Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІДПУ-Консп-друк (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
607 Кб
Скачать
☆

Тема 5. Формування держави б. Хмельницького. Органи влади (2 год.)

1. Етапи формування держави

2. Органи державної влади

а) гетьман

б) генеральна рада

в) старшинська рада

г) колегія генеральної старшини

д) влада у полках і сотнях, містах

3. Військо

4. Джерела формування військового скарбу

1. Етапи формування держави

Формування державних інститутів почалося з літа 1649 р. Етапи:

1. 8 серпня 1649 р. укладено Зборівський мирний до­говір:

- козацький реєстр зрос­тав до 40 тис. осіб,

- територія охоплювала Ки­ївське, Чернігівське та Брацлавське воєводства,

- на цих землях влада належала гетьманові та його адміністрації,

- Київський митрополит одержав місце в сенаті,

- всім учас­никам повстання проголошувалася амністія,

проте:

- маг­нати і шляхта мали право повернутися до своїх маєтків,

- для більшості селян відновлювалося кріпацтво,

- воєводст­ва Волинське та Подільське, як і до повстання, залиша­лися під владою короля.

У цей період Б. Хмельницький боровся лише за політичну автономію для козацького регіону.

Зборівська угода не зняла суперечностей між Укра­їною та Польщею. У лютому 1650 р. польські війська вдерли­ся на Поділля. Ця подія стала початком нового протистояння, вирішальним мо­ментом якого була битва під Берестечком (червень 1651 р). Поразка звела нанівець автономію козацької держави.

2. 18 ве­ресня 1651 р. укладено Білоцерківський договір:

- козацький ре­єстр обмежувався до 20 тис. осіб,

- влада гетьмана поши­рювалася лише на Київське воєводство,

- гетьману забороня­лися зовнішні відносини,

- шляхті дозво­лено повертатися до своїх маєтків.

3. завдяки перемозі під Батогом 1651 р. відбувається відновлення інститутів держави.

4. 1654 -1657 рр. – період зеніту державтворення.

У березні 1654 р. у Москві козацька делегація переда­ла росіянам проект договору із 23 пунктів. Піс­ля переговорів сторони уклали «Березневі ста­тті»:

- Україна зберігала респуб­ліканську форму правління, територіально-адміністратив­ний поділ, нову систему соціально-економічних відносин, цілковиту незалежність у проведенні внутрішньої політи­ки,

- окремі статті обмежували суверенітет України: збір податків з українського населення здійснювався під кон­тролем російської сторони; заборонялися дипломатичні зносини з Варшавою та Стамбулом.

Московсько-польське Вільненське перемир'я (1656 р.) ставило хрест на російсько-українському військово­му союзі й розв'язувало гетьманові руки, він активно почав створювати коаліцію в складі Швеції, Семигороду, Бранденбургу, України, Молдавії, Волощини та Литви.

2. Органи державної влади

Гетьман: очолю­вав уряд і державну адміністрацію, був головнокомандую­чим, скликав ради, відав фінансами, керував зовнішньою політикою, мав право видавати загальнообов'язкові для всіх нормативні акти — універсали, був вищою судовою інстанцією. Посада була виборною на невизначений термін, але Б. Хмельницький намагався утвердити спадкову гетьманську владу: у квітні 1657 р. на раді спадкоємцем було визначено сина Юрія.

Формально основним органом влади була Війсь­кова (Генеральна) рада, яка вирішувала військові, полі­тичні, господарські, правові та інші питання. Проте вона втрачає своє значення, оскільки:

- територія держави велика, всі козаки не можуть брати участь,

- рішення приймалися окликами, а важливі питання так не вирішуються,

- велике значення мала сірома, інтереси якої не узгоджувалися з старшинськими, що були більш помірковані, лояльні.

Б. Хмельницький з метою зміцнення гетьманської влади частіше скликав старшинську раду, до якої перейшла вся пов­нота влади. Участь у ній брала генеральна старшина, а іноді представники полкової і сотенної адміністрації, делегати від міст,сіл, вище духовенство. На ній розглядалися всі питання, крім судочинства.

Вища виконавча влада належала колегії генеральної старшини, до якої входила генераль­на старшина, яка відповідала за певну сферу суспільних відносин (2 судді, 2 осавули, обозний, писар). Найвища посада - генеральний писар.

На місцях управ­ляли полкові та сотенні уряди. Полковий уряд обирався полковою старшиною і складався з полковника та полко­вих урядовців, а сотенний — з сотника та його помічників (писар, осавул, хорунжий).

У великих містах управління здійснювалося магістратами, в малих, але привілейова­них — отаманами. У містах з магдебурзьким правом козацька адміністрація втручалася у роботу органів місцевого самоврядування у справах землеволодіння, збору податків, контролю торгівлі тощо.