- •1.Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.
- •2.Об’єкти дослідження криміналістики.
- •3.Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди на неї.
- •5.Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •6. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення та розвиток.
- •7.Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •8.Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •11.Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •9.Поняття методу дослідження в криміналістиці, їх класифікація.
- •10.Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди, характеристика.
- •12.Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування під час розслідування кримінальних правопорушень.
- •13.Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.
- •14.Спеціальні (окремі) методи криміналістики. Критерії допустимості використання спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •15.Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •16.Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •17.Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •18.Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості та класифікація.
- •19.Структура процесу криміналістичної ідентифікації (Стадії ідентифікаційного дослідження).
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •20.Форми та види криміналістичної ідентифікації.
- •21.Поняття, сутність, об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •22.Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •23. Види, методи та правила фотографування місця події.
- •24.Поняття, види і завдання судової фотографії.
- •25.Поняття, види і завдання судово-оперативної фотографії.
- •26.Методи судово-оперативної фотографії.
- •27.Види, методи та правила фотографування місця події.
- •28.Поняття та класифікація слідів-відображень.
- •29.Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •30.Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •31.Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •32.Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються.
- •33.Поняття та класифікація слідів-відображень.
- •34. Сліди-предмети і сліди-речовини як об’єкти дослідження трасології.
- •35.Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •36. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події під час проведення огляду місця події чи інших слідчих дій.
- •37.Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія: об’єкти дослідження, завдання та їх можливості щодо ідентифікації людини.
- •38.Властивості, загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини.
- •39.Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх типи та різновиди.
- •40.Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •41.Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •42.Правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •43. Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •44.Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •45.Поняття та види слідів ніг. Їх ідентифікаційне та діагностичне значення.
- •46.“Доріжка слідів ніг”, її елементи та криміналістичне значення. Правила фіксації доріжки слідів ніг.
- •47. Сліди транспортних засобів, їх види, криміналістичне значення та правила їх фіксації.
- •48.Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення та наукові основи.
- •Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •50.Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об’єкта судової балістики.
- •51.Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •52.Сліди застосування вогнепальної зброї: види та криміналістичне значення
- •53.Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •54.Види і характеристика слідів куль на перешкодах.
- •55.Будова і класифікації боєприпасів до вогнепальної зброї у криміналістиці.
- •56.Правила огляду і фіксації вогнепальної зброї і боєприпасів.
- •57.Правила фіксації слідів застосування вогнепальної зброї.
- •58.Діагностичні, ідентифікаційні, класифікаційні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •60.Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •61. Види та способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •62. Способи видалення штрихів та реквізитів документа(підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •63.Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення
- •64. Монтаж як спосіб часткової підробки документів: види, ознаки та способи виявлення
- •65. Ознаки технічної підробки підпису і способи її виявлення
- •66. Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •67. Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •68. Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів.
- •69. Методики встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабовидимихі невидимих текстів.
- •70. Поняття писемного мовлення (письмової мови). Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •71. Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та документи.
- •72. Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •73. Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •74. Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •75. Судово-почерковознавча експертиза: завдання, об’єкти, підготовка матеріалів для залучення експерта і її проведення.
- •76. Види зразків почерку для почеркознавчої експертизи, правила їх відібрання й оформлення.
- •77. Поняття криміналістичного отоожнення особи за зовнішніми ознаками (габітоскопія), його значення і завдання. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •78. Характеристика та співвідношення властивостей ознак зовнішності людини. Класифікація ознак зовнішності людини та її елеменів.
- •За часом виникнення й прояву на:
- •За причиною виникнення на:
- •За характером утворення на:
- •За характером прояву на:
- •79. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людии з метою пошуку та встановлення особи (ототожнення).
- •80. Правила (принципи) описання людини за методом “словесного портрету” у слідчій та оперативно-розшуковій практиці.
- •81. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Сисема та види.
- •82. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика і система.
- •83. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •84. Суб’єктивні портрети як моделі мислених образів розшукованих осіб.
- •85. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання мисленого образу про зовнішність особи.
- •86. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання, які можуть бути вирішені експертним шляхом.
- •87. Поняття, наукові основи, історія зародження та значення криміналістичної (кримінальної) реєстрації.
- •88. Система криміналістичної реєстрації (класифікації криміналістичних обліків).
- •89. Оперативно-довідкові криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, правила ведення та їх можливості. Юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •90. Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об’єкти, поряок поставлення на облік, їх призначення та можливості.
- •91. Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, їх призначення та можливості.
44.Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
Знаряддя зламу - спеціально виготовлені, перероблені та пристосовані для умисного застосування у вчиненні злочинів засоби.
Інструменти зламу - певні побутові та виробничі пристрої, що використовуються для зламу чи для вчинення злочину іншим способом, але тоді вони будуть як засоби злочину, а не зламу.
Класифікація:
1) Отже, засоби зламу, що їх використовують для зламу перепон або для відкривання замків, можна поділити на:
- спеціально виготовлені або пристосовані для вчинення злочинів знаряддя
- звичайні інструменти, предмети, пристрої, що мають загальнотехнічне призначення, використовуються у повсякденному житті
- предмети, що випадково опинилися на місці злочину (смуги заліза, арматури та інші металічні прути, відрізки металевих труб, камінь тощо).
2) Всі засоби зламу, незалежно від того, до якої з названих трьох категорій вони належать, можна поділяти ще за способом їх впливу на:
- механічні (ніж, ножиці, склорізи, кусачки тощо, довбальні, ті, що пиляють, свердлильні)
- термічні, хімічні (газо- та електроапарати для різки і зварювання металлу).
3) Від застосування знарядь та інструментів на зламаних перепонах чи запиральних пристроях частіше за все виявляють:
- сліди-відображепня;
- сліди-речовини (мікроскопічні стружки, ошурки, часточки розрублсної поверхні тощо);
- сліди-прсдмети (відламки, частини перепон, запиральних пристроїв, знарядь та інструментів).
4) За характером впливу знарядь та інструментів на різні перепони утворюються:
- поверхневі сліди;
- об'ємні сліди.
5) За характером механічної дії об'єктів слідоутворення:
- статичні;
- динамічні, які за кількістю і локалізацією: одиничні, лінійні, площинні.
6) Залежно від виду ріжучого інструмента сліди різання поділяються на:
- сліди звичайного різання (зрізи), що виникають від інструмента з одним лезом (ножа, сокири, долітця);
- сліди зустрічного розрізу, що утворюються інструментами з двома ріжучими частинами (ножицями, кліщами, кусачками, бокорізами);
- сліди розрізу з відокремленням відщепу або стружки (ошурків) - сліди стругання або тесання;
- сліди розрізу з відокремленням часточок (ошурок), тобто сліди пиляння або свердління.
7) Залежно від місця виявлення сліди знарядь зламу та інструментів можуть класифікуватися на:
- ті, які утворилися на запиральних пристроях;
- ті, що утворилися на різноманітних перепонах.
45.Поняття та види слідів ніг. Їх ідентифікаційне та діагностичне значення.
Сліди ніг - це наслідки різних рухів людини, пов'язані з переміщенням її тіла у просторі. Сліди ніг людини можна поділяти за різними загальними критеріями поділу слідів рук та інших трасологічних об'єктів. А ще:
1) За слідоутворювальпим об'єктом:
- сліди взуття;
- сліди босих ніг;
- сліди ніг у шкарпетках (панчохах);
- сліди ніг від взуття в калошах (рідко);
- сліди ніг у взутті, яке було на ногах (зрідка).
За слідами босих та вдягнених у шкарпетки (панчохи) ніг ототожнюють людину, а за слідами ніг у взутті — взуття.
2) За кількістю залишених слідів ніг:
- одиночний слід ноги;
- множина одиночних слідів;
- групові сліди, або «доріжка» слідів.
3) Використовують статичні сліди, що можуть бути об'ємними та поверхневими.
4) Поверхневі сліди бувають забарвлені та незабарвлені.
5) Забарвлені за механізмом утворення поділяються на сліди нашарування та відшарування. Забарвлені сліди ніг можуть бути нанесені фарбуючою речовиною, кров'ю як брудом та іншими рідкими (стійка крейда, борошно, пил, цемент) речовинами.
6) Безбарвні сліди бувають маловидимими та невидимими.
7) Невидимі сліди босої ноги можуть бути потові або потожирові, як і сліди рук.
