53.Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.

Механізм пострілу:

При натискуванні на спусковий гачок бойок вогнестрільної зброї ударяє по дну капсуля, в результаті чого капсульний склад зривається, порох запалюється, при його згорянні в замкненому середовищі створюється великий тиск газів (2000-3000 атмосфер), який виштовхує снаряд (кулю, дріб і т. ін.) у канал ствола. При цьому куля набуває поступального і кругового навколо своєї осі руху, заподіює різні ушкодження, що залежать від її кінетичної енергії.

Характеризувати сліди на гільзах і кулях найкраще з одночасним розгляданням механізму їх утворення, відповідно до етапів пострілу: заряджання, пострілу та екстрагування стріляної гільзи.

1. Утворення слідів під час заряджання зброї.

Під час заряджання патрон вкладається в магазин, магазин вставляється у рукоятку пістолета, затвор відводиться назад, і патрон досилається вперед до патронника. Коли патрон повністю ввійде в патронник, зачіп викидача заскочить у кільцеву канавку і залишить слід ковзання на ребрі (фланці) денця гільзи.

Під час заряджання мисливської неавтоматичної зброї патрон вручну вставляють у патронник, а потім закривають ствол. На денці гільзи утворюються сліди ковзання від нерівностей щитка колодки, інколи — сліди від бойка у вигляді трас.

2. Утворення слідів зброї на гільзі під час пострілу.

Під час натискання на спусковий гачок ударник з бойком зривається з бойового зводу і, рухаючись уперед, б'є капсуль, утворюючи на ньому об'ємний слід тиску, який за формою схожий на форму бойка. Під час удару бойка капсуль загоряється і підпалює пороховий заряд. У патроннику виникає великий тиск порохових газів, під дією яких снаряд отримує кінетичну енергію й виштовхується зі ствола, а гільза з такою самою силою притискується до затвора, і на її денці утворюються сліди тиску, які називають слідами переднього зрізу затвора (патронного упора).

3. Утворення слідів пострілу під час екстрагування гільзи.

Процедура пострілу миттєва. За цей час затвор набирає моменту руху і, долаючи стан спокою, починає рухатися назад. Зачіп викидача, який утримує гільзу в чашці (вінчику) затвора, вилучає гільзу і разом з нею відходить назад. Під час руху гільзи в патроннику на її стінках можуть утворюватися сліди патронника від нерівностей, які є на його стінках. Сліди патронника мають форму паралельних трас, розміщених на циліндричній частині гільзи ближче до її денця. Як тільки гільза вийде з патронника, вона натикається на відбивач, набирає обертального моменту і викидається. Через те що відбивач майже в усіх зразках зброї розміщений зліва внизу, гільза вилітає праворуч. При цьому від удару гільзи об відбивач на її нижньому краї утворюється слід тиску, який називається слідом відбивача.

54.Види і характеристика слідів куль на перешкодах.

Сліди на перешкодах поділяються на:

1. основні (наслідок дії основного чинника пострілу)

2. додаткові (вторинні - наслідок дії додаткових чинників пострілу).

Основний чинник пострілу - це дія снаряда на перешкоду. Слідом основного чинника пострілу, тобто основними слідами, є різні за значенням зміни (ушкодження) перепони (можуть називатись пробоїною або пораненням - раною).

Під час пошкодження перепони кулею утворюється одна пробоїна.

Додаткові чинники пострілу характеризуються явищами, що супроводжували та доповнювали дію основного фактору пострілу.

Сліди дії додаткових чинників пострілу утворюються в основному за умови пострілу впри гул, або пострілу з близької відстані (до 1 м).

За ступенем зміни слідосприймального об'єкта (перешкоди) всі вогнепальні пошкодження можна поділяти на:

• проникні (не наскрізні)

• проникні наскрізні (що мають вхідний і вихідний отвори);

• поверхневі у вигляді ум'ятин або слідів рикошету.

Ознаки вхідного отвору:

1) дефект тканини — відсутність частин тканини;

2) наявність навколо рани (на тілі людини) пояска осаднення у вигляді кайми завширшки 1—3 мм червоно-бурого кольору;

3) наявність пояска обтирання;

4) наявність ознак пострілу з близької відстані або в упор (при пострілі в упор відбивається дуловий зріз зброї — штанцмарка).

Вихідний кульовий отвір має різні розміри й форму. Найчастіше краї вихідного отвору нерівні, вивернуті назовні. Вихідний отвір, як правило, більший, ніж вхідний.

При пострілі можуть утворюватись сліди рикошету, які виникають при ударі кулі об перепону при малому куті зіткнення. При цьому куля змінює свій напрямок.

Поясок обтирання — одна з важливих ознак кульового ушкодження; має вигляд темної смуги, розташованої по краю вхідного отвору. Поясок обтирання утворюється частинами речовин, які винесені кулею з каналу ствола, а також частинами матеріалу, з якого виготовлена куля.