за межі України; у разі самовільного повернення - ув'язнення терміном до 5 років.

Третім Універсалом скасо­вана смертна кара, а 19 листопада 1917 р. - закон про амністію, яким звільнялися всі раніше засуджені за політичні злочини.