75. Судово-почерковознавча експертиза: завдання, об’єкти, підготовка матеріалів для залучення експерта і її проведення.

Судово-почеркознавча експертиза- судова експертиза, основним завданням якої є ідентифікація виконавця рукописного тексту, цифрових записів і підпису. Така експертиза вирішує також деякі неідентифікаційні завдання, а саме: встановлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком із підробкою (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної вікової групи.

Об'єктами судово-почеркознавчої експертизи є: тексти, підписи, короткі записи.

Типові питання, що вирішуються експертизою, такі: чи виконаний рукопис певною особою; чи виконані кілька рукописів однією особою; чи виконаний рукопис навмисне зміненим почерком; чи виконаний рукопис у незвичних умовах; чи перебувала особа, яка виконала рукопис, в незвичайному стані; чи володіє особа, яка виконала рукопис, навичками письма спеціальними шрифтами; особою якої статі виконано рукопис; до якої вікової групи належить виконавець рукопису.

76. Види зразків почерку для почеркознавчої експертизи, правила їх відібрання й оформлення.

Для вирішення судово-почеркознавчих завдань (аналогічно до авторознавчих) потрібні такі види зразків почерку:

• вільні; • умовно вільні; • експериментальні, які можуть бути звичайними та спеціальними.

Вільними зразками є рукописи, виконані (складені, написані, надруковані на друкарській машинці) підозрюваним власноручно та самостійно поза зв'язком з подією, яку розслідують. Вільні зразки почерку слідчий добирає шляхом виїмки, обшуку, огляду.

Під час їх підбору необхідно керуватися ось чим:

• за наявності великої їх кількості відбирати потрібно саме ті, які могли бути виконані за часів злочинних діянь цієї особи або за змістом були схожі з тими, що потрібно досліджувати;

• за кількістю тексту вільні зразки повинні бути об'ємнішими і містити вирази, слова, склади, букви, цифри, розділові знаки - що є у досліджуваному тексті;

• зразки мусять бути виконані на тій же мові, що й досліджуваний документ;

• зразки мусять бути виконані схожим із досліджуваним документом приладом (ручкою, олівцем, пером тощо) і на схожому папері.

Умовно вільні зразки - тексти, написані обвинуваченим після порушення кримінальної справи.Тут можна припустити, що обвинувачений, передбачаючи, що його можуть підозрювати, на момент написання цих документів міг змінити свій почерк. Відбір цих зразків відбувається за тими ж правилами, що й вільних.

Експериментальними називають зразки, одержані слідчим при розслідуванні кримінальної справи. Експериментальні зразки отримують тоді, коли відсутні вільні зразки або вони недостатні за обсягом і якістю.

Експериментальні звичні зразки - це такі, що не вимагають особливих умов для їх отримання.

А от експериментальні спеціальні - ті, для отримання яких потрібні спеціальні умови, максимально наближені до тих, за яких виконувалися досліджувані рукописи.

Під час отримання експериментальних зразків необхідно керуватись ось чим:

• для письма під диктування повинні бути підготовлені підхожі до досліджуваного документа папір (того ж розміру, кольору, розліновапня, стану поверхні - гладка, шерехата), ручка, чорнила, олівець;

• обвинувачений повинен під диктування записати текст досліджуваного документа.

• під час диктування необхідно спостерігати за тим, щоб обвинувачений писав звичним для себе, а не спотвореним почерком;

• диктувати треба чіткою, зрозумілою мовою, спокійним голосом, не вказуючи особі, яка пише, на розділові знаки, не підкреслюючи окремих слів або їхніх закінчень;

• якщо особа питає, як написати те чи інше слово, слід відповідати, що нехай пише так, як уважає за потрібне, або як пише зазвичай;

• забороняється показувати обвинуваченому текст досліджуваного документа, вимагаючи від нього написання букв потрібної форми;

• рекомендується попередньо взяти від особи певне письмове пояснення, автобіографію або інший виконаний рукописом документ, але забороняється давати їй списувати текст досліджуваного документа, тим паче пропонувати викреслити (вималювати) текст досліджуваного документа.

• поза під час письма повинна бути звичною - сидячи за столом.

• якщо піддослідний у повсякденному житті, на роботі користується окулярами, то цієї умови мусить бути дотримано і під час отримання зразків;

• у тих випадках, коли особа має поранення або хворобу, що порушує координацію рухів, ці обставини повинні бути повідомлені у довідці чи постанові про призначення експертизи, що приєднується до зразків;

• кожен зразок під диктування повинен засвідчуватися підписом особи і слідчого, який диктував текст.

Експериментальні зразки почерку відбираються у кількості 10-12 аркушів Вільні та експериментальні зразки засвідчуються слідчим або суддею.

До порівняльних зразків письмової мови ставляться відповідні вимоги:

• об’єм. У методичних вказівках для правоохоронних органів йде мова, що зразки за об’ємом повинні бути до п’яти сторінок машинописного тексту і до 10 стор. рукописного тексту.

• походження. Підібрані зразки за походженням можуть і повинні бути вільними, відносно вільними та експериментальними.

• час виконання. Вільні зразки повинні бути якомога наближеними до часу появи досліджуваного документу

• тактика – це підбір зразків: слідкувати за різноманітністю тематики, бо це сприятиме більш повно прослідкувати лексичні особливості та виявленню деяких елементів стилю викладу думок

• самостійність виконання.