Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІДПУ-Консп-друк (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
607 Кб
Скачать
☆

4. Норми сімейного права

Шлюбно-сімейні відносини до прийняття християнства регулювалися звичаєвим правом, яке довго зберіга­лося і після прийняття християнства. Існували викрадення наре­чених, багатоженство.

З прийняттям християнства встановилися нові принципи сімейного права — моногамія (одношлюбність), ускладнення, а то й невизнання розлучення, безправність позашлюбних дітей, суворі покарання за позашлюбні зв'язки тощо. Існував низький шлюбний вік: 12-13 років для нареченої і 14-15 для нареченого. Вимагалася зго­да наречених і батьків та відсутність близького споріднення. Не допускався третій шлюб. Питаннями розлучення відала церква.

5. Кримінально-правові норми

За Руською Правдою поняття злочину трактувалось як «обида»

Суб'єкт злочину – будь-яка особа, крім холопа: за його дії відповідав феодал.

Види злочинів:

— злочини проти князівської влади;

— злочини проти релігії та церкви;

— злочини проти особи;

— майнові злочини;

— злочини проти сім'ї і моральності.

Система покарань:

- грошові пока­рання (штраф) – найбільш поширені, їх види:

а) вира, «дика вира»;

б) продаж;

- головщина;

- потік і розграбування;

- смертна кара;

- єпітимії (покаяння), калічницькі кари (осліплення, відрізання носа, вух); - тюремне ув'язнення.

Руська Правда не знала вікового обмеження кримінальної відповідальності, поняття осудності. Проблема співучасті вирішувалась просто: співучасники злочину відповідали порівну, розподіл функцій між ними не передбачався.

6. Процесуальні норми

Специфічною процесуальною формою досудової підготовки справи було гоніння сліду – пошук злочинця за його слідами: вважалося якщо слід приводив;

1) до житла конкретної особи - во­на і є злочинцем;

2) до сільської общини - відпо­відальність несла верв;

3) слід загубився на великій дорозі – пошук злочинця припинявся.

Судові докази:

- показання свідків, які поділялися на:

а) видоків (очевидців)

б) послухів (які чули про дану подію)

- ордалії (суди божі), тобто випробування залізом і водою

- присяга (рота) застосовувалась тоді, коли не було інших доказів

- зовнішні ознаки і речові докази.

У церковному суді застосовувався, крім змагального, інквізиційний (слідчий) процес з його ат­рибутами, у т. ч. з тортурами.

Cистема судових органів:

- спеціальних судових органів не було. Проте існували спеціальні посадові особи, які допомагали у здійсненні правосуддя (вирники - збирали кримінальні штрафи);

- судові функції у церкві виконували митропо­лит, єпископи, ігумени;

- вотчинний суд: право феодала самому судити залежних від нього людей.

Руська Правда не передбачала повторно­го розгляду справи.

Тема 4. Управління та право на українських землях у період Литовсько-Польської держави (2 год.)

1. Етапи перебування українських земель у складі ВКЛ та Польщі. Люблінська унія

2. Соціальна структура суспільства

3. Земські сеймики і уряди – органи шляхетського самоврядування

4. Організація влади у містах

а) на звичаєвому праві

б) на Магдебурзькому праві

в) юридики

5. Цехова організація

6. Джерела права

7. Цивільно-правові норми

8. Шлюбно-сімейні норми

9. Кримінально-правові норми