- •Опорний конспект лекцій з дисципліни
- •Тема 1. Вступ до курсу ідпу (2 год.)
- •1. Мета курсу
- •2. Предмет курсу
- •3. Зв'язок ідпу з іншими дисциплінами
- •4. Принципи (підходи) історичних досліджень та методи пізнання
- •2. Суспільний лад
- •5. Періодизація ідпу
- •Тема 2. Історія державності Київської Русі (2 год.)
- •1. Теорії походження Київської Русі
- •4. Податкова система
- •5. Організація війська
- •Тема 3. Руська Правда Ярослава Мудрого (2 год.)
- •1. Джерела права Київської Русі
- •2. Редакції та структура Руської Правди
- •3. Цивільно-правові норми
- •4. Норми сімейного права
- •5. Кримінально-правові норми
- •6. Процесуальні норми
- •Тема 4. Управління та право на українських землях у період Литовсько-Польської держави (2 год.)
- •1. Етапи перебування українських земель у складі вкл та Польщі. Люблінська унія
- •2. Соціальна структура суспільства
- •3. Земські сеймики і уряди – органи шляхетського самоврядування
- •4. Організація влади у містах
- •5. Цехова організація
- •6. Джерела права
- •7. Цивільно-правові норми
- •8. Шлюбно-сімейні норми
- •9. Кримінально-правові норми
- •Тема 5. Формування держави б. Хмельницького. Органи влади (2 год.)
- •1. Етапи формування держави
- •2. Органи державної влади
- •3. Військо
- •4. Джерела формування військового скарбу
- •Тема 6. Судочинство та право держави б. Хмельницького
- •1. Джерела права
- •2. Цивільно-правові норми
- •3. Кримінальне право
- •Тема 7. «Руїна». Ліквідація Гетьманщини (2 год.)
- •1. І. Виговський (Гадяцький трактат) та ю. Хмельницький (Переяславський договір) - два вектори політики
- •2. Остаточний поділ держави на Правобережжя (п. Тетеря, п. Дорошенко) та Лівобережжя (і. Брюховецький, д. Многогрішний, і. Самойлович, і. Мазепа)
- •3. Перебування Лівобережжя і Слобожанщини у складі Росії в XVIII ст.
- •4. Судочинство та право доби «Руїни»
- •Тема 8. П. Орлик та його Конституція (2 год.)
- •1. Постать п. Орлика
- •2. Структура та основні засади «Конституції» п. Орлика
- •3. Значення «Конституції» п. Орлика
- •Тема 9. Суспільно-політичний лад і право в Україні у складі Російської імперії (хіх-початок хх ст.) (2 год.)
- •1. Соціальна диференціація суспільства
- •2. Державний устрій
- •3. Система судочинства
- •4. Джерела та характерні риси права
- •Тема 10. Реформи 60-70-х років хіх ст. У Російській імперії
- •1. Селянська реформа 1861 рр.
- •2. Судова реформа 1864 р.
- •3. Земська реформа 1864 р.
- •4. Міська реформа 1870 р.
- •5. Військова реформа 1874 р.
- •6. Значення реформ
- •7. Особливості здійснення реформ у Росії (на відміну від Австрії)
- •Тема 11. Західноукраїнські землі у складі Австрії та Австро-Угорщини (2 год.)
- •1. Органи урядової адміністрації
- •2. Органи крайового і місцевого самоврядування
- •3. Система судових органів
- •4. Джерела та характерні риси права
- •Тема 12. Виникнення та діяльність Центральної Ради (2 год.)
- •1. Еволюція правового і фактичного статусу України у період Центральної Ради
- •2. Організація державної влади
- •3. Розбудова війська
- •4. Фінансова система
- •5. Джерела та галузі права
- •6. Прорахунки Центральної Ради у державотворенні
- •Тема 13. Українська держава за гетьмана п. Скоропадського
- •1. Організація державної влади
- •2. Розбудова війська
- •3. Спроби розширення території
- •4. Фінансова система
- •5. Джерела та галузі права
- •6. Причини короткотривалості держави
- •Тема 14. Українська держава та право періоду Директорії
- •1. Організація державної влади
- •2. Розбудова війська
- •3. Фінансова система
- •4. Джерела та галузі права
- •5. Причини падіння Директорії
- •Тема 15. Держава і право зунр (2 год.)
- •1. Організація державної влади
- •2. Розбудова війська
- •3. Джерела та галузі права
- •4. Причини короткотривалості існування
- •Тема 16. Радянська державність в Україні (1917-1945 рр.). Карпатська Україна та акт 30 червня 1941 р. (2 год.)
- •1. Становлення радянської влади в Україні
- •2. Конституції 1919, 1929, 1937 рр. Та розвиток галузей права урср
- •3. Карпатська Україна
- •4. Акт відновлення державності 30 червня 1941 р.
- •Тема 17. Радянська державність та право в Україні
- •1. Формування території урср
- •2. Організація влади в урср
- •3. Джерела та характерні риси права
- •Тема 18. Держава і право України на сучасному етапі (1991-2008 рр.) (2 год.)
- •1. Проголошення незалежності України
- •2. Конституціалізм в Україні
- •3. Формування державного апарату влади
- •4. Судова реформа
- •5. Реформування законодавства України
Тема 5. Формування держави б. Хмельницького. Органи влади (2 год.)
1. Етапи формування держави
2. Органи державної влади
а) гетьман
б) генеральна рада
в) старшинська рада
г) колегія генеральної старшини
д) влада у полках і сотнях, містах
3. Військо
4. Джерела формування військового скарбу
1. Етапи формування держави
Формування державних інститутів почалося з літа 1649 р. Етапи:
1. 8 серпня 1649 р. укладено Зборівський мирний договір:
- козацький реєстр зростав до 40 тис. осіб,
- територія охоплювала Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства,
- на цих землях влада належала гетьманові та його адміністрації,
- Київський митрополит одержав місце в сенаті,
- всім учасникам повстання проголошувалася амністія,
проте:
- магнати і шляхта мали право повернутися до своїх маєтків,
- для більшості селян відновлювалося кріпацтво,
- воєводства Волинське та Подільське, як і до повстання, залишалися під владою короля.
У цей період Б. Хмельницький боровся лише за політичну автономію для козацького регіону.
Зборівська угода не зняла суперечностей між Україною та Польщею. У лютому 1650 р. польські війська вдерлися на Поділля. Ця подія стала початком нового протистояння, вирішальним моментом якого була битва під Берестечком (червень 1651 р). Поразка звела нанівець автономію козацької держави.
2. 18 вересня 1651 р. укладено Білоцерківський договір:
- козацький реєстр обмежувався до 20 тис. осіб,
- влада гетьмана поширювалася лише на Київське воєводство,
- гетьману заборонялися зовнішні відносини,
- шляхті дозволено повертатися до своїх маєтків.
3. завдяки перемозі під Батогом 1651 р. відбувається відновлення інститутів держави.
4. 1654 -1657 рр. – період зеніту державтворення.
У березні 1654 р. у Москві козацька делегація передала росіянам проект договору із 23 пунктів. Після переговорів сторони уклали «Березневі статті»:
- Україна зберігала республіканську форму правління, територіально-адміністративний поділ, нову систему соціально-економічних відносин, цілковиту незалежність у проведенні внутрішньої політики,
- окремі статті обмежували суверенітет України: збір податків з українського населення здійснювався під контролем російської сторони; заборонялися дипломатичні зносини з Варшавою та Стамбулом.
Московсько-польське Вільненське перемир'я (1656 р.) ставило хрест на російсько-українському військовому союзі й розв'язувало гетьманові руки, він активно почав створювати коаліцію в складі Швеції, Семигороду, Бранденбургу, України, Молдавії, Волощини та Литви.
2. Органи державної влади
Гетьман: очолював уряд і державну адміністрацію, був головнокомандуючим, скликав ради, відав фінансами, керував зовнішньою політикою, мав право видавати загальнообов'язкові для всіх нормативні акти — універсали, був вищою судовою інстанцією. Посада була виборною на невизначений термін, але Б. Хмельницький намагався утвердити спадкову гетьманську владу: у квітні 1657 р. на раді спадкоємцем було визначено сина Юрія.
Формально основним органом влади була Військова (Генеральна) рада, яка вирішувала військові, політичні, господарські, правові та інші питання. Проте вона втрачає своє значення, оскільки:
- територія держави велика, всі козаки не можуть брати участь,
- рішення приймалися окликами, а важливі питання так не вирішуються,
- велике значення мала сірома, інтереси якої не узгоджувалися з старшинськими, що були більш помірковані, лояльні.
Б. Хмельницький з метою зміцнення гетьманської влади частіше скликав старшинську раду, до якої перейшла вся повнота влади. Участь у ній брала генеральна старшина, а іноді представники полкової і сотенної адміністрації, делегати від міст,сіл, вище духовенство. На ній розглядалися всі питання, крім судочинства.
Вища виконавча влада належала колегії генеральної старшини, до якої входила генеральна старшина, яка відповідала за певну сферу суспільних відносин (2 судді, 2 осавули, обозний, писар). Найвища посада - генеральний писар.
На місцях управляли полкові та сотенні уряди. Полковий уряд обирався полковою старшиною і складався з полковника та полкових урядовців, а сотенний — з сотника та його помічників (писар, осавул, хорунжий).
У великих містах управління здійснювалося магістратами, в малих, але привілейованих — отаманами. У містах з магдебурзьким правом козацька адміністрація втручалася у роботу органів місцевого самоврядування у справах землеволодіння, збору податків, контролю торгівлі тощо.