35.Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.

Механізм слідоутворення - це процес взаємодії двох фізичних тіл або систем, які, обмінюючись енергією, набувають інших ознак і властивостей, тобто відбивають (відображають) одне одного. Взаємодія здійснюється під впливом сили, прикладеної до одного чи обох об'єктів.

Об'єкт, до якого прикладено силу, зазвичай називають слідоутворювальним. Він є джерелом руху. Під його впливом другий об'єкт - слідосприймальний - відображає (відбиває, віддзеркалює) слідоутворювальний у вигляді сліду.

Слід виникає за умови, що слідоутворюючий об’єкт є твердішим, ніж слідосприймаючий і діє з такою силою, яка зможе викликати його відбиття. Утворення слідів при взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів залежить від ряду чинників: твердості об’єктів, напрямку взаємодії, розташування об’єктів, сили і характеру взаємодії.

Джерелом слідоутворення можуть бути обидва об'єкти взаємодії.

Тоді межа між слідоутворювальним і слідосприймальним об'єктами практично зникає. Вони у таких випадках взаємно відображають один одного, виступаючи одночасно слідосприймальиим та слідоутворювальним (але цс характерно тільки для слідів контактної взаємодії - слідів-відбитків).

36. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події під час проведення огляду місця події чи інших слідчих дій.

Виявлення слідів починається з візуального огляду (тобто огляду простим оком) Якщо ж сліди невидимі, то пошук поєднують із застосуванням певних спеціальних методів виявлення і фіксації слідів рук. Ці методи можна поділяти за різними критеріями:1) Залежно від того, яких слідів шукають видимих чи невидимих:- методи виявлення видимих слідів- методи виявлення невидимих слідів.2) За сутністю, що складає основу методу або використаного технічного засобу:- фізичні (механічні) методи;- хімічні;- комплексні (фізико-хімічні)- радіографічні.Суть механічних (фізичних) методів полягає в обробленні потожирових слідів речовинами, які з'єднуються з речовиною сліду механічним способом, не вступаючи з нею в хімічну реакцію. Різновидами є:• методи адгезії,• змочування,• конденсації,• гальваностегії• люмінісцепції.

Адгезія - прилипання, зчеплення поверхонь різних тіл. Виявлення невидимих слідів за допомогою порошків на основі їх адгезійних властивостей одержало назву порошкових методів.Адгезія, як уже зазначалося - прилипання, зчеплення повер­хонь різних тіл. Якщо на невидимий слід (нашарування потожирової речовини певний час залишається липким) потрапляють час­точки будь-якої речовини, то вони прилипають, і слід стає видимим. Тому до свіжих слідів порошки прилипають добре, а з виси­ханням по деякім часі потожирової речовини можливість вияв­лення сліду адгезійним способом зменшується.Адгезійний спосіб можливий за таких умов:невидимий слід можна виявити, доки потожирова речовина не висохла {сажа, окис цинку, порошок заліза, окис міді тощо);можна використовувати з урахуванням поверхні, на якій залишено слід (в основному гладких, полірованих, твердих);якщо слід не можна виявити за допомоги порошка, то це не означає, що його немає зовсім. У такому випадку треба застосо­вувати інші способи цього або інших методів.

Виявлення невидимих слідів за допомогою порошків на основі їх адгезійних властивостей одержало назву порошкових методів.Криміналістиці відомо понад 300 видів порошків, застосову­ється ж значно менше. Порошки можна поділяти за різними критеріями. За структурним складом:

• неорганічні - переважно здріблені метали: залізо, алюмі­ній, мідь, кобальт, барій, свинець, цинк або їх окиси;-органічні - кам'яновугільні смоли, каніфоль, камфора, крохмаль, подрібнені стеблини рослин, кори, пильці, спор.Залежно від здатності магнетизму:

• немагнітні - газова сажа, алюмінієва пудра (аргенторат), порошок бронзи, окису міді, барію, свинцю, крохмаль, кані­фоль, органічні та синтетичні барвники - родамін, фуксін, ме­тилен фіолетовий, блакитний тощо. В аерозолях: «Дакто-золь» - алюмінієва пудра; «Дактозоль-С» - газова сажа; «Дак-тозоль-Т» - тальк; та ін.

• магнітні порошки - порошки відновленого воднем заліза різного помелу (№ 6-3), феромагнітне залізо, оксиди кобальту, нікелю.

• суміші порошків, які мають не тільки адгезійні, а й інші властивості (люмінесцентні, завдяки яким виявляють невидимі сліди па кольорових поверхнях, спостерігаючи люмінесценцію в ультрафіолетовому промінні).

Комбіновані порошки-суміші містять як органічні так і неор­ганічні порошки. Світлі - «Опал», «Топаз», «Світла суміш»; червоно-коричневі - «Рубін», «Гранат»; темні: «Сапфір», «Агат», «Темна суміш»; суміші № 1-10 та ін.

Для виявлення сліду порошок треба нанести на поверхню, де прогнозується розташування сліду.

Порошки наносять посипанням або спеціальними при­строями: пензлями (магнітним, флейцовим, пуховим), пневма­тичними розпилювачами (аерозольним або поліетиленовим механічним).Під час посипання (насипання) невелику порцію порошку наносять Pia об'єкт, наприклад, на лист аркуша, і, рухаючи ос­танній, перекочують порошок по всій поверхні, а залишки зси­пають у ємність.Якщо предмет твердий і громіздкий, насипаний на нього по­рошок належить перемістити пензлем, здути, струсити.На вертикальні поверхні немагнітні порошки наносять дак­тилоскопічним волосяним (білячим, колонковим) пензлем або пневморозпилювачами.Магнітні порошки наносять магнітним пензлем.

Змочування. Змочувальні - а це частково адгезійні способи -полягають у тому, що за рахунок цього поверхневого фізичного явища під час стикання рідини з твердим тілом не всі тіла змочуються водою. Це явище покладено в основу виявлення слідів рук і підошов ніг водними розчинниками барвників, оскільки жир не змішується з водоюЯкщо у водний розчин барвника, наприклад, фіолетових чи синіх чорнил, занурити об'єкт із латентним слідом, то барвник змочить тільки ті ділянки сліду, де немає потожирової речо­вини.Отже, слід стає видимим на забарвленому тлі документа. Звичайно, потім документ треба промити, тобто відновити у ко­льорі (викупати).Окрім цього явищем змочування можна виявляти сліди рук на предметах, витягнутих із води.Експериментами М. К. Губушкіна (1965 р.), В. М. Єфимчука і В. М. Салтевського (1976 р.) було встановлено, що на скляних, металевих полірованих, пластмасових, синтетичних, ламінова­них покриттях, консервних бляшанках, що перебувають у стоя­чій воді (озері, ставку, калюжі), потожирові сліди зберігаються до 20 діб.Після витягнення з води предмет належить висушити і обро­бити порошками: окису міді, пилоподібного заліза та ін. залеж­но від виду поверхні.Наприклад, пощастило виявити сліди пальців рук навіть на трамвайному квитку, що пролежав три доби в калюжі.

Конденсація - ущільнення, згущення, перехід речовини з газоподібного стану в рідкий або твердий, кристалічний. Це фізичне явище становить сутність методів виявлення слідів парами йоду, кіпоттю свічки, що горить, металами, розпиленнями у вакуумі. Сутність цього способу полягає в тім, що частки твердої ре­човини, які перебувають у газоподібному стані, вибірково кон­денсуються і таким чином забарвлюють слід або поверхність слідопосія.Внаслідок цього слід стає видимим - забарвленим або незабарвлспим.

На основі явища конденсації розроблено два методи вияв­лення потожирових невидимих слідів пальців рук:

• оброблення парами йоду (застосовується у слідчій практиці);

• вакуумне напилювання (застосовується в експертній прак­тиці);

• оброблення парами йоду: йод є галогеном (галогени - це група хімічних елементів - фтор - Р, хлор - СІ, бром - Вг, йод -1, астат- - Аз).

За будь-якої температури він переходить із твердого стану в газоподібний, минаючи рідкий; одночасно він кристалізується під час цього переходу, тобто цей стан не є «парами йоду» в ро­зумінні пари.Пара - це молекулярний стан речовини, а пари йоду - зваже­ні кристалики, сукупності молекул.

Якщо старанно здрібнити йод, то його порошок можна без­посередньо наносити на поверхню, наприклад, посипанням або волосяним пензлем.

Зараз існують два види виявлення слідів парами йоду:

• безпосереднім нанесенням йоду на об'єкт у сумішах;

• обкурювання слідів парами йоду.

Суть безпосереднього нанесення йоду на об'єкт: у склянку досить помістити кілька кристаликів йоду і накрити їх шмат­ком прозорого скла (органічного скла).Через 10-15 хв. скло внаслідок конденсації покриється час­тинами йоду (набуде коричневого кольору).Потім його належить прикладати до того місця документа (предмета), де ймовірно є слід, і він стане видимий, оскільки частки йоду забарвлять потожирову речовину в коричневий ко­лір.Процес можна прискорити, якщо склянку підігрівати.Виявлений слід належить негайно сфотографувати, оскільки він через 5-10 хв. випаровується.Позитивною якістю цього виду методу оброблення парами йоду є те, що процедуру можна повторювати, а слід залишаєть­ся незмінним, що дуже зручно - слід можна вивчити і сфото­графувати, не змінюючи документ.Останнім часом для безпосереднього впливу на слід йодом його стали наносити в суміші з порошками крохмалю, скла.

Відомі три суміші: «Крайод», запропонований вченими з Чехії та Польщі (суміш йод - крохмаль у відношенні 1:10); «Ткапол», запропонований криміналістами Росії (суміш йод -крохмаль у відношенні 1:8); «Кристал», (суміш йод - скло у від­ношенні 1:10).Усі три суміші наносять на об'єкт волосяним пензлем або наси­панням із подальшим перекочуванням і струшуванням порошку.Цим засобом можна ефективно виявляти сліди на папері, тканинах і невеликих предметах.Суть виявлення слідів - обкурювання парами йоду. Він є найбільш поширеним на практиці та в експертних досліджен­нях.Основу його становить природна властивість йоду субліму­ватися, тобто переходити з твердого стану в газоподібний (зва­жений).Для сублімації сконструйовано низку приладів - субліматорів, найпростішим з яких є скляна трубка, в яку кладуть крис­талічний йод; до одного її кінця приєднано гумову грушу, а до іншого - лійку на гумовій трубці. Трубку тримають у руці, під впливом теплоти, від якої йод випаровується.Прокачуючи повітря за допомоги груші, відводять пари до потрібного місця на об'єкті і виявляють слід.Прилади для сублімації парів йоду одержали назву йодних трубок, видів яких є багато залежно від способу підігріву йоду.Метод вакуумного напилювання також засновано на явищі сублімації.Цей лабораторний метод використовується поки що тільки в експертній практиці.Досліджуваний об'єкт розміщають у дзвоноподібній камері, з якої відкачують повітря.Потім у ній спалюють (випаровують) метал (срібло, цинк та ін.).Сублімовані частки металу осідають на речовині сліду або його носії, залишаючи слід забарвленим.Розробив цей метод львівський учений Ю. Ю. Ярослав.Гарні результати - у виявленні слідів на металах, фаянсово­му посуді, а іноді на тканинах, за умови точного прогнозування розташування сліду, оскільки великі об'єкти в камеру можна помістити лише частинами.

Гальваностегія — лабораторний метод. Це нанесення на поверхню предмета частинок металу, металічних плівок методом електролітичного осадження. Гальваностегія є лабораторним методом виявлення слідів рук.У гальванічну ванну занурюють досліджуваний об'єкт і по­дають постійну електричну напругу.Внаслідок електролізу на поверхні об'єкта, де відсутня пото-жирова речовина, осідає метал, а слід залишається чистим і, отже, видимим.

Люмінесценця - цей метод придатний для виявлення слідів як у польових, так і в лабораторних умовах.Базується на фізичному явищі люмінесценції речовин під впливом випромінювання, тому й люмінесценцію називають як ультрафіолетовою, так і інфрачервоною.Першу можна спостерігати неозброєним оком, а другу -тільки за допомоги спеціальних приладів.

За хімічних методів хімічна речовина вступає в реакцію з потожировою і утворює забарвлене з'єднання в тих місцях, де розташовується слід. Внаслідок цього він стає видимим. Як хімічні реактиви - проявники здавна використовують водний розчин азотнокислого срібла (ляпісу), речовин нінгід-рину або алоксану в ацетоні. (Окрім цього - ще ДРД (діазо-флюрен) і 5РІІ (водяна суспензія дисульфідмолібдену)).Розчин нінгідрину наносять на документ і виставляють на світло для проявлення сліду, після чого його фотографують.Нінгідрин наносять пульверизатором або тампоном, потім залишають документ на 4-6 год.Сліди проявляються і набувають бузкового забарвлення.Алоксан розчиняють у таких самих співвідношеннях, що й нінгідрин.Він виявляє сліди приблизно за той же відтинок часу і за­барвлює їх в оранжевий колір.Виявлення слідів нінгідрином і алоксаном можна прискори­ти, якщо після нанесення розчину підігріти об'єкт, наприклад, прогладити праскою.Втім, зі зменшенням часу виявлення втрачається якість слідів.Найкращі результати виявлення давніх (до року) слідів от­римують тривалим проявленням за відсутності світла.Для цього на об'єкти наносять розчин нінгідрину або алокса­ну, потім документи залишають у темному приміщенні й спо­стерігають за ними протягом 10-15 діб.Виявлені за таких умов сліди звичайно проявляються чітко без одноколірного забарвлення.Пошук нових проявників для цього методу триває.

Сутність радіографічного методу полягає в тому, що досліджуваний об'єкт, на якому припускається наявність слідів, опромінюють потоком нейтронів, внаслідок чого деякі елементи, що входять до складу потожирової речовини (натрій, калій, кальній, фосфор), стають радіоактивними.

Способами фіксації слідів, виявлених на місці події, є: протоколювання, фотографування, копіювання, моделювання, вилучення предмета разом зі слідом. Спосіб фіксації й технічні засоби, що застосовуються, зале­жать від багатьох чинників - виду сліду, характеру об'єкта-носія, речовини сліду тощо.Сліди папіляр­них візерунків рук і ніг мають складну структуру і дослідження їх здійснюється на мікроскопічному і макроскопічному рівнях.Тому копіювання будь-якими технічними засобами зменшує шанс мікроскопічного дослідження, напри­клад, иороскопічного, еджеоскопічного.Отже, на місці події краще використати неушкоджувальні методи виявлення слідів, такі як візуальний огляд, а також за­стосовувати оптичні засоби, люмінесцентні, рентгенографічні, фотографічні методи.Наприклад, немає необхідності оброблювати скляні об'єкти порошками, оскільки потожирові сліди завжди можна виявити оглядом на просвіт.Порошкові методи рекомендують для виявлення слідів на шорстких об'єктах, папері, фруктах, шкірі, тканинах тощо.

Забарвлені та видимі сліди вилучають разом із слідоносіями (пляшки, склянки, шматки скла, документи, деталі машин), з об'ємних слідів виготовляють зліпки.Забарвлені порошками сліди також рекомендується вилуча­ти разом із об'єктом-слідоносієм, і лише у випадках, коли пред­мет є громіздким і його неможливо вилучити, застосовують копіювання на дактилоплівці та їх замінювачі Виявлені хімічними методами сліди не підлягають копію­ванню; їх великим масштабом фотографують, а документи вилучають і відповідним способом упаковують.